Спосіб захисту озимої пшениці від опомізи пшеничної та озимої мухи

Винахід відноситься до сільського господарства, зокрема - до технології вирощування озимої пшениці на зерно. Відомий спосіб припосівного внесення гранульованих Інсектицидів, зокрема фосфаміду на суперфосфаті та фамідофосу, проти комплексу потенційних шкідників, у тому числі й опомізи. Цей прийом не має чітких критеріТв доцільності і пропонується обов'язковим елементом інтенсивної технології вирощування пшениці як альтернатива хімічним обробкам посівів у період осінньої вегетації. Описаний спосіб захисту пшениці від опомізи та супутніх двокрилих шляхом припосівного внесення гранульованого інсектициду обраний як прототип. Головним недоліком даного способу є низький рівень ефективності проти власне опомізи: активізація сприйнятливої до впливу інсектициду стадії личинки відбувається лише весною, коли вже минув період токсичної дії внесеного в грунт за 5 - 7 місяців до цього препарату. Відсутність чітких критеріїв доцільності внесення гранульованих інсектицидів 1 великий розрив між часом проведення цієї операції та періодом шкодочинності личинок не дають змоги ефективно використати сортовий потенціал, природні та агротехнічні фактори для нейтралізації шкідливості опомізи. У зв'язку з цим Існують передумови нераціонального застосування Інсектицидів на перестраху вальних засадах. В основу винаходу покладено завдання удосконалення способу захисту озимої пшениці від опомізи пшеничної, в якому нова послідовність технологічних операцій з урахуванням нових даних про особливості шкодочинності опомізи дозволила б забезпечити збереження врожаю при технологічній доступності і екологічній прийнятності захисту з мінімальними матеріально-трудовими витратами. Поставлене завдання досягається тим, що у відомому способі захисту озимої пшениці від опомізи пшеничної, який полягає у внесенні гранульованого Інсектициду в грунт, строки застосування Інсектициду переносять на період весняної вегетацІї, виконуючи операцію з урахуванням стану посівів І результатів запровадженого восени нагляду за розмноженням опомізи у модельних полях. Визначення числа відкладених опомізою яєць у модельних полях провадять у випадках, коли кількість мух досягала 2С -25 особин на 50 помахів сачком, а визначення числа здатних заселити рослини личинок, якщо їх кількість наприкінці осінньої вегетації перевищувала 150 на 1 м2. За наявності в модельних полях не менш як 60 - 100 на 1 м2 личинок опомізи І озимої мухи підживлення прикореневим способом зріджених (до 270 - 300 рослин на 1 м2) посівів з ранніми (до середини оптимального періоду) строками сівби переносять з IV етапу органогенезу на початок весняної вегетації, якщо вологість грунту в горизонті 0 - 70 см становить менше 65 70% НВ; при виявленні понад 250 личинок на 1 м2 до добрива додають у відповідній пропорції гранульований інсектицид, наприклад, фамідофос. Запропонований спосіб реалізується таким чином·. У роки масового розмноження опомізи, за наявності осередків з кількістю личинок у фазі виходу пшениці в трубку більше 150 -200 на 1 м , а мух у фазі формування - наливу зерна - понад 50-80 на 50 помахів сачком у зоні діяльності пункту сигналізації та прогнозів восени обирають два модельні поля озимої пшениці, що прилягають до ділянок з природним різнотрав'ям, з сівбою одне у перші дні, інше - у середині оптимального періоду. Після сівби в прилеглій до різнотрав'я крайовій смузі цих полів виставляють 3 пастки Мерике, а наприкінці фази 3-го листка тричі з Інтервалом через 2 -3 дні провадать облік мух методом косіння ентомологічним сачком. Якщо на 1 м2 площі пастки Мерике за добу виловлювалось не менше 2 - 3, на 50 помахів сачком - 20-25 мух опомізи, а протягом вересня - першої половини жовтня переважала тепла посушлива погода (ГТК до 0,6 - 0,8), перед закінченням осінньої вегетації визначають кількість яєць опомізи та озимої мухи та число сформованих личинок. У разі їх виявлення в середньому більше 150 на 1 м2 під час оцінки стану посівів зимою, методом відрощування пшениці в монолітах, на 20-25-й день після перенесення монолітів у лабораторію визначають кількість здатних заселити й пошкодити рослини личинок опомізи та озимої мухи. Для посилення енергії кущіння й компенсації потенційних втрат врожаю, а також обмеження чисельності личинок шкідливих мух зріджені погано розкущені посіви (до 270 - 300 життєздатних рослин на 1 м2) з строками сівби від ранніх до середини оптимального періоду підживлюють після відновлення вегетації весною нітратним азотом, наприклад, аміачною селітрою, якщо вологість грунту в горизонті 0 - 70 см становить менше 65 - 70% НВ, сума опадів на найближчий місяць прогнозується до 10 - 15 мм, а кількість здатних заселити рослини личинок опомізи й озимої мухи в модельних полях досягає 60 - 100 на 1 м2. Підживлення провадять прикореневим способом, наприклад, зерновою сівалкою. Використовується передбачена технологічною картою доза азоту для підживлення на початку IV етапу органогенезу, тобто зміна технології полягає лише в перенесенні строків підживлення на більш ранній період. У випадках, коли кількість личинок вказаних видів мух перевищує 250 екз./м2, підживлення посіву азотним добривом поєднують з внесенням гранульованого Інсектициду наприклад, фамідофосу (1,6% БИ-58 на амофосі) з розрахунку 40-50 кг/га. З цією метою безпосередньо перед підживленням добриво І гранульований інсектицид рівномірно переміщують у відповідній пропорції з урахуванням вмісту азоту в фамідофосі. Орієнтуються переважно на вибіркове внесення Інсектицидного компоненту у прилеглих до ділянок з природним різнотрав'ям І полезахисних лісових насаджень крайових смугах посіву шириною до 150 м. Заявлений спосіб забезпечує повне використання агротехнічних, природних факторів та сортового потенціалу для нейтралізації шкідливості опомізи, дає змогу сумістити в часі й просторі достатні для запобігання істотних втрат врожаю заходи з сформованою фітосанітарною ситуацією І, відповідно, унеможливити необгрунтоване застосування біоцидів. Завдяки йому цілковито відпадає необхідність припосівного внесення гранульованих препаратів і проведення осінніх обррбок посівів проти імаго опомізи, скорочується обсяг застосування інсектицидів (щорічно в середньому на 300 тис. га в Україні за умови суворого дотримання чинного економічного порогу шкодочинності для способу-аналогу І в 30 - 50 разів відносно прототипу). Це сприяє підвищенню ефективності використання техніки та робочих рук у напружений період осінніх польових робіт, дає економію паливно-мастильних матеріалів близько 600 τ І Інсектицидів - 200 т, що має виняткове значення в умовах паливно-енергетичної кризи І різкого зростання цін на енергоносії та пестициди. Крім того, значне ослаблення техногенного впливу на агроландшафти, які за надзвичайно високого рівня розорювання земель Лісостепу й Північного Степу України відіграють велику роль як рекреаційні зони, має Істотний позитивний соціальний і природоохоронний ефект.