Спосіб лікування хламідіозу у дітей з бронхіальною астмою

Спосіб лікування респіраторного хламідіозу у дітей з бронхіальною астмою за допомогою антибактеріальної та інтерферонокорегуючої терапії, який відрізняється тим, що як інтерферонокорегуючий препарат використовують рекомбінантний α-інтерферон. (19) (21) u200605868 (22) 29.05.2006 (24) 15.11.2006 (46) 15.11.2006, Бюл. № 11, 2006 р. (72) Юліш Евген Ісакович, Гадецька Світлана Геннадіївна (73) ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 18718 процесів. Лікування віфероном проводять по загальноприйнятій схемі: Віферон-1 (150000 ME інтерферону в одній свічці) у дітей дошкільного віку і Віферон-2 (500 000 ME) у дітей шкільного віку по 2 свічки щодня з 12-годинним інтервалом протягом 10 днів, потім 3 рази на тиждень через день по 2 свічки на добу з 12-годинним інтервалом протягом 1 місяця. Наводимо конкретний приклад здійснення пропонованого способу. Дитина Даніл Г., 4,5 років під час вступу до лікарні скаржився на частий непродуктивний кашель, задишку, утруднення носового дихання, підвищення температури тіла до 37,8°. Бронхіальна астма була діагностована в 3-літньому віці. Одержував серетид в добовій дозі 100мкг по флутіказону з деяким позитивним ефектом: частота епізодів бронхоспазма знизилася до 4-5 разів на рік. Загострення розвивалися на фоні ГРВІ, протікали переважно у вигляді нав'язливого непродуктивного кашлю, що посилюється в нічний та ранковий час. Дане погіршення стану протягом 7 днів, коли підвищилася температура тіла, з'явилася закладеність носу, частий, непродуктивний кашель. На 3-тю добу з'явилося утруднене дихання. Вживання інгаляційних бронхолитиків ефекту не принесло, і дитина була госпіталізована. Під час вступу до лікарні стан хлопчика був розцінений як важкий за рахунок інтоксикації і бронхообструктивного синдромів (виражена експіраторна задишка у спокої, частий, непродуктивний кашель). Була виражена блідість шкіряних покривів. Перкуторно над всією поверхнею легенів наголошувався коробочний відтінок звуку. Аускультативно - на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом велика кількість свистячих, різнокаліберних вологих хрипів над всією поверхнею легенів. У гемограммі кількість лейкоцитів 5,2Г/л; паличкоядерних нейтрофілів - 2%, сегментоядерних 44%, еозинофілів - 10%, лімфоцитів - 36%, моноцитів - 8%, ШОЕ - 5 мм/годину. У зв'язку з недостатньою ефективністю базисної терапії дитина була обстежена на наявність противохламідійних антитіл в сироватці крові, визначався антиген Chlamydophila pneumoniae в мокроті. Результати обстеження: в сироватці крові були знайдені антитіла до Chlamydophila pneumoniae класу IgG в титрі 1:80, антитіла класу IgM не визначалися, в мокроті був знайдений антиген збудника. Рівень IgE 530МЕ/мл (Ν - до 90МЕ/мл), гістамін - 0,161мкг/мл, серотонін - 0,047мкг/мл, γ-ΙΦΗ - 588,7пг/мл, α-ΙΦΗ 4,7пг/мл, по результатам РГМЛ була виявлена помірна сенсибілізація до декількох грибкових і побутових алергенів. Призначено лікування: базисна терапія (серетид по 100мкг на добу по флутіказону), бронхолі Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 тична (беродуал через небулайзер) терапія. Враховуючи позитивні результати обстеження на хламідійну інфекцію, в комплекс лікування був включений фромілід в добовій дозі 7,5мг/кг і ректальні супозиторії віферону-1 по 2 свічки на добу з інтервалом 12 годин протягом 10 днів з рекомендацією продовжити вживання віферону-1 протягом місяця 3 рази на тиждень. В процесі лікування стан дитини значно покращився. Задишка зникла на 2 добу, кашель став продуктивним і регресував протягом 7 днів, фізікальна картина в легенях нормалізувалася протягом 3 днів. При повторному обстеженні на хламідійну інфекцію через 3 місяці титр антитіл класу IgG склав 1:20, через рік 1:10, антиген в мокроті не визначався. Рівень IgE знизився до 35МЕ/мл, показники гістаміну і серотоніну також нормалізувалися. Протягом року у дитини наголошувався тільки один епізод бронхоспазму після контакту з алергеном (знаходився в сирому приміщенні), який був знятий інгаляцією саламолу. Переваги способу: Пропонований спосіб лікування респіраторного хламідіозу у дітей, хворих на бронхіальну астму враховує порушення в імунологічному статусі хворих у вигляді підвищення рівня циркулюючого сироваткового γ-ΙΦΗ при одночасному зниженні циркулюючого α-ΙΦΗ, що володіє вираженою противірусною активністю та активністю направлену проти внутріклітинних патогенів і зменшенні здатності імунокомпетентних клітин до синтезу всіх класів інтерферону. Спосіб дозволяє підвищити рівень протиінфекційоного захисту організму хворого, підвищити ефективність базисної протизапальної і бронхолітичної терапії, сприяє настанню стійкої ремісії бронхіальної астми, зменшенню частоти і тривалості її загострень, за рахунок підвищення загальної резистентності організму сприяє зменшенню частоти і тяжкості інтеркурентних захворювань, а також не стимулює розвиток аутоімунного процесу. Спосіб зручний у вживанні, безпечний та ефективний. Взяті до уваги джерела інформації: 1. Гранитов В.М. Хламидиозы // Москва «Мед. книга», Н.Новгород «НГМА». - 2000. - С.190. 2. Руководство по иммунофармакологии под ред. М.М. Дейла, Дж.К. Формена Москва «Медицина». - 1998. - С.332. 3. Мавров Г.И., Чинов Г.П. Роль цитокинов в патогенезе хламидиоза // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2004. №1(12). - С.53-59. 4. Ершов Ф.И. Система интерферона в норме и при патологии. - М.: Медицина. - 1996. - 240с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601