Спосіб створення вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці

Винахід відноситься до галузі сільського господарства І може бути використаний в селекції культурних рослин, Відомий спосіб використання насичуючих схрещувань в селекції озимої пшениці шляхом почергових насичувань гібридів однією з вихідних форм (Яшовський І.В. Теоретичні основи І практичне використання насичуючих схрещувань в селекції рослин. - В кн.: Використання насичуючих схрещувань та самонесумісності с.-г. рослин. Матеріали республіканських семiнарiв. Київ, "Наукова думка", 1975, с 4-5). Суттєвою ознакою цього способу і запропонованого є застосування насичуючих схрещувань. Однак застосування при цьому лише однієї Із батьківських форм Не дає можливості створити вихідний матеріал шляхом добору форм з комплексом господарсько-корисних ознак, який створює запропонований спосіб. Найбільш близьким до пропонованого винаходу по сукупності суттєвих ознак є спосіб створення відііовлювзчів фертильності у ярої пшениці - прототип (Неттевич Є.Д. Проблема використання гетерозису в ярої м'якої пшениці та. шляхи її вирішення. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук, М,, 1971, с 60). Проведення насичуючих схрещувань з Інтервалами між схрещуваннями та добору є спільними суттєвими ознаками цього способу з пропонованим винаходом. Однак в відомому способі на відміну від запропонованого ці ознаки не забезпечують створення вихідного матеріалу з комплексом господарсько-корисних ознак, а лише виявляють відновлювачі фертильності Проводити роботу відомим способом недоцільно тому, що він вимагав значних затрат праці при створенні вихідних матеріалів для селекції озимої пшениці з комплексом господарськокорисних ознак. В основу запропонованого винаходу поставлене завдання розробити спосіб створення вихідного матеріалу озимої пшениці з комплексом господарсько-корисних ознак шляхом добору форм серед ліній генома діференційованого Інцухтом та по-черговими насичуючими схрещуваннями з батьківською формою. При здійсненні винаходу в порівнянні з прототипом будуть отримані форми з комплексом господарсько-корисних ознак (короткостебельність, підвищена продуктивність, якість зерна). Вказаний технічний результат забезпечується тим, що на відміну від відомого способу, в якому насичуючі схрещування при селекції Rf-генів велись без урахування наявності у гібридів генів детермінуючих господарсько-корисні ознаки, у винаході при використанні насичуючих схрещувань виявляють гени, які контролюють господарсько-корисні ознаки. Суть винаходу - одержання гомозиготних ліній по генах, які детермінують господарськокорисні ознаки. Такий результат досягається тим, що при проведенні повторних насичуючих схрещувань за опилювача береться батьківська форма, в якій ядерні гени детермінують недїстаючі ознаки, а також створюються гомозиготні лінії по окремих генах, чи кластерах генів, чи кластерах генів при чергуванні Інцухта з добором - з насичуючими схрещуваннями. Таким чином, запропонований спосіб створення вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці дозволяє відбирати рослини після оцінки їх по окремих ознаках, а також піcля визначення їх властивостей через гібридне потомство. При цьому зменшується трудомісткість селекційного процесу та час його визначення. Порівняльний аналіз заявляемого способа з прототипом показує, що цей спосіб відрізняється від відомого тим, що після виявлення відсутніх ознак у гібридів F1, які необхідні в комплексі господарсько-корисних ознак, проводять: Інцухтування гібридів F1 для диференціації геному І отримання ліній; посів гібридів F1; відбір форм з комплексом господарськокорисних ознак серед F2; насичуючі схрещування форм, відібраних в F2 з батьківською формою; чергування інцухту та доборів форм з комплексам господарсько-корисних ознак з насичуючими схрещуваннями батьківською формою до почви необхідної корисної ознаки. Запропонований спосіб створення вихідних матеріалів для селекції має суттєві ознаки, які раніше не використовувались ні є науці, ні в виробництві: - використання дії інцухту для диференціації геному і добору для отримання ліній з комплексом господарсько-корисних ознак; - чергування Інцухту з насичуючими схрещуваннями; - прискорене розмноження рослин з господарсько-корисними ознаками, які з'явилися в результаті диференціації при Інцухтуванні та насичуючих схрещувань формою, в якої ця ознака є в домінантному стані. Таким чином, заявляємий спосіб є новим, тому що не відомий з доступних джерел Інформації, тобто він відповідає умові патентоспроможності "новизна". В загально доступних джерелах інформації не виявлені відомості про те, що за допомогою відомих прийомів (одержання внутрівидових гібридів при прямих схрещуваннях, інцухтування, добір, насичуючі схрещування) які виконуються в запропонованій послідовності (чергування Інцухтування та добору з насичуючими схрещуваннями) створюються форми озимої пшениці з комплексом господарсько-корисних ознак. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого винаходу умові патентоспроможності "винахідницький рівень". Винахід при додержанні заявлених прийомів і послідовності виконання може бути використаний в селекції для одержання вихідного матеріалу озимої пшениці, тому він відповідає умові патентоспроможності "промислова застосованість". При здійсненні винаходу будуть одержані слідуючі види технічного результату: - проведення доборів форм з господарсько-корисними ознаками; - одержання кращих константних форм з вихідного матеріалу; - збереження генотипу; - створення форм з комплексом господарсько-корисних ознак; - скорочення селекційного процесу за рахунок зменшення об'єму робіт в період оцінки рослин по ознаках після другого інцухту та другого насичуючого схрещування. Запропонований спосіб було здійснено при створенні нового сорту озимої пшениці іванівська остиста. Конкретне здійснення способу наведено в таблиці на прикладі двох комбінацій Л 172x6-1 та М808хБ-1. Так, одержані по прототипу внутрівидові гібриди F1 обох комбінацій не виділялись комплексом господарсько-корисних ознак (низькостебельність, висока продуктивність, висока якість зерна) і заслуговували вибраковки. Однак після проведення двох інцухтів та доборів, які чергувались з двома насичуючими схрещуваннями були відібрані форми з комплексом господарсько-кориешх ознак. В результаті показник» цих ознак значно поліпшились порівняно з формами відібраними по прототипу. Так, висота рослин зменшилась на 108-112 до 90-92 см (комбінація Л172хБ1) та з 130-134 до 105-110см (комбінація М808хБ-1), підвищилась: врожайність - з 459-470 до 524-535 г/м2 (комбінація Л172хБ1) та з 470-492 до 505-518 г/м2 (комбінація М-808хБ1), кількість клейковини - з 27-28 до 31-32% (комбінація Л172хБ1) та з 25-26 до 29-30%) комбінація М808хБ-1), скловмдність зерна з 72-75 до 87-90% (комбінація Л 172хБ-1) та з 70-73 до 80-84% (комбінація М808хБ-1). Таким чином, за два роки використання інцухту та насичуючих схрещувань були відібрані потрібні форми з комплексом господарсько-корисних ознак, з яких був створений сорт Іванівська остиста, переданий з 1992 р. в Держсортовипробування, сорт характеризується короткостебельністю, підвищеною продуктивною кущистістю, та врожайністю, щільністю колосу, підвищеними показниками, скловидності та вмісту клейковини. Доцільність використання цього способу обґрунтовується тим, що порівняно з прототипом він дозволяє провести добір форм з комплексом господарсько-корисних ознак І на рік скоротити селекційний процес. Скорочення об'єму виконоеаних робіт та скорочення селекційного процесу свідчить про доцільність запропонованого способу. Використання способу для отримання компонентів форм, а потім і гібридів дає можливість отримувати економічний ефект до 10 млн. крб. в рік за рахунок скорочення сортозміни.