Спосіб ведення буропідривних робіт при проходці тупикових підняткових виробок

Спосіб ведення буропідривних робіт при проходці тупикових підняткових виробок, що включає буріння з горизонтальної виробки знизу уверх у межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, комплектів врубових та оконтурюючих свердловин одного діаметра d на усю її висоту Н, із яких три врубових свердловини розміщені паралельно в один основний ряд із центральною, розміщеною як по центру ряду, так і по центру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та боковими від неї, а оконтурюючі свердловини розміщені по лінії проектного контуру цієї виробки із формуванням у врубових свердловинах заряду вибухової речовини (ВР), а в оконтурюючих - на усю їх висоту з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням, який відрізняється тим, що буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,73,8) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому ж ряду U 2 (11) 1 3 (ВР) на усю їх висоту з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням. При цьому буріння в комплекті врубових свердловин бокових врубових свердловин ряду здійснюють на відстані від центральної врубової свердловини ряду, рівній (1,0-1,2) d, а формування заряду ВР в усіх, як у врубових свердловинах ряду, так і в оконтурюючих свердловинах здійснюють на усю їх висоту з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням. Спочатку здійснюють підривання, починаючи з будь-якого сформованого заряду ВР бокової врубової свердловини ряду, потім із сформованого заряду ВР у центральній і в залишеній боковій врубовій свердловині ряду з утворенням врубової порожнини у вигляді щілини, а потім уже - із формованих зарядів ВР в оконтурюючих свердловинах на утворену врубову порожнину у вигляді щілини з трансформацією її в тупикову підняткову виробку на висоту не більш 0,7 її заданої висоти. (Состояние изученности вопроса проходки восстающих. - В кн.: Н.Г. Дубынин, Б.Г. Трегубов Подготовка блоков к очистным работам. - М.: Недра, 1968. - С.41, 49-50 (§ 2)). Недоліками відомого способу є недостатня ефективність вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться і на усю її висоту із збільшенням питомого розходу ВР, зменшенням продуктивності проходки, а також збільшенням її енергоємності й вартості і за рахунок цього погіршуються умови, безпечність праці гірників та екологічний стан навколишнього середовища. Недоліки викликані тим, що утворена врубова порожнина у вигляді щілини не очищується від підірваної гірничої маси по усій її висоті. В цих умовах не забезпечується ефективна робота сформованих зарядів ВР оконтурюючих свердловин. Із-за цього відстань бокових врубових свердловин від центральної врубової свердловини, що складає (1,0-1,2) d витримати дуже складно без застосування спеціальних пристроїв забурювання свердловин. Це може привести до певного відхилення свердловин від заданого напрямку при бурінні, що в свою чергу приведе до порушення заданої схеми їх розміщення. Утворення врубової порожнини у вигляді щілини по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, одержати неможливо. Після підривання послідовно з уповільненням комплектів врубових свердловин ряду та оконтурюючих об'єм тупикової підняткової виробки, що проводиться, буде запижованим відбитою гірничою масою. Для ліквідації цього явища необхідно або застосовувати накладні фугасні заряди ВР, що подають на дерев'яних жердинах, або бурити додаткові свердловини, формувати в них заряди ВР і підриванням їх ліквідувати запижовку. Це приведе до збільшення питомого розходу ВР, збільшенню, як енергоємності руйнування породного масиву, так і вартості проходки. За рахунок цього створюються шкідливі та небезпечні умови праці гірників і підвищується екологічне навантаження на навколишнє середовище. Причинами, що перешкоджають одержанню технічного результату прототипом корисної моде 63106 4 лі, що заявляється, є: буріння в комплекті врубових свердловин бокових врубових свердловин ряду на відстані від центральної врубової свердловини ряду рівній (1,0-2,0) d витримати дуже складно без застосування спеціальних пристроїв при забурюванні свердловин. Це може привести до певного відхилення свердловин від заданого напрямку при бурінні, що в свою чергу приведе до порушення заданої схеми їх розміщення, а це буде сприяти зниженню ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, зменшенню продуктивності проходки, збільшенню енергоємності та вартості гірничопрохідницьких робіт, а також створить передумови для погіршення безпеки праці гірників; формування заряду ВР в усіх, як врубових свердловинах, так і в оконтурюючих свердловинах здійснюють на усю їх висоту з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням, починаючи з будь-якого сформованого заряду ВР бокової врубової свердловини ряду, потім із сформованого заряду ВР у центральній і в залишеній боковій врубовій свердловині ряду з утворенням врубової порожнини у вигляді щілини, поперчений розмір якої не перевищує діаметр свердловини d, що буде сприяти недостатній ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, з перепижовкою відбитої гірничої маси, а також ускладненням процесу її випуску; утворення врубової порожнини у вигляді щілини по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, одержати неможливо. Так як після підривання послідовно з уповільненням комплектів врубових свердловин ряду й оконтурюючих об'єм тупикової підняткової виробки, що проводиться буде запижованим відбитою гірничою масою та відповідно не забезпечить можливість утворення тупикової підняткової виробки, що проводиться заданого об'єму й висоти. Це буде сприяти зниженню ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із збільшенням питомого розходу ВР, зменшенням продуктивності проходки, а також збільшенням її енергоємності й вартості. Крім того погіршаться умови, безпечність праці гірників та екологічний стан навколишнього середовища; підривання послідовно з уповільненням сформованих зарядів ВР в оконтурюючих свердловинах на утворену врубову порожнину у вигляді щілини приводить до трансформації її в тупикову підняткову виробку, що проводиться, на висоту не більш 0,7 її заданої висоти, так як залишений об'єм її буде запижованим відбитою гірничою масою. Для ліквідації її необхідно або застосовувати накладні фугасні заряди ВР, що подають на дерев'яних жердинах, або бурити додаткові свердловини, формувати в них заряди ВР і підривати. Це приведе до зниження ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що прово 5 диться, і на усю її висоту, а також до збільшення питомого розходу ВР, збільшенню, як енергоємності руйнування породного масиву, так і вартості проходки. Завданням корисної моделі, що заявляється, є розробка способу ведення буропідривних робіт при проходці тупикових підняткових виробок, в якому шляхом забезпечення можливості руйнування гірничого масиву в межах проектного контуру поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться на усю її висоту в один прийом підривання без перепижовки з наступним випуском гірничої маси без зависання за рахунок узгодженої енергетичної взаємодії поміж об'ємом руйнуючого породного масиву енергією вибуху в один прийом на об'єм утвореної врубової порожнини та об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, досягають підвищення ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та на усю її висоту із зменшенням питомого розходу ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості та за рахунок цього покращуються умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі ведення буропідривних робіт при проходці тупикових підняткових виробок, що включає буріння з горизонтальної виробки знизу уверх у межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, комплектів врубових та оконтурюючих свердловин одного діаметра d на усю її висоту Н, із яких три врубових свердловини розміщені паралельно в один основний ряд із центральною, розміщеною як по центру ряду, так і по центру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та боковими від неї, а оконтурюючі свердловини розміщені по лінії проектного контуру цієї виробки із формуванням у врубових свердловинах заряду вибухової речовини (ВР), а в оконтурюючих - на усю їх висоту з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням, згідно корисної моделі буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,7-3,8) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (70-80) d, з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин, після чого центральну свердловину врубових свердловин основного ряду розширюють на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, одним із відомих способів до перерізу, рівного 0,030-0,032 поперечного перерізу її проектного контуру, з утворенням врубової порожнини, причому формування заряду ВР у бокових врубових свердловинах додаткових комплектів врубових свердловин здійснюють на усю їх висоту, а в центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових сверд 63106 6 ловинах основного ряду - в донній їх частині на висоту (40-50) d від вибою цих свердловин, а підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснюють на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з бокових врубових свердловин додаткових комплектів з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою (70-80) d, після чого - із бокових врубових свердловин основного ряду та центральних врубових свердловин рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівну (120-140) d, а потім - із оконтурюючих свердловин із трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну її висоту. Суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, є: буріння з горизонтальної виробки знизу уверх у межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, комплектів врубових та оконтурюючих свердловин одного діаметра d на усю її висоту Н; при бурінні комплектів врубових та оконтурюючих свердловин три із врубових свердловин розміщені паралельно в один основний ряд із центральною, розміщеною як по центру ряду, так і по центру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та боковими від неї, а оконтурюючі свердловини розміщені по лінії проектного контуру цієї виробки; формування у врубових свердловинах заряду вибухової речовини (ВР), а в оконтурюючих - на усю їх висоту; підривання комплектів врубових та оконтруюючих свердловин в один прийом з уповільненням; буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,7-3,8) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (70-80) d, з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин; після буріння врубових свердловин центральну свердловину врубових свердловин основного ряду розширюють на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, одним із відомих способів до перерізу, рівного 0,030-0,032 поперечного перерізу її проектного контуру, з утворенням врубової порожнини; формування заряду ВР у бокових врубових свердловинах додаткових комплектів врубових свердловин здійснюють на усю їх висоту, а в центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - в донній їх частині на висоту (40-50) d від вибою цих свердловин; підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснюють на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з бокових врубових свердловин додаткових комплектів з частковою 7 трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою (70-80) d; після утворення компенсаційного простору висотою (70-80) d продовжують підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням із бокових врубових свердловин основного ряду і центральних врубових свердловин рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівній (120-140) d; після утворення компенсаційного простору на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівній (120-140) d продовжують підривання зарядів ВР із оконтурюючих свердловин із трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну її висоту. Новими суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, є: буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,7-3,8) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (70-80) d, з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин; після буріння врубових свердловин центральну свердловину врубових свердловин основного ряду розширюють на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, одним із відомих способів до перерізу рівного 0,030-0,032 поперечного перерізу її проектного контуру з утворенням врубової порожнини; формування заряду ВР у бокових врубових свердловинах додаткових комплектів врубових свердловин здійснюють на усю їх висоту, а в центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - в донній їх частині на висоту (40-50) d від вибою цих свердловин; підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснюють на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з бокових врубових свердловин додаткових комплектів з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою (70-80) d; після утворення компенсаційного простору висотою (70-80) d продовжують підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням із бокових врубових свердловин основного ряду і центральних врубових свердловин рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівній (120-140) d; після утворення компенсаційного простору на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівній (120-140) d, продовжують підривання зарядів ВР із оконтурюючих свердловин із трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну її висоту. 63106 8 Таким чином, завдяки сукупності відомих і нових суттєвих ознак стало можливим здійснення причинно-наслідкового зв'язку між ними й одержаним технічним результатом. Завдяки тому, що буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,7-3,8) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (70-80) d, з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин приведе до того, що об'єми породних перемичок між суміжними врубовими свердловинами в ряду при їх наступному руйнуванні енергією вибуху розмістяться в об'ємах врубових свердловин без перепижовки з можливістю їх випуску на горизонтальну виробку. Це дасть можливість забезпечити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між підривним з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будь-якого заряду ВР у врубових свердловинах спочатку висотою h, а потім висотою Н і утвореною врубовою порожниною утворення зон I-IV та V-VIII при гарантованій для кожної зони пробивною відстанню та гарантованою компенсацією об'єму зруйнованої гірничої маси, які можуть бути утворені енергією вибуху при підриванні з уповільненням вищеназваних зарядів ВР. При цьому в зонах I-IV та V-VIII, що утворяться, буде відбуватися узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку. Це дасть можливість вибухове руйнування породного масиву в зонах I-IV та V-VIII проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із зменшенням питомого розходу ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості та за рахунок цього покращаться умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. У випадку, якщо буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснювати на відстані від центральної менше (3,7-3,8) d і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурювати по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин меншою (70-80) d з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин приведе до того, що стане неможливою по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом компенсаційної порожнини й 9 об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, будуть підвищені енергетичні витрати на процес утворення компенсаційної порожнини, а також на руйнування енергією вибуху породного масиву в межах поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, що приведе до збільшення енергоємності проходки тупикової підняткової виробки із збільшенням питомого розходу ВР. У випадку, якщо буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснювати на відстані від центральної більше (3,7-3,8) d і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурювати по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин більшою (70-80) d з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин приведе до того, що не буде забезпечена гарантована пробивна відстань і гарантована компенсація об'єму зруйнованої гірничої маси, що будуть утворені енергією вибуху при відповідному підриванні усіх врубових свердловин зарядів ВР. У зв'язку з тим, що буде порушуватися взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом компенсаційної порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, то відбудеться запижовка відбитої гірничої маси по усій висоті компенсаційного простору, що буде утворюватись. А це приведе до неможливого вибухового руйнування породного масиву в межах поперечного перерізу контуру тупикової виробки, що проводиться. Завдяки тому, що після буріння врубових свердловин основного ряду та з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин центральну свердловину врубових свердловин основного ряду розширюють на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, одним із відомих способів до перерізу, рівного 0,030-0,032 поперечного перерізу її проектного контуру, з утворенням врубової порожнини приведе до того, що об'єми породних перемичок між врубовими свердловинами й утвореною врубовою порожниною при їх наступному руйнуванні енергією вибуху розмістяться в об'ємах врубових свердловин і врубової порожнини без перепижовки з можливістю їх випуску на горизонтальну виробку. Це дасть можливість забезпечити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між підривним з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будь-якого заряду ВР у врубових свердловинах спочатку висотою h, а потім висотою Н і утвореною врубовою порожниною утворення зон I-IV та V-VIII з гарантованою для кожної зони пробивною відстанню та гарантованою компенсацією об'єму зруйнованої гірничої маси, які будуть утворюватися енергією вибуху при підриванні з уповільненням вищеназваних зарядів ВР. При цьому в зонах I-IV та V-VIII буде відбуватися узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку. 63106 10 Це дасть можливість вибухове руйнування породного масиву в зонах I-IV та V-VIII проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із зменшенням питомого розходу ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості. У випадку, якщо після буріння врубових свердловин центральну свердловину розширювати на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, до перерізу менше 0,030-0,032 її поперечного перерізу з утворенням врубової порожнини, то після розширення центральної свердловини на вказану величину по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між кожним підривним з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будь-якого заряду ВР у врубових свердловинах спочатку висотою h, а потім висотою Н й утвореною врубовою порожниною в зонах, що утворюються, не буде забезпечена гарантована пробивна відстань і гарантована компенсація об'єму зруйнованої гірничої маси, що будуть утворені енергією вибуху при відповідному підриванні вищеназваних зарядів ВР. У зв'язку з тим, що буде порушуватися взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, то відбудеться запижовка відбитої гірничої маси по усій висоті врубової порожнини. А це приведе до неможливого вибухового руйнування породного масиву в межах поперечного перерізу контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та на усю її висоту. У випадку, якщо після буріння врубових свердловин центральну свердловину розширювати на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, до перерізу більше 0,030-0,032 її поперечного перерізу з утворенням врубової порожнини, то після розширення центральної свердловини по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між зарядами ВР в усіх врубових свердловинах і врубовою порожниною буде забезпечена гарантована пробивна відстань і занижений відносно оптимального об'єм зруйнованої гірничої маси, що будуть утворені енергією вибуху зарядів ВР в оконтурюючих свердловинах. І відповідно порушена узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, будуть підвищені енергетичні витрати на процес утворення врубової порожнини, на руйнування енергією вибуху породного масиву в межах поперечного перерізу контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, що приведе до збільшення енергоємності проходки тупикової підняткової виробки із збільшенням питомого розходу ВР. Завдяки тому, що формування заряду ВР у бокових врубових свердловинах додаткових ком 11 плектів врубових свердловин здійснюють на усю їх висоту, а в центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - в донній їх частині на висоту (4050) d від вибою цих свердловин дасть можливість рівномірно розмістити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, сумарні по довжині заряди ВР у названих врубових свердловинах навколо породних перемичок між цими врубовими свердловинами та врубовою порожниною, що забезпечить рівномірну насиченість ВР по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, руйнуючого породного масиву в названих породних перемичках. Це дозволить наступне вибухове руйнування породного масиву в зонах проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із зменшенням питомого розходу ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості. У випадку, якщо формування заряду ВР у бокових врубових свердловинах додаткових комплектів врубових свердловин здійснювати на усю їх висоту, а в центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - в донній їх частині на висоту менше (40-50) d від вибою цих свердловин, приведе до того, що стане неможливим рівномірно розмістити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, сумарні по довжині заряди ВР у названих врубових свердловинах навколо породних перемичок між цими врубовими свердловинами та врубовою порожниною, що не забезпечить рівномірну насиченість ВР по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, руйнуючого породного масиву в названих породних перемичках. Це не дозволить наступне вибухове руйнування породного масиву в зонах I-IV та V-VIII проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси без зависання, що не дозволить виконати ефективне вибухове руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту. У випадку, якщо формування заряду ВР у бокових врубових свердловинах додаткових комплектів врубових свердловин здійснювати на усю їх висоту, а в центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - в донній їх частині на висоту більше (40-50) d від вибою цих свердловин, приведе до того, що стане можливим некероване ініціювання цих зарядів самочинної детонації при наступному підриванні зарядів ВР у врубових свердловинах висотою (70-80) d, а також приведе до перепижовки зруйнованої гірничої маси в зонах VVIII. Це не дозволить наступне вибухове руйнування породного масиву в зонах I-IV та V-VIII проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що не дозволить виконати ефективне 63106 12 вибухове руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту. Завдяки тому, що підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснюють на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з бокових врубових свердловин додаткових комплектів з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою (70-80) d. Таке підривання зарядів ВР з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір саме висотою (70-80) d забезпечить руйнування породного масиву в межах між врубовою порожниною та комплектами вказаних врубових свердловин по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву. Це дасть можливість забезпечити висоту (70-80) d тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між підривним на утворену врубову порожнину з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будь-якого заряду ВР у вказаних врубових свердловинах і утвореною врубовою порожниною утворення зон IIV з гарантованою для кожної зони пробивною відстанню та гарантованою компенсацією об'єму зруйнованої гірничої маси, які будуть утворюватися енергією вибуху при підриванні з уповільненням вищеназваних зарядів ВР. При цьому відбудеться утворення зон I-IV з узгодженою енергетичною взаємодією між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку. Це дозволить вибухове руйнування породного масиву в зонах I-IV проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на висоту (70-80) d із зменшенням питомого розходу ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості. У випадку, якщо підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснювати на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з бокових врубових свердловин додаткових комплектів з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою менше (70-80) d, приведе до того, що таке підривання зарядів ВР з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір саме висотою менше (7080) d не забезпечить руйнування породного масиву в межах між врубовою порожниною та комплектами вказаних врубових свердловин по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву саме на висоті (70-80) d. Це не дозволить забезпечити саме по висоті (70-80) d тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між підривним на утворену врубову порожнину з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будьякого заряду ВР у вказаних врубових свердловинах і утвореною врубовою порожниною утворення зон I-IV саме на висоту (70-80) d. Це, в свою чергу, не дозволить вибухове руйнування породного масиву в зонах I-IV проводити ефективно без пере 13 пижовки та випуском без зависання саме на висоту (70-80) d тупикової підняткової виробки, що проводиться, та не дасть можливості її подальше утворення на задану висоту Н, рівною (120-140) d. У випадку, якщо підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснювати на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з бокових врубових свердловин додаткових комплектів з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою більше (70-80) d, приведе до того, що таке підривання зарядів ВР з частковою трансформацією врубовою порожнини в компенсаційний простір саме висотою більше (70-80) d забезпечить руйнування породного масиву в межах між врубовою порожниною та комплектами вказаних врубових свердловин по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву, так як стане можливим порушення зарядів ВР висотою (40-50) d, що розташовані у донній частині врубових свердловин висотою (120-140) d, крім цього з'явиться можливість некерованого ініціювання цих зарядів від їх самочинної детонації при підриванні зарядів ВР у врубових свердловинах при частковій трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою більше (70-80) d. Це приведе до перепижовки зруйнованої гірничої маси в зонах V-VIII і не дасть можливості подальше утворення на висоту Н, рівною (120-140) d, тупикової підняткової виробки, що проводиться. Завдяки тому, що після часткової трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою (70-80) d продовжують здійснювати підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням із бокових врубових свердловин основного ряду і центральних врубових свердловин рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівній (120-140) d, таке підривання зарядів ВР з повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір, а саме висотою (120-140) d забезпечить руйнування породного масиву в межах між врубовою порожниною та врубовими свердловинами висотою (120-140) d із зарядами ВР в їх донній частині висотою (40-50) d по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву та відбудеться утворення зон V-VIII з гарантованою для кожної зони пробивною відстанню та гарантованою компенсацією об'єму зруйнованої гірничої маси, які будуть утворюватися енергією вибуху при підриванні з уповільненням вищеназваних зарядів ВР. При цьому в цих зонах буде відбуватися узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку. Це дозволить вибухове руйнування породного масиву в цих зонах проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на висоту (70-80) d із зменшенням пито 63106 14 мого розходу ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості. У випадку, якщо після часткової трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою менше (70-80) d продовжують здійснювати підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням із бокових свердловин основного ряду і центральних врубових свердловин рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівній (120-140) d, приведе до того що таке підривання зарядів ВР буде відбуватись з неповною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір, а саме висотою (120-140) d, не забезпечить руйнування породного масиву в межах між врубовою порожниною та врубовими свердловинами висотою (120-140) d із зарядами ВР у їх донній частині висотою (40-50) d по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву. Це, в свою чергу, не дозволить вибухове руйнування породного масиву в зонах V-VIII проводити ефективно без перепижовки та випуском без зависання саме на висоту (40-50) d донної частини тупикової підняткової виробки, що проводиться, та не дасть можливості її подальше утворення на задану висоту Н, рівною (120-140) d. У випадку, якщо після часткової трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою більше (70-80) d продовжують здійснювати підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням із бокових свердловин основного ряду і центральних врубових свердловин рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівній (120-140) d, приведе до того, що буде відбуватись порушення зарядів ВР висотою (40-50) d, що розташовані в донній частині врубових свердловин висотою (120140) d. Це приведе до того, що стане можливим некероване ініціювання цих зарядів від їх самочинної детонації при підриванні зарядів ВР під час часткової трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою більше (70-80) d. При цьому відбудеться перепижовка зруйнованої гірничої маси в зонах V-VIII. Це, в свою чергу, не дозволить вибухове руйнування породного масиву в зонах V-VIII проводити ефективно без перепижовки та випуском без зависання, а також не дасть можливості подальше утворення на задану висоту Н, рівною (120-140) d тупикової підняткової виробки, що проводиться. Завдяки тому, що після повної трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівній (120-140) d, продовжують здійснювати підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням із оконтурюючих свердловин і з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну її висоту. При цьому створюються умови забезпечити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, локальну, вибірну направлену дію 15 енергії вибуху в породному масиві між зарядами ВР в оконтурюючих свердловинах і утвореним компенсаційним простором. А це буде створювати малоенергоємні розтягуючі напруги, що створюють в свою чергу, малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. За цим піде узгоджена малоенергоємна взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву об'ємом компенсаційного простору й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку. Вибухове руйнування гірничої маси в зонах між оконтурюючими свердловинами та компенсаційним простором буде відбуватись малоенергоємно, без перепижовки, випуск зруйнованої гірничої маси на горизонтальну виробку без зависання з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну висоту, що підвищить ефективність вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із зменшенням питомого розходу ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості та за рахунок цього покращаться умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. У випадку, якщо після повної трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н висоти тупикової підняткової виробки, що проводиться, менше (120-140) d продовжують здійснювати підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням із оконтурюючих свердловин і з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку приведе до того, що таке підривання зарядів ВР в оконтурюючих свердловинах забезпечить руйнування породного масиву в межах між компенсаційною порожниною та оконтурюючими свердловинами висотою по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву саме на висоту менше (120-140) d, що дорівнює заданій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, а це приведе до збільшення питомого розходу ВР, енергоємності та вартості проходки. У випадку, якщо після повної трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н висоти тупикової підняткової виробки, що проводиться, більше (120-140) d продовжують здійснювати підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням із оконтурюючих свердловин і з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку приведе до того, що таке підривання зарядів ВР в оконтурюючих свердловинах забезпечить руйнування породного масиву в межах між компенсаційною порожниною та оконтурюючими свердловинами по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву саме на висоту оконтурюючих свердловин, що складає (120-140) d, а це приведе до необгрунтованого збільшення висоти компенсаційного простору, питомого розходу ВР, енергоємності та вартості проходки. Суть корисної моделі, що заявляється, пояснюється кресленнями, де: на фіг.1 зображений вертикальний переріз ча 63106 16 стини масиву, в якому із горизонтальної виробки знизу уверх у межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, пробурені комплекти врубових і оконтурючих свердловин одного діаметра d на усю висоту Н, із яких три врубових свердловини розміщені паралельно в один основний ряд із центральною, розміщеною по центру ряду й тупикової підняткової виробки, що проводиться, та боковими від неї розміщеними на однаковій відстані і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього розміщені по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною висотою Н в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою h бокових врубових свердловин з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин і з розширенням центральної свердловини комплекту основного ряду до утворення на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, з утворенням врубової порожнини та з формуванням зарядів ВР в усіх оконтрюючих свердловинах і в бокових врубових свердловинах додаткових комплектів врубових свердловин на усю їх висоту, а в центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - в донній їх частині на висоту h1 від вибою цих свердловин; на фіг. 2 зображено те ж у поперечному перерізі по А-А фіг. 1; на фіг. 3 зображено те ж у поперечному перерізі по Б-Б фіг. 1; на фіг. 4 зображено те ж після підривання в один прийом з уповільненням зарядів ВР бокових врубових свердловин додаткових комплектів врубових свердловин з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційній простір висотою h; на фіг. 5 зображено те ж після підривання в один прийом з уповільненням зарядів ВР бокових врубових свердловин комплекту основного ряду врубових свердловин і центральних врубових свердловин рядів додаткових комплектів врубових свердловин з повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться; на фіг. 6 зображено те ж після підривання в один прийом з уповільненням зарядів ВР оконтурюючих свердловин з трансформацією утвореного компенсаційного простору в передексплуатаційну тупикову підняткову виробку, висотою Н, частковий об'єм якої заповнений зруйнованою гірничою масою; на фіг. 7 зображено те ж після повного випуску та транспортування зруйнованої гірничої маси із горизонтальної виробки з утворенням експлуатаційної тупикової підняткової виробки висотою Н. Спосіб здійснюється наступним чином. В частині масиву 1 для проходки тупикової підняткової виробки, що проводиться, висотою Н із горизонтальної виробки 2 знизу уверх одним із відомих способів бурять комплекти свердловин одного діаметру d, які розміщені у межах поперечного перерізу, наприклад, у вигляді квадрата 3 проектного контуру 4 тупикової підняткової вироб 17 ки, що проводиться, де сторона квадрата 3 рівна А (фіг. 1, 2, 3). Комплекти свердловин одного діаметра d складаються із комплекту оконтурюючих свердловин і комплектів врубових свердловин. Комплект оконтурюючих свердловин 5 висотою рівною Н, розміщений по вершинам кутів квадрата 3 проектного контуру 4 тупикової підняткової виробки, що проводиться. Комплекти врубових свердловин складаються із комплекту у вигляді трьох врубових свердловин основного ряду врубових свердловин висотою рівною Н з центральною свердловиною 6, розміщеною по центру комплекту основного ряду врубових свердловин і тупикової підняткової виробки, що проводиться та бокових врубових свердловин 7 і 8, розміщених на відстані l від центральної свердловини рівної (3,7-3,8) d, а також двох додаткових комплектів врубових свердловин, такого ж діаметра d, у вигляді додаткових рядів із трьох врубових свердловин, що включає центральну свердловину 9, бокові свердловини 10 і 11 в одному ряді, центральну свердловину 12, бокові свердловини 13 і 14 у другому ряді (фіг.2). Бокові врубові свердловини 10, 11 і 13, 14 розміщені на відстані l від центральних 9 і 12 рівній (3,73,8) d. Додаткові ряди врубових свердловин розміщені паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього на відстані l рівній (3,7-3,8) d. Висота центральних свердловин 9 і 12 кожного додаткового ряду врубових свердловин рівна Н. Висота бокових врубових свердловин 10, 11 і 13, 14 кожного додаткового ряду врубових свердловин рівна h і складає (70-80) d (фіг.1). Центральну свердловину 6 розширюють одним із відомих способів на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться до перерізу рівного 0,030-0,032 поперечного перерізу її з утворенням врубової порожнини 15. Після утворення врубової порожнини 15 в донній частині оконтурюючих свердловин 5, врубових свердловин 7-14 установлюють бойовики 16, у яких розміщують електродетонатори 17. За бойовиками 16 одним із відомих способів здійснюють формування зарядів ВР 18 з піщано-глиняною набійкою 19. Висота бойовиків 16 складає не менше 5 d. В оконтурюючих свердловинах 5 висота зарядів ВР 18 з бойовиками 16 і набійкою 19 рівна висоті Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, при цьому висота набійки 19 рівна h1. У бокових врубових свердловинах 10, 11 і 13, 14 висота зарядів ВР 18 з бойовиками 16 і набійкою 19 рівна висоті h та складає (70-80) d, при цьому висота набійки 19 рівна h 1. У бокових врубових свердловинах 7, 8 комплекту основного ряду врубових свердловин і в центральних врубових свердловинах 9, 12 комплектів додаткових рядів врубових свердловин висота зарядів ВР 18 з бойовиками 16 і набійкою 19 рівна висоті h2 і складає (40-50) d, при цьому висота набійки 19 рівна висоті h1. Електродетонатори 17 розміщені в бойовиках 16 з'єднують послідовно з шахтною вибуховою магістраллю. Потім ініціюванням бойовиків 16 електродетонаторами 17 виконують в один прийом послідовно підривання з уповільненням зарядів ВР 18 у врубових свердловинах 7-14 і оконтурюючих свердловинах 5. 63106 18 Спочатку у будь-якій послідовності підривають заряди ВР 18 у врубових свердловинах 10, 11, 13, 14 з частковою трансформацією врубової порожнини 15 в компенсаційний простір 20 висотою h рівною (70-80) d. Під час ініціювання спочатку електродетонатором 17 бойовика 16 першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР 18 врубових свердловин 10, 11, 13, 14, відбувається детонація цього заряду ВР 18. Після закінчення процесу детонації першого з детонованого заряду ВР 18 у врубовій свердловині, наприклад, 10 навколо неї за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільних поверхонь - врубової порожнини 15 та двох врубових свердловин 7 і 9 у частині масиву між врубовою свердловиною 10, в якій заряд ВР 18 здетонував спочатку першим, і врубовою порожниною 15 та врубовими свердловинами 7 і 9, формується зона І (фіг. 2) малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зоні І, об'ємом утвореної врубової порожнини 15 й об'ємами врубових свердловин 7 і 9 і об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в зоні І (фіг. 2) з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси на горизонтальну виробку 2. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в зоні І (фіг. 2) відбувається малонергоємне руйнування масиву в зонах II, III та IV (фіг. 2) при підриванні у будь-якій послідовності з відповідним уповільненням зарядів ВР 18 врубових свердловин 11, 13 і 14 з частковою трансформацією врубової порожнини 15 в компенсаційний простір 20 висотою h, що дорівнює (70-80) d. Дана трансформація завдяки узгодженій енергетичній взаємодії під об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зонах І, II, III та IV й об'ємом зруйнованої гірничої маси 21 (фіг. 4), що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси 21. Після часткової трансформації врубової порожнини 15 в компенсаційний простір 20 висотою h відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням ініціювання електродетонаторами 17 бойовиків 16 зарядів ВР 18 у врубових свердловин 7, 8, 9 і 12. Під час ініціювання спочатку електродетонатором 17 бойовика 16 першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР 18 врубових свердловинах 7, 8, 9 і 12, відбувається детонація цього заряду ВР 18. Після закінчення процесу детонації першого здетонованого заряду ВР 18 у врубовій свердловині, наприклад, 7 навколо неї за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік 19 газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільної поверхні врубової порожнини 15 в частині масиву між врубовою свердловиною 7, в якій заряд ВР 18 здетонував спочатку першим, і врубовою порожниною 15 формується зона V (фіг. 3) малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зоні V, об'ємом утвореної врубової порожнини 15 й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в зоні V (фіг. 3) з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси на горизонтальну виробку 2. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в зоні V (фіг. 3) відбувається малонергоємне руйнування масиву в зонах VI, VII та VIII (фіг.3) при підриванні у будь-якій послідовності з відповідним уповільненням в одну секунду зарядів ВР 18 врубових свердловин 8, 9 і 12 з повною трансформацією врубової порожнини 15 в компенсаційний простір 22 висотою Н, що дорівнює (120-140) d (фіг. 5). Дана трансформація відбувається завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зонах V, VI, VII та VIII й об'ємом зруйнованої гірничої маси 21 (фіг. 5), що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси 21. Після повної трансформації врубової порожнини 15 в компенсаційний простір 22 висотою Н, що дорівнює (120-140) d, відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням ініціювання електродетонаторами 17 бойовиків 16 зарядів ВР 18 оконтурюючих свердловин 5 з послідовною трансформацією утвореного компенсаційного простору 22 в утворену передексплуатаційну тупикову підняткову виробку 23, частковий об'єм якої заповнений зруйнованою гірничою масою 21 (фіг.6). Дана трансформація відбувається завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в межах проектного контуру поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, об'ємом утвореного компенсаційного простору 22, об'ємом зруйнованої гірничої маси (фіг.5), що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси. Після повного випуску та транспортування існуючими засобами навантаження й доставки зруйнованої гірничої маси із горизонтальної виробки 2 утворюється експлуатаційна тупикова підняткова виробка 24 (фіг.7), яка в поперечному перерізі має, наприклад форму квадрата із стороною рівною А, функціонує по своєму прямому призначенню та може застосовуватися для вентиляції, доставки матеріалів, пропускання гірничої маси, при цьому шляхом забезпечення можливості руйнування гірничого масиву в межах проектного кон 63106 20 туру поперечного перерізу підняткової виробки, що проводиться, на усю її висоту в один прийом підривання без перепижовки з наступним випуском гірничої маси без зависання, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії поміж об'ємом руйнуючого породного масиву енергією вибуху в один прийом на об'єм утвореної компенсаційної порожнини та об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, досягають підвищення ефективності руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться та на усю її висоту із зменшенням питомого розходу ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості та за рахунок цього покращуються умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. Технологічні параметри способу, що заявляється, одержані емпірично Державним підприємством «Науково-дослідний гірничорудний інститут» внаслідок лабораторних дослідів і промислових випробувань дії вибуху колонкових свердловинних зарядів на врубову порожнину у вигляді циліндра та компенсаційний простір у вигляді призми. Приклад Промислові випробування корисної моделі, що заявляється, були проведені в Кривбасі на шахті № 1 ім. Артема рудника ім. Кірова тупикову підняткову виробку площиною поперечного перерізу 2,25 2 м проходять з горизонтальної виробки горизонту 775 м в гематито-мартитових рудах міцністю 5-7 балів по шкалі проф. М.М. Протод'яконова. В межах поперечного перерізу, наприклад у вигляді квадрата зі стороною рівною 1,5 м проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та на всю її висоту Н = 12 м буровим верстатом НКР-100М були вибурені знизу уверх комплекти свердловин одного діаметра d, що дорівнює 0,085 м. Комплекти свердловин складаються з чотирьох оконтурюючих свердловин висотою 12 м, розміщених по вершинах квадрату площиною попереч2 ного перерізу 1,5 м х 1,5 м = 2,25 м , трьох врубових свердловин основного ряду врубових свердловин висотою рівною 12 м, до складу яких входить центральна, розташована по центру комплекту основного ряду врубових свердловин і тупикової підняткової виробки, що проводиться, а також бокових, розташованих від центральної на відстані, що дорівнює 0,320 м, двох додаткових комплектів врубових свердловин у вигляді додаткових рядів із трьох врубових свердловин, до складу яких входить центральна та бокові, розташовані паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього на відстані, що дорівнює 0,320 м. Висота центральних свердловин кожного додаткового ряду врубових свердловин дорівнює 12 м, а бокових дорівнює h, що складає (70-80) 0,085 = 7,0 м. Центральна свердловина була розширена до перерізу рівного 0,032 перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, на усю її висоту, що дорівнює 12,0 м механічним розширювачем свердловин типу РС-0,30. Площина поперечного перерізу S розширеної центральної свердловини складає: S = 0,032 х 21  2 2  D або S = 0,8 D , 4 де D - діаметр розширеної свердловини, тоді 2 2 2,25 м = 0,72 м , так як S  s 0,072   0,09  0,30 м. . 0,8 0,8 Розширена свердловина утворює врубову порожнину. Після розширення центральної свердловини в донній частині оконтурюючих і усіх врубових свердловин були розміщені бойовики з амоніту 6ЖВ у патронах діаметром 0,060 м з електродетонаторами марки EDYD. За бойовиками одним із відомих способів були сформовані заряди ВР із грамоніту 79/21. За зарядами ВР розміщували набивку із піщано-глинистої суміші. В оконтурюючих свердловинах висота заряду ВР з бойовиком і набивкою дорівнювала 12,0 м, при цьому висота бойовика складала 0,5 м, а висота набійки 1,8 м. У бокових врубових свердловинах додаткових комплектів врубових свердловин висота зарядів ВР з бойовиком і набійкою дорівнювала 7,0 м, при цьому висота бойовика складала 0,5 м, а висота набійки - 1,5 м. У бокових врубових свердловинах комплекту основного ряду врубових свердловин і в центральних врубових свердловинах додаткових комплектів врубових свердловин висотою 12,0 м висота зарядів ВР з бойовиком і набійкою в донній частині свердловин дорівнювала 5,0 м, при цьому висота бойовика складала 0,5 м, а висота набійки - 0,7 м. Для ініціювання бойовиків застосовували електродетонатори марки EDYD, які приєднують послідовно до шахтної вибухової магістралі. Потім ініціюванням бойовиків здійснюють послідовно в один прийом підривання з уповільненням зарядів ВР в усіх врубових й оконтурюючих свердловинах, починаючи з будь-якої врубової свердловини висотою 7,0 м. Під час ініціювання спочатку електродетонатором бойовика першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР врубових свердловинах висотою 7,0 м, відбувається детонація цього заряду ВР. Після закінчення процесу детонації першого здетонованого заряду ВР у врубовій свердловині висотою 7,0 м, навколо неї за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільних поверхонь врубової порожнини та двох врубових свердловин висотою 12,0 м, прилеглих до врубової свердловини висотою 7,0 м, в якій здетонував заряд ВР у частині масиву між врубовою свердловиною, в якій заряд ВР здетонував спочатку першим, і врубовою порожниною та врубовими свердловинами висотою 12,0 м, прилеглих до неї, формується зона перша зона малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'є3 мом 0,72 м руйнуючого енергією вибуху 3 породного масиву в першій зоні, об'ємом 0,605 м утвореної врубової порожнини та прилеглих свер3 дловин висотою 12,0 м й об'ємом 1,08 м зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонD 63106 22 тальну виробку, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в першій зоні з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси на горизонтальну виробку. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в першій зоні відбувається малонергоємне руйнування масиву в другій, третій, четвертій зонах, утворених при підриванні у будь-якій послідовності з відповідним уповільненням в одну секунду зарядів ВР у залишених врубових свердловинах висотою 7,0 м з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою 7,0 3 м й об'ємом 2,88 м . Дана часткова трансформація відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси. Після часткової трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою 7,0 м відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням в одну секунду ініціювання електродетонаторами бойовиків зарядів ВР у донній частині врубових свердловин висотою 12,0 м, в яких висота зарядів ВР з бойовиком і набійкою дорівнює 5,0 м. Під час ініціювання спочатку електродетонатором бойовика першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР врубових свердловин висотою 12,0 м, відбувається детонація цього заряду ВР. Після закінчення процесу детонації першого здетонованого заряду ВР у врубовій свердловині висотою 12,0 м, навколо її донної частини висотою 5,0 м за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільної поверхні - врубової порожнини в частині масиву між врубовою свердловиною, в якій заряд ВР здетонував спочатку першим, і врубовою порожниною формується п'ята зона малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву в п'ятій зоні, об'ємом утвореної врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в п'ятій зоні з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси на горизонтальну виробку. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в п'ятій зоні відбувається малонергоємне руйнування масиву в шостій, сьомій, восьмій зонах, утворених при підриванні у будь-якій послідовності з відповідним уповільненням в одну секунду зарядів ВР у залишених врубових свердловинах висотою 12,0 м з повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою 12,0 м й об'ємом 3 4,32 м . Дана трансформація відбувається завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зонах п'ять, шість, сім, вісім, об'ємом утвореної раніш врубової порожнини й об'ємом 23 63106 гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси. Після повної трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою 12,0 м відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням в одну секунду ініціювання електродетонаторами бойовиків зарядів ВР оконтурюючих свердловин з послідовною трансформацією утвореного компенсаційного простору в утворену передексплуатаційну тупикову підняткову виробку, частковий об'єм якої заповнений зруйнованою гірничою масою. Дана трансформація відбувається завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в межах проектного контуру поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, об'ємом утвореного компенсаційного простору, об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та Найменування показників 3 Питомий розхід ВР, кг/м 3 Продуктивність проходки, м /люд. зміну 3 Енергоємність проходки, МДж/м 3 Вартість проходки, грн./м Технологічні параметри корисної моделі, що заявляється, одержані емпірично Державним підприємством «Науково-дослідний гірничорудний інститут» внаслідок лабораторних дослідів і промислових випробувань дії вибуху колонкових свердловинних зарядів ВР на врубову порожнину у вигляді циліндра та компенсаційний простір у вигляді призми. Застосування корисної моделі, що заявляється, дасть можливість підвищити ефективність вибухового руйнування масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться і на усю її висоту із зменшенням питомого розходу ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енер 24 зависання зруйнованої гірничої маси. Після повного випуску та транспортування існуючими засобами навантаження й доставки зруйнованої гірничої маси із горизонтальної виробки утворюється експлуатаційна тупикова підняткова виробка, яка в поперечному перерізі має, наприклад форму квадрата із стороною рівною 1,5 м і функціонує по своєму прямому призначенню та служить як відрізна тупикова підняткова виробка при формуванні відрізної щілини в видобувному блоці на горизонті 763 м. В корисній моделі, що заявляється, в порівнянні з прототипом значно підвищується ефективність вибухового руйнування гірничого масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру підняткової виробки, що проводиться і на усю її висоту їх зменшенням питомого розходу ВР у 1,26 разів, збільшенням продуктивності проходки в 1,3 рази, а також зниженням її енергоємності та вартості в 1,4 рази, що підтверджується експериментальними даними приведеними в таблиці. По прототипу 6,70 1,89 1066,76 224,68 По об'єкту, що заявляється 5,31 2,46 761,97 160,49 Співвідношення показників1,26 1,30 1,40 1,40 гоємності та вартості за рахунок узгодженої енергетичної взаємодії поміж об'ємом руйнуючого породного масиву енергією вибуху в один прийом на заданий об'єм утвореної врубової та компенсаційної порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається, на горизонтальну виробку. Крім того покращуються умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. Технічний результат досягається у зв'язку із забезпеченням можливості руйнування гірничого масиву в межах проектного контуру поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, на усю її висоту в один прийом підривання без перепижовки з наступним випуском гірничої маси без зависання. 25 63106 26 27 63106 28 29 63106 30 31 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 63106 Підписне 32 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601