Спосіб визначення впливу структури паренхіми і кровоносних судин печінки на життєздатність телят

Спосіб визначення впливу структури паренхіми і кровоносних судин печінки на життєздатність 3 19532 можливість попереджати порушення функції серця, течії крові у малім колі кровообігу і як наслідок - газообміну у легенях. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі визначення впливу структури паренхіми і кровоносних судин печінки на життєздатність новонароджених телят, що включає встановлення особливостей розміщення печінки у черевній порожнині за допомогою пальпації і перкусії у перші години після народження телят, згідно корисній моделі, структуру паренхіми і кровоносних судин печінки встановлюють за топографією, сонографічними і гістологічними показниками, особливо звертають увагу на стан виконання гемодинамічної функції печінки в регуляції кровотоку до серця. У новонароджених телят визначають особливість структури паренхіми, кровоносних судин і гемодинамічної функції печінки, що надає змогу виявити та профілактувати порушення функції серцевої діяльності та газообміну в легенях, запобігаючи зниженню життєздатності телят та їх загибелі, створюючи відповідні умови годівлі і утримання. Одним із критеріїв визначення впливу на життєздатність телят є пренатальний розвиток паренхіми печінки і її кровоносних судин у виконанні гемодинамичної функції з регуляції об'єму течії крові до серця. Приклад виконання способу У перші години після народження телят визначають особливості розміщення печінки у черевній порожнині за допомогою пальпації і перкусії. У здорових пренатально розвинутих телят печінка міститься у правому підребер'ї і ділянці мечоподібного хряща. Її довга вісь спрямована краніо-вентрально вздовж умовної лінії, проведеної паралельно реберній дузі. Ліва частка печінки лежить вентральне у правому підребер'ї і незначно (на 0,6-1,3см) заходить своїм гострим краєм до ділянки мечоподібного хряща, розміщуючись від рівня 6...7 до 13 ребра. Середня частка печінки розташовується у правому підребер'ї на рівні середини і вентральної третини останнього ребра, не виступаючи за його край. Права частка знаходиться дорсальне в правому підребер'ї, а хвостатий відросток печінки виходить у ділянку правої здухвини на 1,6-2,7см за край останнього ребра на рівні другого поперекового хребця. При цьому абсолютна маса печінки досягає 850-920г (2,12,6% відносно до живої маси, що найбільш важливо). Телята реалізують статолокомоторні акти і рефлекси смоктання до 30 хвилин після народження. Акти вдиху і видиху ритмічні. Зміщення часток печінки у пренатально недорозвинених телят за межі останнього ребра на 1-1,5см, а хвостатого відростка - на 2,53,5см і більше свідчить про коливання абсолютної (780-1000г) і відносної (2,8-3,1%) маси органа. Час реалізації статолокомоторних актів і рефлексу смоктання затримується до 60 хвилин і більше. Акт види Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 ху дещо затримується і відбувається із значною зміною об'єму черевної порожнини (із інтенсивним включенням у роботу м'язів черевної порожнини). Слизові оболонки ротової і носової порожнин бліді або з дещо синюшним відтінком. Додатково при сонографічних дослідженнях виявляється, що печінка здорових телят має середню ехогенність, а її анехогенні аферентні і еферентні вени ритмічно змінюють поперечник узгоджено із актами вдиху і видиху: пупкова вена - 1,40±0,14 і 1,35±0,16см; ворітна вена 1,68±0,17 і 1,77±0,07см та каудальна порожниста вена - 1,63±0,12 і 2,21±0,39см. Збільшення розмірів печінки у пренатальне недорозвинених телят за рахунок кровонаповнення її кровоносних судин приводить до зниження ехогенності паренхіми. Її вени кровонаповнені, ритмічність динаміки їх поперечника порушена. Гістологічні дослідження матеріалу, який отримують за допомогою біопсії у здорових або після загибелі недорозвинених тварин, свідчать, що центральні ділянки часток печінки містять примітивної структури часточки, які не мають чітких меж. Паренхіма печінки губчастої структури, що свідчить про недостатність антитоксичної і метаболічних функцій навіть у пренатально розвинутих тварин. Зниження життєздатності телят зумовлює недорозвинення часточок печінки і зменшення дренажної функції кровоносних судин. Дилятовані кровоносні судини ритмічно не змінюють поперечник при диханні тварин, а порушення гемодинамічної функції печінки призводить до перенавантаження діяльності серця і, як наслідок, до порушення кровотоку і розвитку набряку легень. Такого типу механізм розвитку патологічного процесу проявляється при хворобах новонароджених телят, які мають різну етіологію і протікають на тлі загальної інтоксикації організму. Отже, застосування способу визначення впливу структури паренхіми, кровоносних судин і гемодинамічної функції печінки на життєздатність новонароджених телят надає можливість запобігати порушенню роботи серця, току крові у малім колі кровообігу та газообміну у легенях і своєчасно прийняти відповідні заходи по збереженню і вирощуванню тварин. При клінічних проявах загальної інтоксикації організму телят, яка найчастіше розвивається при хворобах органів травлення у пренатально недорозвинених тварин, рекомендується на тлі загально прийнятих схем лікування обов'язкове застосування лікарських препаратів, які спонукають реалізацію головної, гемодинамічної, функції печінки, нормалізуючи роботу серця і легень у новонароджених телят. Спосіб визначення життєздатності новонароджених телят за структурою паренхіми і кровоносних судин печінки до цього часу не використовувався у ветеринарній медицині, зокрема у неонатології, кліничній діагностиці і терапії. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601