Спосіб вирощування зернових та інших сільськогосподарських культур

Винахід відноситься до сільського господарства. Найбільш близьким технічним рішенням, що прийнято за прототип, є спосіб вирощування зернових та інши х сільгоспкультур, що включає плоскорізний обробіток грунту та його щілювання [1]. Недоліком відомого способу є те, що не враховується наявність у грунтовому розчині постійно виникаючих природних електричних джерел за рахунок енергії геоелектромагнітного поля (ГЕМП), які спонтанно функціонують у грун ті незалежно від антропогенної діяльності. Даний винахід розв'язує задачу зниження витрат тр удови х та енергетичних ресурсів за рахунок сумісного використання плоскорізного обробітку гр унту з щілюванням. Поставлена задача вирішується тим, що згідно запропонованого способу вирощування зернових та інши х сільгоспкультур плоскорізний обробіток грунту проводять сумісно з щілюванням підорного шару на глибину 40 - 45см з пріоритетним напрямком північ - південь і при відстані між щілинами-дренами 3 - 5м. Крім того, розміщення посівів сільгоспкультур проводять переважно у напрямку схід - захід. Пропонований спосіб вирощування зернових та інших культур гр унтується на використанні енергозберігаючих та протиерозійних агроприйомів обробітку гр унту і посівів, де замість плужного обробітку застосовується плоскорізний обробіток сумісно з щілюванням на глибину до 40 - 45см. При цьому значну роль відіграє напрям щілювання. Оптимальним є напрям північ південь при відстані між щілинами 3 - 5м. Система щілин-дрен навмисно прокладених у підорному прошарку, є системою електролітичних каналів природної гальваничної ванни сільськогосподарських угідь, що постійно знаходяться під дією енергії ГЕМП. Якщо напрямок щілин-дрен співпадає з напрямком сил геомагнітного поля (північ - південь), то у кожній з них, де накопичується вільна грунтова волога (природний електроліт), спонтанно виникає еквіпотенціальна електросилова лінія (фіг.1), напруженість якої має вираз: Між рядом розташованими щілинами-дренами з'являється різниця електричних потенціалів або напруга постійного електричного струму електрорушійної сили, яка названа агро ЕРС. Постійно виникаючі агро ЕРС мають місце на плівкових поверхнях твердого тіла (тверда фаза грунту, мінералів, коренів і т.п.), зануреного у грунтовий розчин. Під дією електричного струму, який циркулює постійно у грунті, активізуються електрохімічні реакції розкладу мінералів у органічні речовини, а органічних у мінеральні за відомим законом Фарадея згідно рівнянню: де - маса перетвореної речовини; електрохімічний еквівалент речовини; In електричний струм, який циркулює у грун ті; - час реакції електрохімічного процесу; - щільність електричного струму на поверхні анодної зони; - поверхня анодної зони. Під дією електричних струмів агро ЕРС підвищується концентрація рухомих іонів азоту, фосфор у, калію: підвищується енергетичний стан біооб'єкту грунт - рослина, зростає його продуктивність на 20 ... 25%. Згідно винаходу нова технологія вирощування зернових та інши х культур включає: 1. Розміщення полів та попередники. Гони поля розміщують переважно у напрямку, що співпадає з напрямком північ - південь, схід захід. Основні площі озимих та ярових зернових культур у Степовій та Лісостеповій зонах України розміщують на полях після кукурудзи на силос або зелений корм, після гороху, багаторічних трав та на парах. 2. Підготовка і проведення обробітку гр унту. Головна вимога - накопичення, збереження і раціональне використання грунтової вологи, котра є основним або єдиним енергоносієм у природі. Відомо, що у кожному граммолі води накопичується 96500 Кулонів електричного заряду (число Фарадея). Це надзвичайно велика кількість електричної енергії, що постійно поновлюється за рахунок енергії ГЕМП, яка в свою чергу постійно поновлюється сонячною та космічною енергією. Таким чином, зберігаючи і накопичуючи у гр унті вологу, можна покращити енергетичний стан грунтів, посівів, садів, лісових насаджень і т.ін. Прокладаючи навмисно з півночі на південь щілини-дрени у підорному шарі грунту, можна значно краще накопичувати вільну вологу і раціонально використовувати її енергію ГЕМП при вирощуванні різних сільськогосподарських культур. При цьому повніше та ефективніше використовують поживні речовини з внесених органічних та мінеральних добрив. Основний обробіток грунту, як правило, ведеться культиваторами-плоскорізами, які доукомплектовуються робочим органомщілинорізом. Щілиноріз кріпиться на середньому брусі центральної рами, наприклад, культиватораплоскоріза КПШ-5. Мобільний грунтообробний агрегат, що складається з культиватора-плоскоріза КПШ-5 і трактора Т-150 за один прохід виконує дві важливі агротехнічні операції: плоскорізний обробіток грунту на глибину до 20 ... 25см та щілювання підорного шару на глибину до 40см від поверхні поля. Відстань між щілинами вважється оптимальною в 3 ... 5м. Потім, для повної готовності поверхні поля під посіви, наприклад, озимих культур, грунт обробляють голчастою бороною БІГ-3 або культиватором КПС-4 та прикочується катком ЗККГ6. 3. Посіви сільськогосподарських культур та догляд за ними. Пріоритетним напрямком розміщення рядків посіву озимих чи ярових культур повинен бути напрямок, як правило, схід - захід. Це обумовлюється тим, що під дією сил геомагнітного поля виникають магнітотропні явища кореневих систем рослин, котрі (до 70% рослин) зміщуються у бік з півночі на південь, тобто у міжряддя. Це розширяє площу їх живлення, зменшує забур'яненість та пістрявість врожаю на одному й тому ж полі. Робота виконується сівалками типу СЗ-3,6, СЗС-2,1 і ін. з шлейфом борін та катків. Нагляд за посівами ведеться візуально з одночасним проведенням поточної оцінки (моніторингу) енергетичного стану біооб'єкту грунтрослина (2). Такі виміри забезпечують контроль якості польових робіт всього технологічного циклу по вирощуванню зернових та інших культур, починаючи від підготовки грунту під посіви і до збирання врожаю. Запропонований спосіб вирощування сільгоспкультур дозволяє раціонально використовува ти енергію ГЕМП у землеробстві, бережливо витрачати вільну вологу при розвитку рослин, економити значну кількість палива та людської праці у порівнянні з нині діючою технологією. Проведені у 1992 - 1994 роках лабораторнопольові випробування нового способу на полях птахофабрики "Сагайдацька" Устинівського району Кіровоградської області показали, що врожайність кукурудзи виросла на 6ц/га, а озимої пшениці - на 5,7ц/га в порівнянні з контролем (оранка плугом та плоскорізний обробіток без щілювання).