Спосіб високочастотної індуктивної комбінованої термоабляції у лікуванні новоутворень печінки

Корисна модель відноситься до медицини, а саме - до онкології, і може бути використана в лікуванні пацієнтів з первинним раком або метастатичними ураженнями печінки. Основним методом лікування раку печінки є хірургічне видалення новоутворень. Однак метод резекції печінки спричиняє значні післяопераційні ускладнення, його не можна застосовувати при лікуванні хворих у неоперабельних випадках та знесилених хворих. Вживання методів локальної дії на пухлину, зокрема високочастотної термодеструкції осередків (термоабляції), дозволяє розширити можливості лікування цієї складної категорії хворих. Для деструкції (абляції) пухлинних тканин застосовують різні методи: черезшкіряне внутрішньопухлинне введення етанолу та підігрітого гіпертонічного розчину натрію хлориду, внутрішньотканинні лазери, кріотерапію, мікрохвильовий вплив, сфокусований ультразвук. Високочастотна індуктивна термоабляція - спосіб девіталізації пухлинних вузлів паренхіматозних органів під впливом високочастотного радіовипромінювання. Метою високочастотної термоабляції є повний некроз пухлинного вузла в печінці. У порівнянні з внутрішньопухлинним введенням етанолу та підігрітого гіпертонічного розчину натрію хлориду, об'єм некрозу при термоабляції більш передбачений. До того ж при деструкції етанолом необхідно провести більше сеансів (5-8 тонкоголкових втручань), що погіршує відповідь пацієнта на лікування. У порівнянні з лазерною терапією, термоабляція дешевше, не потребує введення великої кількості ниток і створює більший об'єм абляції. На відміну від кріотерапії, в основі якої лежить швидке заморожування пухлини з подальшим відтаванням, що призводить до пошкодження ракових кліток і їх загибелі та потребує відкритого доступу до пухлини та мобілізації печінки, термоабляція може бути проведена черезшкірно. Принцип високочастотної індуктивної термоабляції полягає в наступному. Під ультразвуковим контролем черезшкірно за допомогою голки-електроду струм високої частоти (біля 480кГц) потрапляє в пухлинну тканину. При цьому іони навколо електроду починають часто збуджуватися, виникає фрикційний нагрів тканини та коагуляційний некроз. Таким чином, тканина сама стає джерелом тепла. Як правило, в сучасних апаратах створюється сфера гіпертермії діаметром 4,5-5см. Оскільки температура на периферії значно знижується, метою процедури є створення сфери гіпертермії з захватом 1см здорової тканини. Дрібні судини діаметром менше 3мм під час маніпуляції припалюються, що знижує ризик кровотечі, а також призводить до гіпоксії пухлинної тканини. Загиблі клітини пухлини не зникають, а трансформуються в рубцеву тканину. Обмежуючим фактором є нагрів більше 100°С, при якому виникає обвуглювання та утворення пару навколо голки. Тому необхідна контрольована та точна диспозиція тепла без обвуглювання та виникнення пухирців. Це може бути досягнуто за допомогою введення в тканину фізіологічного розчину (хлориду натрію) та охолодження ним кінчика голки-електрода. Для покращення результатів в лікуванні новоутворень печінки термоабляцію проводять в комбінації з регіональною хіміотерапією. Корисна модель вирішує задачу створення простого малоінвазивного безпечного та ефективного способу у лікуванні новоутворень печінки шляхом високочастотної індуктивної комбінованої термоабляції. Поставлена задача вирішується тим, що при проведенні термоабляції замість стандартного фізіологічного розчину, в пухлину через інфузійний отвір голки-електрода вводять спочатку препарат гепатопротекторної дії Ербісол для захисту здорових тканин, що оточують пухлину, а потім розчин цитостатичного препарату. В якості цитостатичного препарату використовують розчин 5-фторурацилу або розчин карбоплатини. Спосіб здійснюють наступним чином. Перед маніпуляцією проводять загальноклінічні дослідження, визначають обсяг ураження, печінкові функціональні тести, коагуляційну пробу, ЕКГ. Також для моніторингу відповіді на високочастотну термоабляцію необхідно до та після маніпуляції визначати пухлинні маркери, таких як альфа-фетопротеін при гепатоцеллюлярному раку та карциноембріонального антигену при метастазах колоректального раку. Під час проведення процедури пацієнт знаходиться у свідомості, в стані нейролептаналгезії кетаміном або фентанілом. Під ультразвуковим контролем, черезшкірно голка-електрод вводиться в центр пухлини. Через інфузійний отвір голки-електрода та штатну інфузійну помпу при вимкненому генераторі послідовно вводять 2мл препарату гепатопротекторної дії Ербісол та розчин цитостатичного препарату, доза якого визначається планом лікування в залежності від кількості та розмірів метастазів і призначеній кількості процедур термоабляції. Ербісол підсилює дію цитостатичного препарату і захищає здорові тканини. В якості цитостатичного препарату застосовують розчин 5-фторурацилу або карбоплатини. Потім вмикається генератор і проводиться коагуляція, яка триває 10-20 хвилин, в залежності від об'єму ураження. Потужність випромінювання при проведенні термоабляції складає 4055Вт. Після закінчення процедури, електродний тракт припалюється за допомогою поступового вилучення голки при низькій напрузі струму. Це попереджує кровотечу та бактеріальні ускладнення. Черезшкіряний доступ до пухлини при проведенні термоабляції більш переважний внаслідок своєї малоінвазивності та можливості частих повторних абляцій. Однак термоабляція може проводитись як при лапароскопії так і при відкритому хірургічному втручанні. Лапароскопічний доступ застосовується при розташуванні пухлини біля життєво важливих структур, таких як діафрагма печінки. Відкритий доступ та термоабляцію метастазів використовують при одночасній резекції первинної пухлини. Для оцінки адекватності проведеного лікування через місяць після термоабляції проводиться ультразвукове дослідження, КТ-сканування або МРТ, з наступним контролем через кожні 3 місяці. Також досліджуються пухлинні маркери. При динамічному радіологічному спостереженні визначаються ділянки зниженої щільності, діаметром більше або таким, як до лікування, інфільтративним вінцем в ранні терміни. Допплерографічне дослідження з кольоровим картуванням виявляє відсутність кровоплину в осередках, що свідчить про повну абляцію. З часом вузли зменшуються в об'ємі. Високочастотна індуктивна термоабляція застосовується при: гепатоцеллюлярному раку, метастазах в печінці, нирково-клітинному раці, пухлинах молочної залози, легень, кісток, наднирників, підшлункової залози, спленомегілії, доброякісній гіперплазії передміхурової залози, фіброміомі матки, пухлинах м'яких тканин, метастазах в лімфатичних вузлах. Приклади застосування способу. В Центральній міській клінічній лікарні м.Києва в відділенні інтервенційної радіології та відділенні шпитальної хірургії застосовано мобільну систему ELEKTROTOM 106 НіТТ виробництва компанії „Berchtold” - прилад високочастотної індуктивної терапії для девіталізації пухлин в паренхіматозних органах, при лікуванні метастатичних уражень печінки у 37 пацієнтів та первинного раку - у 4 хворих. У 11 пацієнтів термоабляцію проведено у вигляді комбінованої маніпуляції з введенням цитостатиків. Після проведення пункції та встановлення голки-електроду з розміщенням робочої частини в центрі вузла через інфузійний отвір голки після видалення мандрену вводили 2мл гепатопротектору Ербісол. Потім під'єднували штатну інфузійну помпу з'єднану з генератором комп'ютерним кабелем для передачі даних RS232, через який відбувається автоматичне програмування і управління під час операції. Шприц помпи, на відміну від стандартної процедури де використовується фізіологічний розчин натрій хлору, заповнювали 5% розчином 5-фторуроцилу, та в режимі „прокачування” при недіючому генераторі вводили 5мл розчину. Після цього прилад включали в стандартному режимі. У 5 пацієнтів після введення першої дози 5-фторуроцилу, вводили суспензію препарату платини загальним об'ємом 3-4мл. Доза препарату платини та 5-фторуроцилу введених внутрішньопухлинно визначалася планом лікування (кількість та розміри вузлів, що визначало кількість процедур ТА) та загальною дозою хіміотерапії. Потужність при проведенні ТА складала 40-55Вт з експозицією 5-15 хвилин. Критерієм радикальності процедури вважали перевищення зони абляції розмірів метастазів до 1см з усіх сторін навкруги та відсутність кровоплину в опрацьованій зоні. Для оцінки адекватності лікування всім пацієнтам проводився ультразвуковий контроль через 3-5 днів, через місяць, через 2-3 місяці. Всім хворим виконані загальноприйняті клініко-лабораторні дослідження на всіх етапах лікування. У 4 пацієнтів після термоабляції спостерігався, так званий, післяабляційний синдром у вигляді субфебрильної температури подовж 3-5 днів, сонливості, кволості, підвищеного потовиділення, відчуття тягаря в правому підребер'ї. Подальше застосування адекватної гідратації до та після втручання, призначення нестероїдних анальгетиків, профілактичних доз антибіотиків, в подальшій роботі дозволило значно зменшити частоту та виразність симптомів. Термоабляції, що проведені в комбінації з введенням цитостатиків в різних сполученнях дозволили отримати кращі результати, що підтверджено за даними товстоголкової біопсії з гістоморфологічним дослідженням та при контрольному обстеженні через 1-2-3 місяці. Використана література: 1. Гладкий О.В., Родзавський С.О., Тур М.О., Панасюк О.А., Тельний В.В. Інтегрування радіологічних методик та лікування, як захід зниження променевих навантажень і токсичної дії хіміопрепаратів на організм. VI конгрес світової федерації лікарських товариств 9-14 вересня. Тез. доп. Одеса, 1996, с.165-166. 2. Гладкий О.В. Досвід використання етанолу в лікуванні злоякісних пухлин печінки. Нові підходи. Міжн. наук.практ. конфер. Пенза, 4-7 червня, 1997. С.28-30. 3. Гладкий О.В. Використання етанолу при лікуванні злоякісних пухлин печінки. Чернігів, 22-23 квітня 1997 р, Матер, доп. К., 1997. С.26-30. 4. Гладкий О.В., Ніколаєнко О.М., Потебня Г.П., Яценко Л.Д., Бендюг Г.Д. Використання Ербісолу при хіміотерапії хворих з пухлинним ураженням печінки. Експер. онкол. V.19. №1, 1997. С.75-80. 5. Литвиненко O.O., Гладкий О.В., Лялькин С.А. Кріохірургічне лікування новоутворень печінки. Тез. доп. VIII міжнар. форуму з термофізики. С.58-59. 6. Гладкий О.В. Сучасні аспекти лікування злоякісних пухлин печінки. Буковинський медичний вісник. 1998, №2, С.94-99. 7. Гладкий О.В., Литвиненко O.O., Логінова Є.О., Черний В.В. Інтервенційні радіологічні методи діагностики та лікування гепатоцелюлярної карценоми. Шпитальна хірургія. 2000, №1, с.93-97.