Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб завантаження, нагріву і вивантаження металобрухту у плавильний агрегат, який містить попередній нагрів брухту теплом гарячих димових газів, які відводять від плавильного агрегату, та вивантаження брухту в плавильний агрегат, який відрізняється тим, що холодний брухт, попередньо завантажений у совок, висипають на сковзало, з якого брухт під власною вагою і (або) коливання сковзала потрапляє у вільну зону котла-утилізатора, яка обладнана дном зі змінними по величині отворами і розташована над горловиною конвертера, а після нагріву брухту до передбаченої температури брухт вивантажується у конвертер шляхом збільшення отворів дна, на якому лежить нагрітий брухт.

Текст

Корисна модель належить до чорної металургії і може бути використана для попереднього нагріву металобрухту при виробництві сталі. Відомі різні способи витопу сталі, в яких з метою зниження витрат рідкого чавуну використовують кускові вуглецемістячі теплоносії: кокс, антрацит, графітовий бій і таке інше [1]. Ці способи дозволяють за рахунок тепла екзотермічного окислення вуглецю підвищити витрачання металобрухту із рахунку 2,0-2,5кг/кг уведеного теплоносія, що при витратах останнього у 8-10кг/т сталі дозволяє зменшити витрати рідкого чавун у на 16-25кг/т сталі. До недоліків способів, які існують, належать висока вартість, спеціальна підготовка матеріалів, введення яких у конвертер здійснюють у холодному стані. При цьому суттєво зменшується ступінь засвоєння теплоносіїв, збільшується їх втрата з кінцевим шлаком. Відомий спосіб витопу сталі у кисневому конвертері, в якому з метою зниження втрат рідкого чавуну за рахунок підвищення частки брухту в ши хті використовують тверде паливо фракції 6-25мм при загальних витратах твердого палива від 0,5 до 3,5% від маси металобрухту [2]. Недоліком цього способу є необхідність витрат значної кількості дорогоцінного твердого палива, яке не є металевою часткою шихти, не покращує шлакоутворення та рафінування металу у процесі продування конвертерної ванни, а також знижує продуктивність основного агрегату. Найбільш близьким до технічного рішення, що заявляється, за результатом, що досягають, є спосіб [3], що прийнятий за прототип, відповідно з яким брухт розташовують у герметичній секції, яку розміщують у скраповій ямі або неподалік від плавильного агрегату, і підводять до секції гарячі димові гази або повітря з подальшим випусканням їх у атмосферу. Недоліками прототипу є необхідність витрат на побудову додаткового тракту, окрім існуючого основного, за допомогою якого гарячі димові гази будуть підводити до герметичної секції і відводити від неї з подальшим випусканням їх у атмосфер у. В основу корисної моделі покладена задача розробки способу нагріву металобрухту, у якому нові дії та умови їх здійснення дозволяють досягнути енергетичної та економічної безвтратності способу, поліпшити умови роботи людей, покращати екологічні умови, та все це при суттєвому спрощенні умов виконання способу, що істотно розширить область його застосування, виключаючи наведені вище недоліки. Для розв'язання поставленої задачі у способі нагріву металобрухту, що містить нагрів та завантаження брухту в плавильний агрегат, відповідно з корисною моделлю холодний брухт, попередньо завантажений у совок, висипають на скліз, з якого брухт під власною вагою і (або) коливання склізу потрапляє у вільну зону котлаутилізатора, яка обладнана дном зі змінними по величині отворами і розташована над горловиною конвертера, а після нагріву брухту до передбаченої температури брухт вивантажується у конвертер шляхом збільшення отворів дна, на якому лежить нагрітий брухт. Істотність утилізації технологічного тепла полягає у застосуванні безвтратних джерел теплоти для попереднього нагріву металобрухту без використання твердого палива, кисню та матеріалів, які містять алюміній. Фізичною сутністю способу є те, що запропонованими джерелами тепла для нагріву брухту виступають об'єкти, що природно набули технологічного тепла продовж процесів виробництва металу та не потребують складних конструкційних удосконалень. Не менш важливим є те, що, згідно з запропонованою корисною моделлю, виключаються витрати на побудову додаткового тракту, окрім існуючого основного, за допомогою якого гарячі димові гази будуть підводити до вільної зони котла-утилізатора і відводити від неї з подальшим випусканням їх у атмосферу. При цьому не будуть потрібні додаткові виробничі площі для розміщення трактів підводу і відводу гарячих димових газів і самої секції і персонал для їх обслуго вування. При згорянні палива у металургійних агрегатах, наприклад, мартенівських печах, димові гази на вході у рекуператор мають температуру 1100-1600°С [4], й просуваються по лежаках, як до входу, так і після виходу з рекуператорів, до повного видалення крізь димову трубу. Температура димових газів на виході з рекуператорів складає 500-800°С [4]. Температура димових газів на вході у котел-утилізатор після конвертора сягає 1700°С. Використання тепла димових газів, або повітря, нагрітого ними, для попереднього нагріву брухту поза металургійним агрегатом шляхом розміщення порції брухту у вільній зоні котла-утилізатора, яка розташована над горловиною конвертера, і нагрів брухту на дірчатому дні вільної зони теплом гарячих димових газів, які відводять через котел-утилізатор, забезпечує, таким чином, позитивний ефект. При цьому рівномірність нагріву брухту, гарантується необхідним часом нагріву, який не пов'язаний з циклом роботи плавильного агрегату. Утилізація технологічного тепла для рівномірного нагріву брухту дозволяє заощаджувати енерговитрати, не знижуючи продуктивність плавильного агрегату, і розширює область застосування способу. Приклад конкретного виконання способу. Згідно із запропонованим способом на скліз, який закінчується дірчатим дном вільної зони котла-утилізатора, вивантажують холодний металобрухт, з якого брухт під власною вагою і (або) коливання склізу потрапляє у вільну зону котла-утилізатора, яка обладнана дном зі змінними по величині отворами і розташована над горловиною конвертера. При цьому тепло гарячих димових газів взаємодіє з поверхнею металобрухту і рівномірно нагріває брухт продовж 10-30 хвилин до температури 700-1200°С. Після цього брухт вивантажується у конвертер шляхом збільшення отворів дна, на якому лежить нагрітий брухт. Таким чином безперервне, при необхідності, завантаження на нагрів, нагрів і вивантаження брухту можуть бути проведені у будь-який час роботи конвертера без його розвороту у положення "завантаження лому", а термін нагрівання брухту не може вплинути па продуктивність плавильного агрегату тому, що брухт нагрівають поза агрегатом. Джерела інформації: 1. Баптизманский В.Й. и др. Металлолом в ши хте кислородных конвертеров. М.: Металлур гия, 1982. 2. Способ производства стали: А.С. 594179 СССР, МКИ С21С 5/28. 3. Спосіб нагріву металобрухту. Патент України №4827, МПК 7 С21С 5/28. К.К. Діамантопуло, А.Д. Чепурний, І.О. Сердюк та інші (Україна). - Опубл. 15.02.05. Б. В. №2. 4. Кривандин В.Л., Марков Б.Л. Металлургические печи. М: Металлургия, 1977. - 464с.

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for loading, heating and unloading of scrap metal into the melting unit

Автори англійською

Diamantopulo Kostiantyn Kostiantynovych, Serdiuk Ivan Oleksiiovych, Diamantopulo Yulia Kostiantynivna, Diamantopulo Oleksii Kostiantynovych

Назва патенту російською

Способ загрузки, нагрева и разгрузки металлолома в плавильный агрегат

Автори російською

Диамантопуло Константин Константинович, Сердюк Иван Алексеевич, Диамантопуло Юлия Константиновна, Диамантопуло Алексей Константинович

МПК / Мітки

МПК: C21C 5/28

Мітки: спосіб, вивантаження, нагріву, металобрухту, плавильній, агрегат, завантаження

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/2-21792-sposib-zavantazhennya-nagrivu-i-vivantazhennya-metalobrukhtu-u-plavilnijj-agregat.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб завантаження, нагріву і вивантаження металобрухту у плавильний агрегат</a>

Подібні патенти