Пилоосаджувач

Корисна модель належить до пристроїв для уловлювання дрібнодисперсного пилу зі споруджень із сильно забрудненим повітрям, наприклад, у доменному виробництві. Призначення пилоосаджувача полягає у максимальному осадженні дрібнодисперсного пилу і відправлення його за допомогою гідрозмиву в шламонагромаджувач. Відома велика кількість конструкцій пилоосаджувачів. З відомих пристроїв найбільш близьким до запропонованого по технічній сутності є пилоосаджувач, що містить корпус усередині якого до верхньої частини прикріплена, щонайменше, одна верхня перегородка [див. креслення И5/7441-2СБ-ТХ Аспирация шихтоподачи и отстойник гидросмыва. Пылеуловитель. ПКО к-та Ильича, г.Жданов, 1986г.]. Однак прототип не забезпечує максимального осідання пилу в корпусі пилоосаджувача, тобто приблизно до 30% пилу надходить у пилоосаджувач і не встигає максимально осісти в ньому. Це призводить надалі до налипання пилу на його металоконструкціях. А це призводить до виходу з ладу пилоосаджувача. У результаті відбувається зажужелювання пилу на металоконструкціях корпусу пилоосаджувача і на вузлах димососу, що призводить до виникнення вібрації і розбалансування ротора димососу, а деталі і вузли димососу, що вийшли з ладу, відновленню не підлягають. Задача, що стоїть перед авторами корисної моделі полягає в забезпеченні максимального осідання дрібнодисперсного пилу в пилоосаджувачі шляхом зміни його конструкції. Поставлена задача вирішується тим, що в пилоосаджувачі, що містить корпус усередині якого до верхньої частини прикріплена, щонайменше, одна верхня перегородка, відповідно до корисної моделі, усередині корпуса закріплений краплеуловлювач, а до дна прикріплена, щонайменше, одна нижня перегородка, причому відстань між нижньою і верхньою перегородками вибирають в інтервалі від 3500 до 6000мм Крім того, краплеуловлювач виконаний у вигляді куточків, що прикріплені до дна, щонайменше, у два ряди і розташованих у шаховому порядку. Таким чином, нова сукупність обмежувальних і відмітних ознак забезпечує досягнення нового технічного результату - зміна конструкції пилоосаджувача забезпечує максимальне осідання дрібнодисперсного пилу в ньому. Нижче корисна модель пояснюється прикладом її виконання з посиланням на прикладені креслення, де зображені: - на Фіг.1 - загальний вид пилоосаджувача; - на Фіг.2 - перетин А-А згідно Фіг.1. Пилоосаджувач складається з корпуса 1, що містить вхідні 2 і вихідний 3 патрубки. Усередині корпуса 1 до верхньої частини прикріплена верхня перегородка 4, а до дна 5 - нижня перегородка 6. Крім того, усередині корпус 1 містить краплеуловлювач 7, що представляє собою, щонайменше, два ряди, розташованих у шаховому порядку куточків 8. На основі 5 корпуса 1 міститься вихід 9 для подачі осілого пилу в лоток гідрозмиву. Пил, що відсмоктується димососом, надходить по повітроводу до камери зрошення, де змочується водою і спрямовується до скрубера, після чого неосілий дрібнодисперсний пил з повітропотоком по повітроводам направляється до корпусу 1 пилоосаджувача через вхідні патрубки 2. Далі пилоосаджувач працює таким чином. Потік пилу, надійшовши до корпусу 1, проходить уздовж верхньої перегородки 4. Після чого, змінивши напрямок, зустрічає на своєму шляху нижню перегородку 6, на якій і відбувається максимальне осідання пилу в пилоосаджувачі. Далі вже очищений потік повітря надходить до вихідного патрубка 3 через краплеуловлювач 7, що призначений для завершення процесу осідання пилу. Пил, створюючи шлам, по перегородкам та краплеуловлювачу 7 потрапляє на дно пилоосаджувача 5, після чого надходить через вихід 9 у лоток гідрозмиву. Запропонована модель пилоосаджувача дозволяє знизити витрати на проведення ремонтних робіт пилоосаджувача і димососу, за рахунок збільшення міжремонтного періоду, і, відповідно, підвищити чистоту повітря, що викидається, в атмосферу з пилоочисної установки до гранично-припустимої концентрації (ГПК).