Дмс (дермо-мембранна структура) у кремоподібних пінах

Реферат: Винахід належить до пінної композиції, що включає емульсію, яка містить масляну фазу й водну фазу, де масляна фаза включає принаймні одну мембраноутворюючу речовину, яка утворює ламелярну мембрану в пінній композиції і є гідрованим лецитином. UA 98499 C2 (12) UA 98499 C2 UA 98499 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Представлений винахід відноситься до косметичних й дерматологічних пінних композицій, зокрема, кремоподібних пін на основі емульсій, зокрема, типу масло-у-воді, де масляна фаза включає принаймні одну мембрано-утворюючу речовину, яка утворює ламелярну мембрану в пінній композиції. Попередній рівень техніки 1. Емульсії Термін "емульсія" взагалі відноситься до гетерогенних систем, що складаються із двох рідин, які є незмішуваними або є тільки обмежено змішуваними, які звичайно визначаються як фази. В емульсії одна з обох рідин диспергована в іншій рідині у формі дрібнодисперсних крапельок. У випадку, якщо ці дві рідини - вода й масло, й масляні крапельки високодисперговані у воді, емульсія є емульсією типу «масло-у-воді» (емульсія М/В, наприклад, молоко). Основна характеристика емульсії типу М/В визначається водою. У випадку емульсії типу «вода -у-маслі» (емульсія В/М, наприклад, масло), застосовується протилежний принцип, де основна характеристика визначена маслом. Щоб одержати стабільну дисперсію рідини в іншій рідині, емульсії зазвичай вимагають додавання поверхнево - активного агента (емульгатора). Емульгатори мають амфіфільну молекулярну структуру, що складається з полярної гідрофільної і неполярної (ліпофільної) частини молекули, які відокремлені одна від одної у просторі. У простих емульсіях високодисперговані крапельки однієї фази, оточені шаром емульгатора, присутні в другій фазі (крапельки води у емульсіях В/М або ліпідні пухирці в емульсіях типу М/В). Емульгатори зменшують поверхневий натяг між фазами, оскільки вони знаходяться на міжфазній поверхні між цими двома рідинами. Вони утворюють поверхневі плівки на межі фаз масло/вода, що протидіє незворотному з'єднанню крапельок. Для стабілізування емульсій, часто використовуються суміші емульгаторів. Загальноприйнятні емульгатори можуть бути класифіковані залежно від їхньої гідрофільної частини молекули - іонної (аніонної, катіонної й амфотерної) і неіонної: - Найвідомішим прикладом аніонного емульгатора, як вважають, є мило, що є звичайною назвою для гідросолюбільних натрієвих або калієвих солей насичених і ненасичених вищих жирних кислот. - Важливі представники катіонних емульгаторів - сполуки четвертинного амонію. - Гідрофільна частина молекули неіонних емульгаторів часто складається із наступних: гліцерин, полігліцерин, сорбітани, вуглеводи або поліоксиетиленгліколі, відповідно, і найчастіше з'єднана з ліпофільною частиною молекули естерним або етерним зв'язком. Остання зазвичай складається з жирних спиртів, жирних кислот або ізо-жирних кислот. Термін "емульгатор" або "загальноприйнятний емульгатор" відповідно, відомий у даній галузі. Загальноприйнятні емульгатори описані, наприклад, у публікаціях: Pflegekosmetik, 4 -те видання, Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft mbH Штутгарт, сторінки 151-159 й Fiedler Lexikon der Hilfsstoffe, 5 -те видання, Editio Cantor Verlag, Aulendorf, сторінки 97 -121. Шляхом варіювання структурою й розміром полярної й неполярної частини молекули, ліпофільність й гідрофільність емульгаторів може бути модифікована у широких межах. Правильний вибір емульгаторів є вирішальним для стабільності емульсії. У цьому аспекті потрібно розглянути характеристики всіх сполук, що містяться в системі. Наприклад, у випадку емульсій косметичного догляду за шкірою, полярні масляні агенти, такі, як наприклад, ультрафіолетові фільтри можуть привести до нестабільності. Тому, крім емульгаторів додатково використовуються інші стабілізатори, які, наприклад, збільшують в'язкість емульсії й/або діють як захисний колоїд. Емульсії представляють важливий тип продукту в області косметичних та/або дерматологічних препаратів, що застосовуються в різних галузях. Тому різноманітні вироби, такі як лосьйони й креми є доступними для косметичного догляду за шкірою, особливо для сухої шкіри. Ціль косметичного догляду за шкірою полягає в компенсації водної і ліпідної втрати, викликаної щоденним миттям. Крім того, такі засоби для догляду за шкірою повинні захистити від екологічного стресу - особливо від сонця й вітру, і повинні уповільнити старіння шкіри. Косметичні емульсії також застосовуються як дезодоранти. Такі композиції застосовуються для того, щоб усунути запах тіла, який утворюється, коли свіжий піт, який не має запаху, розкладається мікроорганізмами. Емульсії у формі очищувальних емульсій також застосовуються для очищення шкіри й придатків шкіри. Вони найчастіше застосовуються для очищення обличчя й особливо для зняття макіяжу. Такі очищувальні емульсії мають перевагу - на відміну від інших очищувальних 1 UA 98499 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 препаратів, таких як мило - особливо м'яко діють на шкіру, оскільки вони можуть містити в ліпофільній фазі живильні масла та/або неполярні активні агенти - такі як, наприклад, вітамін E. В останні десятиріччя загальноприйняті емульгатори утворюють основу для розробки засобів для догляду за шкірою. Емульгатори застосовувалися як ад'юванти для виготовлення й особливо для стабілізування емульсій. Недавно були посилання, що застосування емульгаторів у засобах для догляду за шкірою може привести до проблем, наприклад, у випадку чутливої шкіри, тому що емульгатори звичайно порушують цілісність природного шкірного бар'єра й, таким чином, очищення шкіри може привести до втрати природних складових шкірного бар'єра. Втрата природних складових бар'єра може привести до збільшеної загрубілості, сухості шкіри, утворення тріщин і екземи. Крім того, застосування емульгаторів звичайно приводить до перетворення ламелярних структур ліпідного бар'єра у везикулярні структури, такі як, наприклад, міцели або змішані міцели. Ці пухирці «руйнують» принаймні частину захисного шару шкіри, і, тому, локально збільшують проникність мембрани захисного шару. Через це відкриття захисного шару шкіри, принаймні тимчасово збільшується втрата води через шкіру (трансепідермальна втрата вологи), і одночасно здатність шкіри зв'язувати вологу зменшується. Безперервне застосування засобів для догляду за шкірою, що мають загальноприйняті емульгатори, може навіть привести до недостатності підтримання шкірою захисної функції. Емульсії без емульгаторів - особлива форма емульсії. Ці емульсії - вільні від емульгаторів у більш вузькому розумінні, тобто вільні від амфіфільних сполук, що мають низьку молекулярну масу (молекулярна маса