Спосіб зняття стресового стану для підвищення продуктивності тварин

Корисна модель відноситься до сільського господарства, конкретно до годівлі тварин. Метою корисної моделі є використання янтарної кислоти як антистресової речовини, що зменшує негативний вплив стресу та не допускає зниження живої маси телят і поросят під час зміни корму. Відомо, що як антистресові препарати застосовують антибіотики (еритроміцин, тетрациклін, неоміцин) сульфаніламіди, нітрофурати та інші [1]. Специфічна антистресова дія антибіотиків як антистресових препаратів використовується в випадках боротьби з хворобами, але вони мають небажану властивість накопичуватись в м'ясі, тим самим вони погіршують якісні показники м'я са [2]. Відоме використання янтарної кислоти як спосіб зняття стресового стану у птиці. Застосування цього способу основане на разовому, або багаторазовому але недовготривалому стресуванні (3-5 днів) шляхом введення в комбікорми 16,5-19,5мг на 1 голову, а при систематичному стресуванні янтарну кислоту вводять щоденно в кількості 5,5-6,5мг на 1 голову [3]. Однак застосування янтарної кислоти з метою попередження зниження продуктивності при стресуванні під час зміни корму у телят-молочників та поросят не відоме. Мета корисної моделі - розробка способу зменшення впливу стресового стану та недопущення зниження продуктивності під час зміни корму у телят-молочників та поросят шляхом використання в їх годівлі янтарної кислоти. Згідно корисної моделі янтарна кислота включається в раціони тварин в складі незбираного та збираного молока. З метою попередження зниження продуктивності при стресовій дії, янтарну кислоту вводять в незбиране молоко в раціони телят-молочників після молозивного періоду від 3 до 30 денного віку, на протязі 27 днів, та в збиране молоко від 30 до 60 денного віку на протязі 30 днів індивідуально в кількості 18-22мг на кілограм живої маси, поросятам янтарну кислоту вводять в незбиране молоко від 20 до 30 денного віку, на протязі 10 днів, та в збиране молоко від 30 до 60 денного віку, на протязі 30 днів, в кількості 18-22мг на один кілограм живої маси щоденно. Приклад 1. Телята-молочники після народження в кількості 20 голів були розділені на дві групи (по 10 голів у кожній). З трьохденного віку після закінчення молозивного періоду телята перший раз стресувались шляхом переведення на незбиране молоко. Телятам другої дослідної групи зразу після першого стресування щоденно на протязі 27 днів в склад незбираного молока включали 18-22мг янтарної кислоти на один кілограм живої маси. В віці 30 днів телята вдруге стресувались шляхом включення в раціон замість незбираного молока - збираного молока. Телятам другої дослідної групи зразу після другого стресування продовжували згодовувати янтарну кислоту у складі збираного молока в кількості 18-22мг на один кілограм живої маси до 60 денного віку. В таблиці 1 приведені отримані результати за період досліду. Таблиця 1 Група 1 2 Жива маса Жива маса телят у телят у віці 30 віці 3 днів, кг днів, кг 29,0±1,05 44,82±1,1 28,0±0,95 47,19±0,6 Жива маса телят у віці 60 днів, кг 61,0±1,96 66,7±1,86 Приріст живої маси за період досліду (57 днів) загальний, кг середньодобовий, г 32,0±1,8 561±29,05 38,7±1,75 679±45,6 Із даних таблиці 1 видно, що згодовування янтарної кислоти під час першого та другого стресування разом з незбираним та збираним молоком телятам другої дослідної групи у кількості 18-22мг на 1кг живої маси сприяє збільшенню середньодобових приростів на 118г, або 21,0% порівняно з першою контрольною групою, яка не отримувала янтарну кислоту. Приклад 2. Поросята-сисуни при народженні в кількості 28 голів поділялись на дві групи і знаходились на підсисі у свиноматок. З 20 денного віку поросята перший раз стресувались шляхом включення в раціон незбираного молока. Поросятам-сисунам другої дослідної групи зразу після стресування щоденно на протязі 10 днів в склад незбираного молока включали янтарну кислоту в кількості 18-22мг на один кілограм живої маси. В віці 30 днів поросята вдруге стресувались протягом 30 днів шляхом включення в раціон замість незбираного молока - збираного молока. Зразу після другого стресування поросята другої дослідної групи до 60-ти денного віку продовжували отримувати 18-22мг янтарної кислоти на один кілограм живої маси. В таблиці 2 приведені отримані результати за період досліду. Таблиця 2 Група 1 2 Жива маса поросят при народженні кг 1,30±0,011 1,31±0,022 Жива маса поросят у віці 20 днів, кг 4,67±0,026 4,73±0,031 Жива маса Жива маса Приріст живої маси період поросят у віці поросят у віці 60 досліду (40днів) 30 днів, кг днів, кг загальний, кг середньодобовий, г 7,55±0,052 16,58±0,176 11,91±0,137 298±4,6 7,94±0,064 17,82±0,125 13,09±0,082 327±2,7 Із наведених даних видно, що використання в раціонах поросят-сисунів другої дослідної групи янтарної кислоти в кількості 18-22мг на кілограм живої маси під час першого і другого стресування сприяє підвищенню середньодобових приростів на 29г, що становить 9,7% в порівнянні з поросятами першої контрольної групи, які під час стресування не отримували янтарної кислоти Ефективність запропонованого способу зняття стресового стану та підвищення продуктивності телят та поросят, який включає застосування янтарної кислоти в якості антистресового препарату в запропонованій кількості у телят до 60 денного віку складає 26,7грн. прибутку, у поросят до 60 денного 28,25грн. прибутку на голову. Джерела інформації: 1. Чумаченко В.Ю., Стояновський С.В., Лагодюк П.З. Довідник по застосуванню біологічно активних речовин у тваринництві.-К.: Урожай, 1989. -256с. 2. Ноллед Л. Європа проти антибіотиків //Тваринництво України, 2006. -№5. -С.19-20. 3. Мудрый И.Н. Способ снятия стрессового состояния у птицы. Патент 553965 М. Кл.2 А23К1/16. Бюллетень №14, 06.07.77 (Прототип).