Спосіб діагностики іііа ступеня тяжкості жовчного перитоніту

Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургії і може бути використана для точної діагностики ІІІА-ступеню тяжкості жовчного перитоніту, розвиток якого істотно ускладнює перебіг зазначеної патології [Білоокий В.В., Роговий Ю.Є., Пішак В.П. Патогенетичне обгрунтування тяжкості перебігу жовчного перитоніту //Бук. мед. вісник. -2004.- Т.8, №1.- С.156-159]. За даними літератури [Мільков Б.О., Кухарчук О.Л., Бочаров А.В., Білоокий В.В. Перитоніт як ускладнення гострого холециститу.- Чернівці, 2000.- 175с.] відомо, що перебіг жовчного перитоніту має чотири ступені тяжкості, які характеризуються істотними відмінностями щодо клініки і особливостей хірургічного лікування. Так, І ступінь має легкий перебіг з наявністю місцевого серозного перитоніту, супроводжується незначними явищами ендотоксикозу. II ступінь - перебіг середньої тяжкості місцевий гнійний, жовчний, розповсюджений серозний перитоніт, що є причиною ендотоксикозу із компенсованим порушенням функції внутрішніх органів. IIIА ступінь характеризується важким перебігом (при гнійному, жовчному, фібринозному, змішаному перитоніті); вираженим ендотоксикозом, порушенням функції вн утрішніх органів на рівні субкомпенсації, що зумовлює необхідність передопераційної підготовки і інтенсивної післяопераційної терапії. IIIБ ступеню властивий дуже тяжкий перебіг, має місце при занедбаному, розповсюдженому (загальному, розлитому, гнійному, жовчному, фібринозному, змішаному перитоніті); функціонування внутрішніх органів знаходиться в стадії декомпенсації, що вимагає особливих заходів як у період підготовки хворих до операції, при вибору методу оперативного втручання, так і в післяопераційному періоді. IV ступінь - термінальний стан, який виникає внаслідок занедбаного розповсюдженого перитоніту, коли порушення функціонування внутрішніх органів не піддаються корекції та виведенню із стану стійкої декомпенсації. Особливо важливим у клініці є діагностика ІІІА ступеню тяжкості жовчного перитоніту, своєчасне виявлення якого необхідно для проведення ефективних методів лікування та попередження подальшого прогресування цього захворювання. Таким чином, ІІІА ступінь тяжкості жовчного перитоніту діагностують чисто якісно на основі клінічних симптомів, що суттєво знижує точність діагностики цього ступеня тяжкості. Водночас, застосування даного способу має істотні недоліки, які полягають у тому, що діагностика ІІІА ступеня тяжкості жовчного перитоніту проводиться чисто якісно за відсутності точних кількісних критеріїв її виявлення. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб діагностики ІІІА ступеня тяжкості жовчного перитоніту шля хом кількісного визначення інтерлейкіну-6 у жовчі і за фактом початку істотного зростання рівня цього цитокіну діагностують ІІІА ступінь тяжкості жовчного перитоніту (Фіг.1-3). На даному кресленні (Фіг.1-3) представлені концентрації інтерлейкіну-6 (пг/мл) у жовчі на 1,3,7 добу патологічного процесу залежно від стадії (І, II, ІІІА, ІІІБ, IV) розвитку жовчного перитоніту. Вірогідність різниць відзначено порівняно до контролю:*** -р