Застосування цитрату як засобу для очищення твердої поверхні та спосіб видалення забруднень або плям з твердої поверхні

Реферат: Винахід стосується способів очищення твердої поверхні і задачею якого є забезпечення переваги при повторному очищенні. Застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти для полегшення видалення бруду, зокрема жирових забруднень, з твердої поверхні. Це дозволяє вирішити задачу винаходу. UA 99353 C2 (12) UA 99353 C2 UA 99353 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Цей винахід стосується застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в чистячих композиціях для очищення твердих поверхонь для отримання переваги при очищенні наступного разу. Крім того, винахід стосується способу очищення твердих поверхонь. Тверді поверхні в будинку або офісі як правило очищають з використанням рідких композицій, які включають одну або декілька поверхнево-активних речовин і також, можливо, регулятори рН, подібні до лимонної кислоти або натрієвих солей лимонної кислоти. Чистячі композиції можуть застосовуватися в розбавленій (у воді) або нерозбавленій формі, у вигляді спрею, або для протирання з використанням тканини, або будь-яким іншим зручним способом. За необхідності чистячу композицію можна змивати з поверхні після очищення. Було б вигідно, якби тверду поверхню, яку очищають, можна було б обробити матеріалом, який сприятиме легшому видаленню бруду або плям під час подальшого очищення. Це називають перевагою при очищенні наступного разу. Якщо забруднення на твердих поверхнях не очищають відразу ж, то вони стають важчими для видалення. Неочищені своєчасно забруднення можуть прилипнути до поверхні, стати в'язкішими і взагалі щільнішими і вимагати більше зусиль для очищення. Без зв'язку з якоюнебудь теорією, таке більш важке видалення забруднень може виникнути в результаті ефектів висушування забруднень, в результаті хімічних змін забруднень, в результаті взаємодії забруднень з речовинами навколишнього середовища, такими як кисень, і таке інше. Деякі забруднення чутливіші, ніж інші, до реакцій і процесів затвердіння. Забруднення, що включають або містять хімічно ненасичені масла і жири, з часом можуть стати дуже твердими і важкими для очищення, особливо, коли піддаються дії високих температур. Навіть світло може викликати затвердіння таких жирових забруднень з часом. Так само, як і чинники навколишнього середовища, на процеси затвердіння забруднень можуть впливати характер і склад поверхні, на якій знаходиться забруднення. Композиції для очищення твердих поверхонь можуть бути або кислими або лужними. Кислі композиції часто містять карбонові кислоти, які можуть бути моно-, ди- або полікарбоновими кислотами, такими як лимонна кислота, сорбінова кислота, оцтова кислота, мурашина кислота, малеїнова кислота, адипінова кислота, молочна кислота, яблучна кислота та гліколева кислота. Кислі чистячі засоби, як правило, використовують для видалення бруду, чутливого до кислоти, такого як вапняний накип. Для видалення жирних плям, як правило, переважніше лужні композиції. У WO 02/18531 розкривається спосіб очищення твердих поверхонь, відповідно до якого поверхню обробляють антиоксидантом, з подальшим забрудненням поверхні, і потім поверхню очищають. Обробка поверхні антиоксидантом перед забрудненням призводить до легшого видалення бруду під час подальшої стадії очищення. Антиоксидант може бути присутнім в чистячій композиції або в миючій композиції, яку застосовують після очищення. Крім того, розкриваються чистячі композиції, що включають антиоксиданти, переважно, в концентрації 0,110 мас.%. Дубильну кислоту приводять як приклад кислоти, що є особливо ефективною. Лимонну кислоту можна використовувати як хелатоутворювач з іонами металів, і якщо вона присутня, то присутня у поєднанні з антиоксидантом. У WO 03/07289 А1 розкривається спосіб видалення жирового забруднення з твердої поверхні, причому спосіб включає послідовні стадії (а) обробки твердої поверхні рідкою чистячою композицією, яка включає антиоксидант, що поглинає радикали, і пероксид водню; (b) нанесення жирового забруднення і (с) очищення поверхні для видалення жирового забруднення. Переважно в способі використовують природні антиоксиданти. Також розкриваються рідкі композиції для очищення твердих поверхонь, які включають природний антиоксидант, що поглинає радикали, пероксид водню і, переважно, поверхнево-активну речовину. Дубильна кислота є найбільш переважним антиоксидантом зазначеного розкриття. У WO 2006/108475 А1 розкривається спосіб видалення бруду або плям з твердої поверхні, причому спосіб включає послідовні стадії обробки поверхні похідним малонової кислоти, нанесення забруднення або плями і очищення поверхні для видалення бруду або плям. Також розкриваються композиції і застосування вказаного способу. Спосіб і композиція забезпечують перевагу покращуваного очищення наступного разу, більш легке видалення плям і забруднень на подальшій стадії очищення. Лимонну кислоту використовують для регулювання рН. Незважаючи на переваги, антиоксиданти, розкриті у рівні техніки, також можуть мати недоліки. Коли дубильну кислоту включають в лужні рідкі чистячі композиції, отримують естетично малоприємні жовто-коричневі розчини, і це може привести до потемніння цементу на стиках між плитками. Антиоксидант, подібний до малонової кислоти, для досягнення переваги при очищенні наступного разу, потрібно використовувати у відносно високих концентраціях. Крім того, споживачі можуть розглядати залишки малонової кислоти на твердих поверхнях, 1 UA 99353 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 наприклад, на кухні і у ванною, як небезпечні і небажані. Відповідно, метою цього винаходу є досягнення переваги при очищенні наступного разу без необхідності використання високих концентрацій антиоксидантів в композиціях. Іншою метою є композиція, яка не містить з'єднань, що призводять до небажаного забарвлення матеріалів, на яких застосовують вказану композицію. Ще однією метою цього винаходу є досягнення переваги при очищенні наступного разу у відсутність залишків з'єднань, які споживач може вважати небезпечними. Автори виявили, що лимонну кислоту і цитрати можна використовувати для легшого видалення бруду з твердих поверхонь при несподівано низькій концентрації. Після обробки поверхні лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти забруднення або плями, що осіли згодом на такій поверхні, віддаляються легше, ніж без попередньої обробки. Такий ефект, як правило, називають «перевагою при очищенні наступного разу». Це особливо помітно на забрудненнях, які схильні до реакцій і процесів твердіння. Ефект особливо помітний, коли пляма включає жирне і/або масляне забруднення. Такий бруд часто, хоча і не виключно, виявляється на кухонних поверхнях і поверхнях, пов'язаних з приготуванням їжі. Лимонна кислота і цитрати є відомими компонентами композицій для очищення твердих поверхонь. У WO 02/18531 розкриваються комбінації цитрату і антиоксидантів, подібних поліфенолам, таким як дубильна кислота. Крім того, добре відомо, що лимонна кислота і цитрати функціонують в рідких детергентних композиціях як миючі компоненти і хелатоутворювачі для іонів металів, як розкривається, наприклад, в WO 02/18531, WO 2006/108475 і JP 2003-183698 А2. Лимонну кислоту також можна використовувати для регулювання рН композиції для очищення твердих поверхонь, як розкривається в WO 2006/108475. Проте аналіз даного рівня техніки показує, що застосування лимонної кислоти для регулювання рН не забезпечує переваги при очищенні наступного разу. У GB 1235468 розкривається спосіб інгібування корозії мідних виробів (наприклад, столових приладів), що включає контакт виробу з водним розчином, що містить бензотріазол і лимонну кислоту або її сіль. У WO 96/26257 і WO 96/26260 розкриваються композиції для очищення твердих поверхонь, включаючі неіоногенні і катіоногенні поверхнево-активні речовини. Композиції використовують для очищення поверхонь і осадження на них шару катіоногенної поверхнево-активної речовини, який сприяє позбавленню від бруду, що згодом осяде на вказаній поверхні. Цитрати приводяться як приклади миючих компонентів в таких композиціях. У WO 98/36042 розкриваються рідкі миючі засоби для твердих поверхонь, включаючі поліалкоксиленгліколі з двома блокованими кінцевими групами. Композиції забезпечують перевагу при очищенні наступного разу твердих поверхонь, забруднених різними видами забруднень, особливо, забрудненнями жирового типу і/або залишками підгорілої/липкої їжі. Композиції можуть містити цитрати як миючий компонент. Лимонну кислоту і цитрати також можна використовувати для запобігання утворенню накипу або видалення накипу. У WO 00/58228 розкриваються композиції для очищення внутрішньої поверхні бойлерів і теплообмінників, що містять неорганічний відновник, хелатоутворювач (наприклад, лимонну кислоту), поверхнево-активну речовину і диспергатор. У US 6265781 В1 розкриваються розчини для очищення полірованих алюмінійвмісних шарів, що включають засіб, який інгібує корозію, що може бути лимонною кислотою або одною з її солей. Лимонну кислоту також можна використовувати для запобігання утворенню вапняних нальотів в туалетах за допомогою включення в туалетні блоки, що закріплюються по краю (H.G. Hauthal and G. Wagner (eds.), «Household cleaning, care and maintenance products», Verlag fur chemische Industrie, 2004). У WO 03/070872 і WO 2006/136774 розкриваються композиції для очищення твердих поверхонь з кислим рН для видалення плям від мильної піни і води. Композиції можуть включати саму лимонну кислоту або комбінацію з іншою кислотою. Розкривається перевага при очищенні наступного разу. Такий рівень техніки показує, що лимонна кислота і її солі є звичайними інгредієнтами чистячих продуктів для домашнього господарства. Проте ні в одному з документів рівня техніки не розкривається застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти для отримання переваги при очищенні наступного разу. Відповідно, в першому аспекті справжній винахід відноситься до застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти для полегшення видалення бруду, зокрема, жирового бруду, з твердої поверхні, коли поверхню обробляють лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти перед осіданням бруду. У другому аспекті справжній винахід відноситься до способу видалення бруду або плям з твердої поверхні, що включає послідовні стадії 2 UA 99353 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 а) обробки поверхні чистячою композицією, що включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0,05 мас.% до 10 мас.%; b) осідання і твердіння бруду або плями; і с) очищення поверхні для видалення бруду або плям. Всі відсотки, вказані в даному описі, є масовими, обчисленими відносно маси всієї композиції, якщо не вказане інше. Абревіатуру «мас.%» слід розуміти як масовий % від всієї композиції. Терміни «бруд (забруднення)» і «пляма», використовувані в даному описі, включають всі види забруднень і плям, що зазвичай зустрічаються в домашньому господарстві, органічного або неорганічного походження, видимі або невидимі неозброєним оком, включаючи забруднюючі тверді продукти зносу і/або бактерії або інші патогени. Конкретно спосіб і композиції за винаходом можна використовувати для обробки поверхонь, сприйнятливих до жирових або масляних забруднень і плям, зокрема, викликаних натуральним жиром або маслом. Використовуваний в даному описі вираз «лимонна кислота і/або сіль лимонної кислоти» включає лимонну кислоту і солі лимонної кислоти або суміші таких сполук. Прикладами таких сполук є, але не обмежуються перерахованим, двоосновний цитрат амонію, триосновний цитрат амонію, гідроцитрат амонію, гептагідрат триосновного цитрату барію, тетрагідрат триосновного цитрату кальцію, моногідрат лимонної кислоти, тринатрієва сіль лимонної кислоти, моногідрат триосновного цитрату заліза(III), тригідрат триосновного цитрату свинцю(II), гідрат цитрату літію, триосновний цитрат літію, тетрагідрат триосновного цитрату літію, нонагідрат триосновного цитрату магнію, одноосновний цитрат калію, моногідрат триосновного цитрату калію, гідрат цитрату срібла, цитрат натрію, сесквігідрат двоосновного цитрату натрію, дигідрат цитрату натрію, одноосновний цитрат натрію, дигідрат триосновного цитрату натрію, гідрат триосновного цитрату натрію, дигідроцитрат натрію, сесквігідрат гідроцитрату натрію, дигідрат цитрату цинку та дигідрат триосновного цитрату цинку. Застосування і спосіб за цим винаходом застосовні для обробки будь-якої поверхні в будинку, таких як поверхні, що є на кухнях і у ванних кімнатах, включаючи зовнішні поверхні плит, витяжки, кахляні плитки, підлоги, ванни, туалети, мийки, душі, посудомийні машини, змішувачі, раковини, робочі поверхні. Такі поверхні можуть бути виготовлені, наприклад, з пластика, скла, можуть бути емальованими, керамічними, дерев'яними (пофарбованими, лакованими або обробленими інакше) або металевими (наприклад, з неіржавіючої сталі або хромовані). Застосування і спосіб за цим винаходом особливо застосовні для обробки поверхонь в будинку, на яких зазвичай є жирові забруднення, наприклад, кухонних робочих поверхонь, шаф, зовнішніх поверхонь плит, витяжок, кахляної плитки, раковин. Застосування і спосіб за цим винаходом особливо застосовні для обробки матеріалів поверхонь в будинку, на яких жирові забруднення особливо сприйнятливі до реакцій і процесів старіння і твердіння, наприклад, твердих поверхонь на кухнях і поверхнях, пов'язаних з приготуванням їжі. Прикладами кухонних поверхонь є поверхні з неіржавіючої сталі, хромовані, з склоподібної емалі, склокераміки або керамічна плитка. Цей винахід також може надати інші переваги, такі як покращене сприйняття поверхні на дотик (наприклад, гладкість) під час і/або після очищення, переваги нюхового сприйняття (наприклад, ослаблення згірклого запаху) перед очищенням, менша корозія поверхні та менше шуму під час очищення. Інші аспекти цього винаходу включають використання лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти для отримання одного або декількох з вказаних інших переваг при операції очищення твердої поверхні і/або використання лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти при отриманні продуктів для забезпечення одного або декількох з вказаних інших переваг. Крім того, лимонна кислота і солі лимонної кислоти не викликають знебарвлення, що є особливою перевагою способу очищення за винаходом. Не прив'язуючись до якої-небудь певної теорії або пояснення, автори вважають, що лимонна кислота і/або сіль лимонної кислоти проявляють свою дію, осідаючи на поверхні, взаємодіючи з поверхнею і впливаючи на бруд або плями, що згодом осіли на поверхні, таким чином, що запобігається сильне зв'язування бруду або плям з вказаною поверхнею і запобігається твердіння і утруднення для очищення. Форма використання Винахід відноситься до застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти для полегшення видалення забруднень, зокрема, жирових забруднень, з твердої поверхні, де поверхню обробляють лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти перед осіданням бруду. Переважно лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти застосовують до поверхні у вигляді розчину, переважно, водного розчину, який потім залишають висихати на поверхні. 3 UA 99353 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Переважне забруднення або пляма є жировим забрудненням або плямою, або містять жирову речовину, яка піддається реакції твердіння. Відповідно в переважному втіленні винахід відноситься до застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти для полегшення видалення забруднень, зокрема, жирових забруднень, з твердої поверхні, причому поверхню обробляють лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти перед осіданням бруду. Лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти переважно наносять на поверхню у вигляді композиції, що містить лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти, або за допомогою серветок, просочених лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти, або композицією, що містить лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти. Композиції для обробки твердих поверхонь Згідно цьому винаходу лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти можна використовувати в будь-якій відповідній композиції. Композиція повинна підходити для осадження лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти на твердій поверхні. Лимонна кислота і/або сіль лимонної кислоти можуть бути присутніми в композиції в будь-якій відповідній формі, наприклад, у формі розчину або дисперсії. За винятком випадків, в яких вказане інше, компонент також може знаходитися в твердій формі, змочуваній після застосування. Проте в переважних втіленнях композиції є рідинами. Термін «рідина» включає розчини, дисперсії, емульсії, гелі, пасти і тому подібне. У рідкій формі композиції переважно мають рН від 2 до 13. Відповідні рідкі композиції включають розчини, дисперсії або емульсії, в рідкому носієві, який може бути органічним розчинником або водою або їх комбінацією. Переважно розчинник переважно (тобто, на 50% або більш) є водою. Композиції можуть використовуватися тільки для осадження лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти, або вони можуть мати додаткові функції, такі як очищення. У переважному втіленні перший аспект винаходу відноситься до використання лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в композиції, що включає миючу поверхнево-активну речовину в концентрації від 0,01 до 50 мас.% і лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0,05 до 5 мас.%, переважно, від 0,05 до 5 мас.%, переважніше від 0,05 до 2 мас.%. Якщо вказана рідка композиція застосовуватиметься в способі за винаходом, в якому після обробки поверхні лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти застосовуватиметься стадія промивки, тоді необхідна кількість лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти буде відносно високою в порівнянні з композицією, яка використовуватиметься в способі за винаходом без стадії промивки. На твердій поверхні до осідання бруду повинна осісти достатня кількість лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти для того, щоб отримати перевагу при очищенні наступного разу. Якщо застосовують стадію промивки, тоді як промиваюче середовище зазвичай використовують воду. Відповідно, в переважному втіленні винахід відноситься до застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти, причому лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти включають в композицію в концентрації від 0,05 до 2 мас.%, і не застосовують стадію промивки після того, як поверхню оброблять лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти. Переважно, вказана композиція включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0,05 до 1 мас.%. У іншому переважному втіленні винахід відноситься до застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти, причому лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти включають в композицію в концентрації від 0,25 до 10 мас.%, і після того, як поверхню оброблять лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти, і перед осіданням бруду застосовують стадію промивки. Переважніше вказана композиція включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 1 до 10 мас.%. При використанні лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в такій композиції композицію можна наносити будь-яким відповідним способом в розбавленій або концентрованій формі. Наприклад, її можна налити або розбризкати на поверхні з ємкості або з балончика у вигляді аерозолю або нанести з розпилювача. З іншого боку, її можна нанести з використанням тканини, серветки, або іншого інвентарю, який змочений композицією. Вказані композиції можуть включати інгредієнти, добре відомі для використання в композиціях для очищення твердих поверхонь. У переважному втіленні винахід відноситься до використання лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в композиції, що включає миючу поверхнево-активну речовину в концентрації від 0,01 до 50 мас.% і лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0,05 до 10 мас.%. Вказані композиції при необхідності включають інші компоненти для очищення твердих поверхонь. Особливо переважно, коли композиція є «рідиною». Композиції можуть бути рідкими як вода 4 UA 99353 C2 . 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 -1 або мати в'язкість, принаймні, 50 мПа с, зміряну при швидкості зрушення 21 с при кімнатній температурі (з використанням віскозиметра Haake Model RT20), але переважно, не більше 5000 . мПа с. Така в'язка рідка композиція може знаходитися у формі в'язкої рідини як такої або у формі гелю, піни, мусу або пасти. В'язкість може мати місце через один або декілька компонентів системи, наприклад, «зовнішнього полімерного загусника», який може бути синтетичним полімером, наприклад, полікарбоксилат такого типу, як карбопол (Carbopol™), або природний полісахарид, такий як ксантанова камідь або гуарова камідь. З іншого боку, може бути використана «внутрішня структуруюча система», з використанням одної або декількох поверхнево-активних речовин і, при необхідності, електроліту для створення в композиції впорядкованої або рідкокристалічної фази. Такі різні методи підвищення в'язкості добре відомі фахівцям в даній області техніки. Піни і муси зазвичай наносять з дозатора, який подає продукт за допомогою газу або повітря. Поверхнево-активні речовини У переважному втіленні винахід відноситься до застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в композиції, що включає миючу поверхнево-активну речовину в концентрації від 0,01 до 50 мас.%. Вказану поверхнево-активну речовину (миючу активну речовину), як правило, вибирають як з аніоногенних, так і з неіоногенних миючих активних речовин. Композиція може включати додатково катіоногенні, амфотерні та цвіттеріоногенні поверхневоактивні речовини. У композиціях за цим винаходом, що містять поверхнево-активну речовину, загальна кількість використовуваної поверхнево-активної речовини, як правило, складатиме від 0,01 до 50%. Переважна така кількість складає, принаймні, 0,1%, переважно, принаймні, 0,5%, ще переважніше, принаймні, 1%. Максимальна кількість зазвичай складає 30% або менш, переважно, не більше 20% або навіть 10% або менш. Якщо зазначена рідка композиція наноситиметься в способі або застосуванні за винаходом і після обробки поверхні лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти не здійснюватимуть стадію промивки, тоді необхідна кількість поверхнево-активної речовини може бути вигідно відносно малою в порівнянні з композицією, яка використовуватиметься згідно винаходу із стадією промивки. Такі рідкі композиції з відносно малими кількостями поверхнево-активної речовини можуть забезпечити менший залишок на поверхні і кращу кінцеву ефективність без погіршення переваги очищення наступного разу. Вказаними залишками є поверхнево-активні речовини і інші тверді компоненти чистячої композиції. Відповідні синтетичні (що не є милом) аніоногенні поверхнево-активні речовини є солями органічних моноефірів сірчаної кислоти та сульфонові кислоти, які містять в молекулярній структурі розгалужену або лінійну алкільну групу, що містить від 6 до 22 атомів вуглецю в алкільній частині. Прикладами таких аніоногенних поверхнево-активних речовин є водорозчинні солі: - сульфати (первинних) довголанцюгових (наприклад, з 6-22 атомами С) спиртів (звані далі в даному описі PAS), особливо, отримані сульфуванням жирних спиртів, отриманих відновленням гліцеридів талового або кокосового масла; - алкілбензолсульфонати, такі як алкілбензолсульфонати, в яких алкільна група містить від 6 до 20 атомів вуглецю; - вторинні алкансульфонати та їх суміші. Також відповідними є наступні солі: - сульфати простих алкілгліцерилефірів, особливо, простих ефірів жирних спиртів, отриманих з талового і кокосового масла; - сульфати моногліцеридів жирних кислот; - сульфати етоксильованих аліфатичних спиртів, що містять 1-12 етиленоксигрупп; - сульфати простих алкілфенолетиленоксиефірів з 1-8 етиленоксидними ланками на молекулу, і в яких алкільні групи містять від 4 до 14 атомів вуглецю; - продукт взаємодії жирних кислот етерифікувань з ізетионовою кислотою, нейтралізований лугом; та їх суміші. Переважними водорозчинними аніоногенними поверхнево-активними речовинами є солі лужного металу (такого як натрій і калій) і лужноземельного металу (такого як кальцій і магній) алкілбензолсульфонатів і суміші з олефінсульфонатами і алкілсульфатами і сульфати моногліцеридів жирних кислот. Найбільш переважними аніоногенними поверхнево-активними речовинами є алкілароматичні сульфонати, такі як алкілбензолсульфонати, що містять від 6 до 20 атомів 5 UA 99353 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вуглецю в алкільній групі з прямим або розгалуженим ланцюгом, окремими прикладами яких є натрієві солі алкілбензолсульфонатів або алкіл-толуол-, алкіл-ксилолабо алкілбензолсульфонатів, алкілнафталінсульфонатів, диамілнафталінсульфонат амонію і динонілнафталінсульфонат натрію. Якщо повинна використовуватися синтетична поверхнево-активна речовина, її кількість, присутня в композиціях за винаходом, як правило, складатиме, принаймні, 0,1%, переважно, принаймні, 0,5%, переважніше, принаймні, 1,0%, але не більше 20%, переважно, найбільше 15%, переважніше, найбільше 10%. Переважний клас неіоногенних поверхнево-активних речовин можна широко описати як сполуки, отримані конденсацією простих алкіленоксидів, які є гідрофільними за природою, з аліфатичною або алкілароматичною гідрофобною сполукою, що має реакційноздатний атом водню. Довжину гідрофільного або поліоксиалкіленового ланцюга, який приєднують до будьякої гідрофобної групи, можна регулювати в широких межах для отримання сполуки з потрібним балансом гідрофільних і гідрофобних елементів. Це дає можливість вибору неіоногенних поверхнево-активних речовин з правильним HLB. Окремі приклади включають - продукти конденсації аліфатичних спиртів з 8-22 атомами вуглецю в прямому або розгалуженому ланцюзі з етиленоксидом, такі як конденсати спирту кокосового масла/етиленоксиду, що містять від 2 до 15 мілі етиленоксиду на моль спирту кокосового масла; - конденсати алкілфенолів з алкільними групами С6-С15 з 5-25 молю етиленоксиду на моль алкілфенолу; - конденсати продукту реакції етилендіаміну і пропіленоксиду з етиленоксидом, причому конденсати містять від 40 до 80 мас.% етиленоксигруп і мають молекулярну масу від 5000 до 11000. Іншими класами неіоногенних поверхнево-активних речовин є - алкілполіглікозиди, які є продуктами конденсації довголанцюгових аліфатичних спиртів і сахаридів; 1 2 3 1 - оксиди третинних амінів структури R R R N-O, де R є алкільною групою з 8-20 атомами 2 3 вуглецю, і R і R є, кожен, алкільною або гідроксиалкільною групами з 1-3 атомами вуглецю, наприклад, оксид диметилдодециламіну; 1 2 3 1 - оксиди третинних фосфінів структури R R R Р-O, де R є алкільною групою з 8-20 атомами 2 3 вуглецю, і R і R є, кожен, алкільними або гідроксиалкільними групами з 1-3 атомами вуглецю, наприклад, оксид диметилдодецилфосфіну; 1 2 1 - диалкілсульфоксиди структури R R S=O, де R є алкільною групою з 10-18 атомами 2 вуглецю, і R є метилом або етилом, наприклад, метилтетрадецилсульфоксид; - алкілоламіди жирних кислот, такі як етаноламіди; - конденсати алкіленоксиду з алкілоламідами жирних кислот; - алкілмеркаптани. У переважному втіленні винахід відноситься до застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в композиції, в якій неіоногенна поверхнево-активна речовина присутня в концентрації менше 25 мас.%. Концентрація неіоногенної поверхнево-активної речовини, використовуваної у вказаній чистячій композиції за винаходом, переважно буде складати, принаймні, 0,1%, переважно, принаймні, 0,5%, найпереважніше, принаймні, 1%. Відповідна кількість складає, найбільше, 20%, переважно, найбільше, 15%, переважно, не більше 15%, і найпереважніше, не більше 10%. Композиції можуть містити такі кількості вибраних як аніоногенних, так і неіоногенних поверхнево-активних речовин, зважаючи на рівень електроліту, якщо він присутній, які забезпечують структуровану рідку миючу композицію, тобто, композицію, яка є такою, що «самозагущується». Таким чином, наявність органічного розчинника дозволяє отримати загущені рідкі чистячі композиції без необхідності використання якого-небудь додаткового загусника, і які, проте, мають тривалий термін придатності при зберіганні в широкому температурному інтервалі. Масове відношення аніоногенної поверхнево-активної речовини до неіоногенної поверхнево-активної речовини може змінюватися, враховуючи приведені вище міркування, і залежатиме від їх природи, але в переважному втіленні перший аспект винаходу відноситься до використання лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в композиції, в якій миюча поверхнево-активна речовина включає аніоногенні і неіоногенні поверхнево-активні речовини у відношенні від 20:1 до 1:10, переважно, від 15:1 до 1:5, і в ідеалі від вище 10:1 до 1:2. Згідно втіленню, що ілюструє будь-який аспект винаходу, композиції можуть включати від 0,05 мас.% до 10 мас.% лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти, від 0 до 20%, переважно, 6 UA 99353 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 від 0,5 мас.% до 10 мас.% водорозчинної синтетичної аніоногенної поверхнево-активної солі сульфату або сульфонату, що містить алкільний радикал з 8-22 атомами вуглецю в молекулі, і від 0,5 мас.% до 10 мас.% етоксильованої неіоногенної поверхнево-активної речовини, отриманої при конденсації аліфатичного спирту з 8-22 атомами вуглецю в молекулі з етиленоксидом, так що конденсат містить від 2 до 15 молю етиленоксиду на моль аліфатичного спирту, причому решту складають інші необов'язкові інгредієнти і вода. За необхідності можливе включення у вказані композиції амфотерних, катіоногенних або цвіттеріоногенних поверхнево-активних речовин. Відповідними амфотерними поверхнево-активними речовинами є похідні аліфатичних вторинних і третинних амінів, що містять алкільну групу з 8-20 атомами вуглецю, і аліфатичну групу, заміщену аніонною групою, що додає розчинність у воді, наприклад, 3додециламінопропіонат натрію, 3-додециламінопропансульфонат натрію і N-2-гідроксидодецилN-метилтаурат натрію. Приклади відповідних катіоногенних поверхнево-активних речовин можна знайти серед солей четвертинного амонію, що мають одну або дві алкільні або аралкільні групи з 8-20 атомами вуглецю і дві або три невеликі аліфатичні (наприклад, метильні) групи, як наприклад, хлорид цетилтриметиламонію. Специфічною групою поверхнево-активних речовин є третинні аміни, отримані конденсацією етилен- і/або пропіленоксиду з довголанцюговими аліфатичними амінами. Сполуки поводяться подібно до неіоногенних поверхнево-активних речовин в лужному середовищі і подібно катіоногенним поверхнево-активним речовинам в кислому середовищі. Приклади відповідних цвіттеріоногенних поверхнево-активних речовин можна знайти серед похідних аліфатичних сполук четвертинного амонію, сульфонію і фосфонію з аліфатичною групою з 8-18 атомами вуглецю і аліфатичною групою, заміщеною аніонною групою, що додає розчинність у воді, наприклад, бетаїну і похідних бетаїну, таких як алкілбетаїн, зокрема, (С12С16) -алкілбетаїн, 3-(N,N-диметил-N-гексадециламоній) пропан-1-сульфонат бетаїну, 3(додецилметилсульфоній) пропан-1-сульфонат бетаїну, 3-(цетилметилфосфоній) пропан-1сульфонат бетаїну і N,N-диметил-N-додецилгліцин. Іншим добре відомим бетаїном є алкіламідопропілбетаїни, наприклад, алкіламідопропілбетаїни, в яких алкіламідогрупа походить від жирних кислот кокосового масла. Іншими прикладами відповідних поверхнево-активних речовин є сполуки, зазвичай використовувані як поверхнево-активні речовини, приведені в добре відомому підручнику «Surface Active Agents», Vol.1, Schwartz & Perry, Interscience 1949; «Surface Active Agents», Vol.2, Schwartz, Perry & Berch, Interscience 1958; поточне видання «McCutcheon’s Emulsifiers and Detergents», опубліковане Manufactering Confectioners Company; «Tenside-Taschenbuch», H. Stache, 2nd Edn., Carl Hauser Verlag, 1981. рН У першому аспекті винахід відноситься до застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти для полегшення видалення забруднень, зокрема, жирових забруднень, з твердої поверхні. У переважному втіленні лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти включають в композицію, що має рН від 2 до 13, переважно, принаймні, 3, але не більше 12,5, переважніше, не менше 3,5, але не більше 12. Композиції, призначені для очищення кухонних твердих поверхонь, можуть переважно мати рН в лужному інтервалі, тоді як чистячі склади для ванних кімнат переважно мають рН в кислотному інтервалі. Переважно композиція має рН від 8,5 до 12, переважно, від 10 до 11,5, або від 3 до 6,5, переважно, від 3 до 5. Відповідно, композиція має рН, принаймні, 6,5, краще від 6,5 до 12,5, ще краще від 7 до 11, і найбільш бажано від 8 до 9,5. Величину рН розчину можна регулювати за допомогою органічних або неорганічних кислот або підстав. Переважними неорганічними основами є гідроксиди лужних або лужноземельних металів, аміак, карбонати або бікарбонати. Лужний метал переважно є натрієм або калієм, або лужноземельний метал переважно є кальцієм або магнієм. Органічними основами переважно є аміни, алканоламіни та інші відповідні аміносполуки. Неорганічні кислоти можуть включати хлороводневу кислоту, сірчану кислоту або фосфорну кислоту, і органічні кислоти можуть включати оцтову кислоту або мурашину кислоту, а також суміші дикарбонових кислот, такі як Radimix (товарний знак, Radici Group) і Sokalan DCS (товарний знак, BASF). Інші необов'язкові інгредієнти Композиції за цим винаходом можуть включати абразиви. Проте їх застосування, як правило, не є переважним, оскільки абразиви мають схильність ушкоджувати або видаляти тонкий шар лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти, що осіли на поверхні. У переважному втіленні композиція за цим винаходом не містить абразив. Композиції можуть містити інші 7 UA 99353 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інгредієнти, які сприяють ефективності очищення. Наприклад, вони можуть містити миючі модифікуючі добавки і суміші модифікуючих добавок в кількості до 25%, зокрема, коли композиція містить одну або декілька аніоногенних поверхнево-активних речовин. Деякі з таких добавок можуть додатково функціонувати як абразиви, якщо присутні в кількості, що перевищує їх розчинність у воді. Якщо модифікуюча добавка присутня, вона складатиме, принаймні, 0,1% від композиції. Відповідні неорганічні і органічні модифікуючі добавки добре відомі фахівцям в даній області техніки. Іншим необов'язковим інгредієнтом композицій за винаходом є матеріал, регулюючий піноутворення, який можна використовувати в композиціях, що мають схильність утворювати при застосуванні зайву піну. Його прикладами є жирні кислоти або їх солі (мила), ізопарафіни, силіконові масла та їх комбінації. Милом є солі жирних кислот і включають мило лужних металів, такі як натрієві, калієві та амонієві солі жирних кислот, що містять від приблизно 8 до приблизно 24 атомів вуглецю, і переважно, від приблизно 10 до приблизно 20 атомів вуглецю. Особливо застосовними є натрієві і калієві солі і солі моно-, ди- і триетаноламіну сумішей жирних кислот, отриманих з пальмового масла, кокосового масла та арахісового масла. При використанні кількість жирної кислоти або мила може складати, принаймні, 0,005 мас.%, переважно, 0,1 мас.% - 2 мас.% від ваги композиції. Коли вуглеводневий співрозчинник присутній на достатньо високому рівні, він може сам забезпечити деяку або всю необхідну протиспінюючу активність. Композиції, окрім вже вказаних інгредієнтів, також можуть містити різні інші необов'язкові інгредієнти, такі як фарбники, відбілювачі, оптичні освітлювачі, брудосуспенуючі засоби, очищувальні ферменти, сумісні знебарвлюючі агенти (особливо, пероксиди і сполуки, що вивільняють активний хлор), регулятори желатинізації, інші стабілізатори заморожуваннявідтавання, бактерициди, консерванти (наприклад, 1,2-бензізотиазолін-3-он), гідротропи та аромати. У переважному втіленні композиція за цим винаходом не включає дубильну кислоту або похідні дубильної кислоти, такі як галова кислота і/або пропілгалат. Виявлено, що коли дубильна кислота входить до складу лужної рідкої чистячої композиції, вона утворює естетично менш приємні жовто-коричневі розчини, і може привести до потемніння цементу на стиках між кахляними плитками. У іншому переважному втіленні композиція за цим винаходом не включає малонову кислоту. Антиоксидант, подібний до малонової кислоти, потрібно використовувати у відносно високих концентраціях для досягнення переваги при чищенні наступного разу. Крім того, споживачі можуть вважати залишки малонової кислоти на твердих поверхнях, наприклад, на кухні і у ванній кімнаті, шкідливими і небажаними. У ще одному переважному втіленні композиція за цим винаходом не включає мурашину кислоту. Мурашина кислота має різкий запах, і її залишки на твердій поверхні є естетично небажаними. Полімери У переважному втіленні перший аспект винаходу відноситься до використання лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в композиції, яка також включає полімер, і в якій масове відношення полімеру до лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти знаходиться в інтервалі від 0,1:1 до 2:1. Зокрема, переважними є полімери, які сприяють зв'язуванню лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти з поверхнею і таким чином забезпечують додаткову стійкість до змивання, якщо після обробки поверхні лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти в способі за винаходом використовують стадію промивки. Переважними полімерами є неіонні або аніонні полімери. Співвідношення полімеру до лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти. Для досягнення оптимальної переваги масове співвідношення полімеру до лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти повинне знаходитися в інтервалі від 0,1:1 до 2:1, переважно, в інтервалі від 0,2:1 до 1:1, найпереважніше, в інтервалі від 0,3:1 до 0,8:1. Переважними полімерами є полімери з середньою молекулярною масою, вищою 4000 Дальтон. Переважно, молекулярна маса складає, принаймні, 10000 Д, переважно навіть перевищує 100000 Д і навіть 1000000 Д. Полімери зазвичай мають молекулярну масу нижче 5000000 Дальтон, переважно, нижче 4000000 Д. Відповідні полімери є або водорозчинними або диспергованими у воді, переважно, водорозчинними. Неіонний полімер Неіонний полімер можна вибрати з неіонних полімерів на основі целюлози, таких як 8 UA 99353 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 целюлоза, алкілцелюлози, гідроксиалкілцелюлози прості ефіри целюлози, складні ефіри целюлози та аміди целюлози, наприклад, метилцелюлоза, етилцелюлоза, гідроксиметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, гідроксипропілметилцелюлоза. Також відповідними є інші полімери полісахаридів, такі як крохмалі і модифіковані крохмалі і декстрин, такі як мальтодекстрин. Крім того, неіонний полімер можна вибрати з повністю синтетичних полімерів, таких як полівінілові спирти, полівінілпіролідони, поліалкіленгліколі, такі як поліетиленгліколь, поліалкіленоксиди, поліаміди, поліакриламіди, полівінілефіри, такі як поліметилвінілефір, полівінілацетати та їх співполімери. Поліакрилові кислоти, поліметакрилові кислоти та їх гомологи та інші полікарбонові кислоти також можна використовувати в композиціях, де полімери поводяться як неіонні полімери. Такі композиції зазвичай є кислими композиціями зі значеннями рН нижче приблизно 4. Найбільш переважний неіонний полімер вибирають з полівінілпіролідону (PVP), полівінілового спирту (PVA) та їх комбінацій. PVP включає заміщені і незаміщені продукти полімеризації вінілпіролідону. Переважно вказані композиції включають, принаймні, 0,1 мас.%, переважно, принаймні, 0,2 мас.%, неіонного полімеру і найбільше 10%, переважно, найбільше 5%, переважно, найбільше 2%. Аніонний полімер Переважними аніонними полімерами є водорозчинні аніонні полімери. Відповідні полімери є, головним чином, синтетичними, але також можна використовувати природні полімери або їх похідні. Відповідні полімери включають поліакрилові кислоти і поліметакрилові кислоти та їх гомологи, інші полікарбонові кислоти, поліамінокислоти або пептиди, поліангідриди, полістиролсульфонові кислоти полівінілсульфонові кислоти та їх співполімери та співполімери вказаних полімерів з неіонними мономерами та полімерами. Природні смоли, такі як ксантан, смола ріжкового дерева і карагенан, і похідна целюлоза, такі як карбоксиметилцелюлоза, також можуть бути відповідними. Як вказано в даному описі, деякі аніонні полімери можуть поводитися як неіонні полімери при кислотних рН. Якщо аніонні полімери присутні, композиція переважно включає їх в кількості, принаймні, 0,1 мас.%, переважно, принаймні, 0,2 мас.%, і найбільше 10%, переважно, найбільше 5%, переважно, найбільше 2%. Розподільні пристрої для рідин Рідкі композиції можуть зберігатися і розподілятися за допомогою будь-яких відповідних засобів, але особливо переважними є розпилювачі. Насосні розподільники (розпилювальні або нерозпилювальні насоси) і аплікатори для нанесення наливанням (пляшки і таке інше) також допустимі. Так, в переважному втіленні перший аспект винаходу відноситься до використання лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в композиції, що включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти, поміщені в резервуар в контейнері, де контейнер також включає розпилювач для розподілу вказаної композиції у формі спрею. Розпилювач переважно є розпилювачем з пусковим пристроєм, але може бути будь-яким механічним пристроєм для ежекції рідини у формі спрею або аерозолю. Серветки для протирання Серветки для протирання можуть бути просочені чистою лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти або композицією, що містить лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти. Матеріал може бути просочений лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти, сухої або, переважно, у вологій формі (тобто, у вигляді розведеної або в'язкої рідини). Відповідні обтиральні матеріали включають ткані і неткані серветки, натуральні або синтетичні губки або спонжи, гумові валики і тому подібне У переважному втіленні винахід відноситься до застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти, причому серветки просочують композицією, що включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти. Композиція може бути будь-якою композицією, описаною в будьякій частині опису. Спосіб за винаходом У другому аспекті цей винахід відноситься до способу видалення забруднень і плям з твердої поверхні, що включає послідовні стадії: а) обробки поверхні композицією, що включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0.05 мас.% до 10 мас.%; b) осадження і твердіння забруднення або плями; і с) очищення поверхні для видалення забруднення або плям. 9 UA 99353 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Переважно забруднення або пляма є жировим забрудненням або плямою або забрудненням або плямою, що містить жирову речовину, яка піддається реакції твердіння. Забруднення або пляма піддається реакції і до процесу твердіння після осідання на поверхні і внаслідок цього потрібно більше зусиль для очищення. Не бажаючи пов'язувати себе з якоюнебудь теорією, автори вважають, що твердіння може бути наслідком висихання забруднень, хімічних змін в забрудненнях, взаємодії забруднень з речовинами навколишнього середовища, такими як кисень, і таке інше. Деякі забруднення сприйнятливіші до реакцій і процесів твердіння, ніж інші. Забруднення, включаючі або такі, що містять хімічно ненасичені масла і жири, можуть стати з часом дуже жорсткими і важкими для чищення, особливо, коли піддаються дії підвищених температур. Навіть світло може викликати твердіння таких жирових забруднень з часом. Разом з чинниками навколишнього середовища, на процеси твердіння забруднень можуть впливати природа і склад поверхні, на якій розташовано забруднення. Стадію (с) способу переважно здійснюють з використанням композиції для чищення твердих поверхонь, що включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти, так що забруднення і пляма віддаляються, і лимонна кислота і/або сіль лимонної кислоти наноситься наново, ефективно створюючи основу для стадії (а) подальшого процесу згідно другому аспекту винаходу. Якщо після обробки поверхні лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти згідно способу винаходу застосовують стадію промивки, необхідна кількість лимонною кислотою і/або солі лимонної кислоти в композиції буде вище, ніж коли стадію промивки після обробки поверхні лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти не застосовують. Відповідно, в переважному втіленні другого аспекту винахід відноситься до способу видалення бруду або плям з твердої поверхні, де вказана композиція включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0,05 мас.% до 2 мас.%, і стадію промивки після обробки поверхні вказаною композицією не застосовують. Переважніше вказана композиція включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0,05 мас.% до 1 мас.%. У іншому переважному втіленні другого аспекту винахід відноситься до способу видалення забруднень або плям з твердої поверхні, де композиція включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0,25 мас.% до 10 мас.%, і де після обробки поверхні вказаною композицією застосовують стадію промивки. Переважніше вказана композиція включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 1 мас.% до 10 мас.%. Застосування цитрату як допоміжного засобу для очищення твердих поверхонь Приклади Приведені далі приклади, що не є обмежувальними, додатково пояснюють заявлений винахід. Приклад 1 Спосіб оцінки внеску різних комплексоутворювачів в полегшення очищення забруднення затверділої дегідратованої касторової олії (DHCO) Основними стадіями методології є • попереднє очищення зразка поверхні для випробування; • обробка поверхні випробовуваним розчином; • нанесення плівки забруднення DHCO на оброблену поверхню; • теплова обробка поверхні для індукції окислювального твердіння забруднення DHCO; • очищення забрудненої поверхні в стандартних умовах очищення жорсткою щіткою з використанням приладу Abrasion Tester; • представлення результатів очищення (% видалення бруду) на підставі гравіметричного аналізу забрудненої поверхні в порівнянні з очищеною. Поверхня для випробування Обробку оцінюють на зразках неіржавіючої сталі сорту 304 розміри 10,0 х 10,0 див. Зразки для випробування раніше не використовували і перед застосуванням заздалегідь очищали. Попереднє очищення поверхонь для випробувань з неіржавіючої сталі. Зразки для випробувань вимочують протягом, принаймні, 1 години в ~17 мас.% розчині гідроксиду калію в 50/50 мас.% водному денатураті для видалення будь-якого забруднення поверхні, утвореного в процесі обробки металу, яке може впливати на змочування поверхні випробовуваним складом для обробки або при забрудненні DHCO. Після вимочування поверхні ретельно промивають в проточній водопровідній воді і залишають сушитися природним чином на повітрі у вертикальному положенні. Випробовувані розчини – приклад 1 10 UA 99353 C2 Випробовувані речовини перевіряють в приведених далі 7 простих розчинах з миючою основою. Розчини А, В і З є розчинами згідно винаходу, і розчини D, E, F і G є розчинами для порівняння. 5 Таблиця 1 Композиції прикладу 1 А B C D (для порівн.) Неіоногенна поверхнево-активна речовина Neodol 915 5 5 5 8 (Shell Chemicals) [мас.%] Лимонна кислота 0,2 0,5 0,8 0 [мас.%] Моногідрат динатріймалонату 0 0 0 0,2 [мас.%] Вода До 100% До 100% До 100% До 100% рН розчину* 10 10 10 10 Відповідна молярна концентрація 0,010 0,026 0,041 0,012 добавки [моль/л] E (для порівн.) F (для порівн.) G (для порівн.) 5 5 5 0 0 0 0,5 0,8 0 До 100% 10 До 100% 10 До 100% 10 0,030 0,048 0 * Відрегульований гідроксидом натрію або хлорводневою кислотою 10 15 20 25 30 35 Обробка поверхонь Плитку з неіржавіючої сталі заздалегідь зважують (до четвертого десяткового знаку). В центрі поверхні з неіржавіючої сталі відзначають площу 5,0 х 5,0 см липкою стрічкою для 2 маскування. На поверхню площею 25 см в центрі наносять 0,01 мл випробовуваного розчину і рівномірно розподіляють з використанням скляного спредера. Оброблену ділянку залишають висихати природним чином. Забруднення поверхонь У центр відміченої області обробленої поверхні наносять 0,040 г (± 4 міліграми) DHCO (John 2 L. Seaton & Co., Humberside, UK) і розподіляють по поверхні площею 25 см з використанням виготовленого для цієї мети спредера для отримання рівної плівки масла. Маркувальну стрічку для маскування обережно видаляють і забруднену плитку зважують повторно. Окислювальне твердіння забруднення DHCO Для того, щоб стимулювати окислювальне твердіння, якому ненасичене масло може о піддаватися на поверхні плити, поверхні для випробувань гріють в печі при 100 С протягом 60 хвилин. Поверхні для випробувань охолоджують і витримують протягом, принаймні, 1 години. Поверхні для випробувань повторно зважують і обчислюють масу постареного масла (W початкова). Очищення Очищення здійснюють в приладі для випробування на абразивний знос Martindale Abrasion Tester (SDL International) впродовж однієї повної фігури Ліссажу (16 циклів) з використанням кружка діаметром 1,5 см з нетканого полотна для чищення («Ballerina», Unilever), прикріпленого до очищаючої головки. За рахунок кожної повної фігури Ліссажу очищають всю поверхню плитки за один раз. Головка має загальну масу 994 г, причому до забрудненої поверхні для випробування прикладають зусилля чищення приблизно 560 г/см2. Очищення здійснюють з використанням простої миючої основи (5,0% Neodol 91-8, рН доведений до 10). Забруднену плитку закріплюють по центру в гнізді для зразка приладу для випробування на абразивний знос, і вводять 20,0 г чистячого продукту. Відразу ж закріплюють на місці чистячу головку, і прилад Abrasion Tester працює впродовж однієї повної фігури Ліссажу. Очищену плитку витягують і промивають від чистячого продукту і будь-якого забруднення, що відшарувалося, в проточній воді. Поверхню залишають сушитися у вертикальному положенні і потім знову зважують. Обчислюють масу забруднення DHCO, що залишилося (W кінцева). 11 UA 99353 C2 Обчислення результатів Ефективність очищення виражають в % видалення бруду, отриманому з мас плиток на різних стадіях здійснення способу: 5 Видаленнябруду %  Wпочаткова  Wкінцева Wпочаткова  100% де W початкова = масі початкового DHCO (до очищення) W кінцева = масі DHCO, що залишився (після очищення). 10 Результати очищення – приклад 1 Далі наводяться результати очищення для 7 випробовуваних розчинів. Розчини А, В і З є розчинами за винаходом, і розчини D, E, F і G є розчинами для порівняння. Таблиця 2 Результати очищення прикладу 1 А Видалення бруду [%] 15 20 У З D (для порівн.) E (для порівн.) F (для порівн.) G (для порівн.) 95,4 99,2 95,8 24,6 74,6 79,1 1,0 Вже при концентрації 0,2 мас.% у чистячій композиції лимонна кислота виявляє переконливу перевагу при очищенні наступного разу. Приклад 2 Проводять додаткове випробування згідно тим же процедурам, які детально описані в прикладі 1. Випробовувані розчини – приклад 2 Випробовувані засоби перевіряють в приведених далі 7 простих розчинах з миючою основою. Розчини K, L, М і N є розчинами за винаходом, і розчини Н, I і J є розчинами для порівняння. Таблиця 3 Композиції прикладу 2 Н I J (для порівн.) (для порівн.) (для порівн.) Неіоногенна поверхневоактивна речовина Neodol 91-8 (Shell Chemicals) [мас.%] Аніоногенна поверхневоактивна речовина Empicol LX28 (Huntsman) [мас.%] Лимонна кислота [мас.%] Малонова кислота [мас.%] Вода рН розчину* K L M N 5 5 5 5 5 0 0 0 0 0 0 0 5 5 0 0 0 0,5 0,8 0,2 0,5 0,5 0,8 0 0 0 0 0 До 100% До 100% До 100% 4 4 4 До 100% 4 До 100% 4 До 100% 10 До 100% 10 * Відрегульований гідроксидом натрію або хлороводневою кислотою 12 UA 99353 C2 Результати очищення – приклад 2 Далі наводяться результати очищення для 7 випробовуваних розчинів. Розчини K, L, M і N є розчинами за винаходом, і розчини H, I і J є розчинами для порівняння. 5 Таблиця 4 Результати очищення прикладу 2 H (для порівн.) Видалення бруду [%] 10 15 20 I (для порівн.) J (для порівн.) K L M N 14,3 50,0 0 65,9 83,6 82,4 97,2 У разі випробовуваних розчинів H-L очищення з використанням приладу для випробування на абразивний знос Martindale Abrasion Tester здійснюють з використанням простої миючої основи неіоногенної поверхнево-активної речовини (5% Neodol 91-8, рН доведений до 4). У разі випробовуваних розчинів M і N очищення здійснюють з використанням аніоногенної поверхнево-активної основи (5% Empicol LX28, рН доведений до 10). Лимонна кислота виявляє переконливішу перевагу при очищенні наступного разу, ніж матеріал відомого рівня техніки малонова кислота. Перевага при очищенні наступного разу від лимонної кислоти реалізується в аніоногенних миючих розчинах. Приклад 3 Перевіряють вплив промивки поверхні, обробленої випробовуваним розчином перед забрудненням DHCO, на перевагу при очищенні наступного разу за допомогою лимонної кислоти. Протокол протирання відповідає відтворенню звичайної практики споживача протирати поверхню змоченою водою тканиною після очищення миючим розчином. Окрім введення протоколу протирання, дане випробування здійснюють згідно тим же процедурам, які детально описані в прикладі 1. Випробовувані розчини – приклад 3 Випробовувані засоби перевіряють в приведених далі 4 простих розчинах з миючою основою. Розчини Про, Р і Q є розчинами за винаходом, і розчин R є розчином для порівняння. 25 Таблиця 5 Композиції прикладу 3 О Неіоногенна поверхнево-активна речовина Neodol 91-8 (Shell Chemicals) [мас.%] Лимонна кислота [мас.%] Вода рН розчину* Р Q R (для порівн.) 5 5 5 5 0,8 До 100% 10 2 До 100% 10 5 До 100% 10 0 До 100% 10 * Відрегульований гідроксидом натрію або хлороводневою кислотою 30 35 Промивка поверхонь протиранням Плитку з неіржавіючої сталі обробляють випробовуваним розчином згідно процедурі, описаній в прикладі 1. Оброблену плитку залишають сушитися протягом 30 секунд. Оброблену поверхню піддають протиранню згідно стандартному протоколу нетканою чистячою серветкою, змоченою демін. водою (серветка «Balerina» розміром 5,0 х 5,0 см (Unilever), при вмісті 3 г води на серветку). Оброблений простір поверхні зазнає два проходи серветкою – другий прохід під прямим кутом до першого. Протерту поверхню залишають сушитися природним чином перед забрудненням DHCO згідно процедурі в прикладі 1. Такий протокол протирання відтворює режим, використовуваний споживачами при очищенні поверхонь в будинку. Результати очищення – приклад 3 Далі наводяться результати очищення для 4 випробовуваних розчинів. Розчини Про, Р і Q є розчинами за винаходом, і розчин R є розчином для порівняння. 13 UA 99353 C2 Таблиця 6 О Видалення бруду [%] 5 Р Q R (для порівн.) 32,3 49,4 61,9 0 У разі випробовуваних розчинів O-R очищення з використанням приладу для випробування на абразивний знос Martindale Abrasion Tester здійснюють з використанням простої миючої основи неіоногенної поверхнево-активної речовини (5% Neodol 91-8, рН доведений до 10). Хоча перевага для очищення наступного разу від лимонної кислоти знижується за рахунок промивки, все ще має місце практичний ефект. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 1. Застосування лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти в композиції, що включає мийну поверхнево-активну речовину з концентрацією від 0,01 до 50 мас. % і лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти з концентрацією від 0,05 до 10 мас. %, причому композиція має рН вище 6,5, як засобу для полегшення видалення забруднень, зокрема жирових забруднень, з твердої поверхні, призначеної для обробляння лимонною і/або сіллю лимонної кислоти до осідання бруду. 2. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що поверхнево-активна речовина є неіоногенною поверхнево-активною речовиною і має концентрацію менше 25 мас. % . 3. Застосування за будь-яким з пп. 1, 2, яке відрізняється тим, що композиція додатково включає полімер, і масове відношення полімеру до лимонної кислоти і/або солі лимонної кислоти знаходиться в інтервалі від 0,1:1 до 2:1. 4. Застосування за будь-яким з пп. 1-3, яке відрізняється тим, що композиція, що містить лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти, не містить малонову кислоту. 5. Застосування за будь-яким з пп. 1-4, яка відрізняється тим, що композиція, що містить лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти, не містить дубильну кислоту або її похідні. 6. Застосування за будь-яким з пп. 1-5, яке відрізняється тим, що композиція, що містить лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти, не містить абразивну сполуку. 7. Застосування за будь-яким з пп. 1-6, яке відрізняється тим, що композиція містить лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0,05 мас. % до 2 мас. %, і після обробки поверхні лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти, стадію промивки не здійснюють. 8. Застосування за будь-яким з пп. 1-6, яке відрізняється тим, що композиція містить лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти в концентрації від 0,25 мас. % до 10 мас. %, і після обробки поверхні лимонною кислотою і/або сіллю лимонної кислоти, і перед осіданням бруду здійснюють стадію промивки. 9. Застосування за будь-яким з пп. 1-8, яке відрізняється тим, що композиція, що містить лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти, знаходиться в резервуарі в контейнері, і контейнер включає розпилювач для розпилювання вказаної композиції у формі спрею. 10. Застосування за будь-яким з пп. 1-9, яке відрізняється тим, що композицією, що включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти, просочують серветки для протирання. 11. Застосування за будь-яким з пп. 1-10, яке відрізняється тим, що тверда поверхня є поверхнями на кухнях і поверхнями, пов'язаними з приготуванням їжі. 12. Застосування за будь-яким з пп. 1-11, яке відрізняється тим, що поверхні на кухні, виготовлені з неіржавіючої сталі, хромованих поверхонь, поверхонь із склоемалі і склокераміки або керамічної плитки. 13. Застосування за будь-яким з пп. 1-12, яке відрізняється тим, що призначене для полегшення видалення жирових забруднень. 14. Спосіб видалення забруднень або плям з твердої поверхні, що включає послідовні стадії a) обробки поверхні композицією, що включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти з концентрацією від 0,05 мас. % до 10 мас. %, мийну поверхнево-активну речовину з концентрацією від 0,01 до 50 мас. %, і що має рH, вищий 6,5; b) осідання і твердіння забруднення або плями; і c) очищення поверхні для видалення забруднення або плям. 15. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що композиція включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти з концентрацією від 0,05 мас. % до 2 мас. %, і після обробки поверхні вказаною композицією стадію промивки не проводять. 14 UA 99353 C2 5 10 16. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що композиція включає лимонну кислоту і/або сіль лимонної кислоти з концентрацією від 0,25 мас. % до 10 мас. %, і після обробки поверхні вказаною композицією проводять стадію промивки. 17. Спосіб за будь-яким з пп. 14-16, який відрізняється тим, що композиція не включає дубильну кислоту або її похідні. 18. Спосіб за будь-яким з пп. 14-17, який відрізняється тим, що композиція не включає малонову кислоту. 19. Спосіб за будь-яким з пп. 14-18, який відрізняється тим, що композиція не включає абразивну сполуку. 20. Спосіб за будь-яким з пп. 14-19, який відрізняється тим, що забрудненням або плямою є жирове забруднення, пляма. Комп’ютерна верстка M. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 15