Засіб для лікування пародонту

Винахід відноситься до терапевтичної стоматології, зокрема до засобів лікування запальних захворювань пародонту. Відомий засіб для лікування пародонту (А.с. СРСР №1438792, кл. A614 31/78, 1982) включає діоксидин, етил-a-ціанакрилат, бутил-aціанакрилат, оротову кислоту мікрокапсульовану в полівінілпіролідоні при слідуючому співвідношенні компонентів, мас.%: Діоксидин 24 - 40 Етил-a-ціанакрилат 20 - 33 Бутил-a-ціанакрилат 20 - 33 Оротова кислота мікрокапсульована в полівінілпіролідоні 10 - 20 Відомий засіб має слідуючі недоліки. Через те, що до складу засобу входить оротова кислота мікрокапсульована в полівінілпіролідоні, яка становить собою частинки розміром 500мкм (ТУ 42 - 2 - 104 - 83), при накладенні клейової пов'язки на ясна на основі цього засобу утворюється шорстке покриття, яке травмує слизову оболонку порожнини рота. Діоксидин, що також входить до складу засобу, має гіркий смак і це значно погіршує експлуатаційні властивості і обмежує його застосування. Технологія виготовлення засобу включає енергоємні стадії виробництва, пов'язані з використанням великих об'ємів органічних розчинників. В основу винаходу покладено завдання створити такий стоматологічний засіб для лікування пародонту, клейові пов'язки з яким не травмували б слизову оболонку порожнини рота, усунути неприємний смак засобу, забезпечити можливість застосування його в дитячій стоматології. Для цього до складу засобу, який містить діоксидин, етил-a-ціанакрилат, бутил-aціанакрилат, полівінілпіролідон, ввели оротат калію, сахарин і віддушку в такому співвідношенні компонентів, мас.%: Діоксидин 24 - 40 Етил-a-ціанакрилат 20 - 33 Бутил-a-ціанакрилат 20 - 33 Оротат калію 9 - 18 Полівінілпіролідон 1-2 Сахарин 0,05 - 0,15 (від маси порошкоподібної речовини) Віддушка 0,8 -1,5 (від маси порошкоподібної речовини) Включення до складу засобу оротату калію зробило ясенні пов'язки на основі засобу гладкими, тому що частинки оротату калію дрібніші, ніж оротової кислоти, сахарин та віддушка, введені до складу засобу, усувають гіркий смак і дають можливість застосування композиції в дитячій стоматології. Покращуються обмінні процеси в зоні лікування за рахунок створення підвищеної концентрації іонів солі, лікування засобом підвищує реактивність організму, продовжує термін ремісії. Засіб для лікування пародонту складається з рідкої основи та наповнювача. Основа - це суміш мономерів a-ціанакрилової кислоти. Складовими частинами наповнювача є діоксидин і оротат калію, Застосовується засіб слідуючим чином. Після зняття зубних нашарувань слизову ясен висушують й ізолюють від слюни. Складові частини засобу змішують в розрахунку на одну ложку-мірник наповнювача 10 крапель рідкої основи. За допомогою шпателя суміш наносять тонким рівномірним шаром на ясна. Час полімеризації пов'язки в роті становить 15 - 20 секунд. Приклад 1. Хворий А., 39 років, Діагноз: хронічний генералізований пародонтит середнього ступеня важкості. Після санації порожнини роту і зняття зубних нашарувань ясна ізолювали від слини, зупиняли кровотечу і накладали ясенні пов'язки. На одну ложку-мірник порошкоподібної речовини рівну 0,15г, що містила 0,09г діоксидину (30мас.%), 0,04г оротату калію (13,3мас.%), полівінілпіролідону 0,01г (3,3мас.%), 0,005 (1,6мас.%) сахарину, 0,005г віддушки (1,6мас.%, додавали 0,15г рідкої основи (50мас.%), що містить етил-a-ціанакрилат та бутил-a-ціанакрилат у співвідношенні 1 : 1, композицію перемішували шпателем і отриману пасту наносили на ясенний край суцільним рівномірним шаром товщиною 0,5 1мм. Час полімеризації засобу в порожнині рота 15 - 20сек. Пов'язка зберігалась в порожнині рота 5 діб. Курс лікування складався з 2 аплікацій, використання композиції привело до нормалізації кольору ясен, зупинилась кровотеча, зник набряк, нормалізувались клінічні тести; проба ШіллераПисарева, проба Кулаженко, пародонтальні та гігієнічні індекси, покращився імунологічний стан тканин пародонту, збільшилась кількість в IgA, лізоциму, нормалізувався цитологічний склад слини. Приклад 2. Хвора Б., 30 років, діагноз: пародонтоз III ступеня. В ложку-мірник для змішування компонентів поміщали 0,1г суміші, що складала 0,07г (24мас.%) діоксидину, 0,026г (9мас.%) оротату калію, 0,003г (1мас.%) полівінілпіролідону, 0,00001г сахарину (0,05мас.%), 0,002г віддушки (0,8мас.%) та додавали 0,19г (66мас.%) рідкої основи, що містила етил-aціанакрилат та бутил-a-ціанакрилат у співвідношенні 1 : 1. Композицію змішували шпателем і наносили на ранову поверхню рівномірним шаром. Через 3 доби повторяли накладення пов'язки. Курс лікування - 4 аплікації. Нормалізувалась окраска та консистенція тканин ясен, зникла кровотеча. Проба Писарева-Шіллера негативна. P1 - 1,84. Кількість імуноглобуліну класу A 0,13г/л, лізоциму 275мкг/мл, лейкоцитів до 10 в п.з., еритроцитів не виявлено. Констатована нормалізація патологічного процесу. Приклад 3. Хворий О., 40 років. Діагноз: пародонтоз II ступеня. Підготовку зубів та ясен проводили, як і в прикладах 1, 2. В ложку-мірник поміщали 0,15г суміші, що складала 0,1г (40мас.%) діоксидину, 0,04г оротату калію (18мас.%), 0,005г полівінілпіролідону (2мас.%), 0,00003 сахарину (0,15% від маси порошкоподібної речовина), 0,0003г віддушки (1,5% від маси порошкоподібної речовини), додавали до суміші 0,1г (40мас.%) рідкої основи, що вміщала етил-a-ціанакрилат та бутил a-ціанакрилат у співвідношенні 1 : 1. Композицію перемішували і наносили на поверхність ясен суцільним рівномірним шаром. Повторного накладення композиції не робили. Використання композиції привело до ліквідації запалення, заживання ранової поверхні, нормалізувались клінічні тести. Використання запропонованого засобу виключає травматизацію порожнини рота, доступний та придатний для використання в дитячій стоматології. Апробація засобу проведена на 63 хворих з пародонтитами легкого та середнього ступеня важкості.