Спосіб контролю шкідливості совок роду heliothis spp.

Корисна модель відноситься до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від шкідливих комах і може бути використана для біологічного захисту агроценозів. Вирішити проблему контролю чисельності популяцій совок можна шляхом використання переважно хімічних інсектицидів, суцільним наземним обприскуванням рослин з очевидним позитивним та не менш негативним результатом [Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Офіційне видання. Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2006. - 312с.]. Відомо, що серед визначальних шкідників культурних рослин виділяються совки, представники роду Heliothis spp. Це п'ять видів, котрі відзначаються широкою поліфагією, високим рівнем адаптації до дії стресових факторів, великим репродуктивним потенціал та шкідливістю гусениць, котрі поїдають усі частини рослин. Відомий спосіб обмеження шкідливості лускокрилих шкідників, у тому числі і совок, що передбачає послідовне використання ентомофагів, вірусного (Вірин ОС) та бактеріального (Бітоксибацилін) препаратів [Дрозда В.Ф., Федоренко В.П., Бахмут О.О. Спосіб обмеження чисельності та шкідливості лускокрилих шкідників. Деклараційний патент України, №66229А. МПК A01G13/00; A01N63/00. Опубл. 15.04.2004. Бюл. №4]. Відомий також спосіб захисту насаджень овочевих культур від шкідливої дії бавовникової та помідорної совок, котрий є найбільш близьким технічним рішенням до способу, що заявляється і вибраний у якості прототипу [Дрозда В.Ф. Спосіб біологічного контролю чисельності популяцій совок (Lepidoptera, Noctuidae). Патент України № 13294. МПК A01G13/00; А01Р13/00. Опубл. 15.03.2006. Бюл. № 3]. Спосіб викладений у прототипі полягає у тому, що контроль шкідливості совок здійснюють шляхом послідовного використання агротехнічних заходів, а також штучного розселення на поля паразитів яєць та гусениць совок - відповідно трихограми та габробракона. При чому, паразитів розселяють як на культурні рослини так і за межами полів - у лісосмугах, на периферії полів. Реалізація способу дозволяє контролювати чисельність совок на безпечному рівні. Проте, відомий спосіб має такі недоліки: невстановлена дія способу на жодного представника роду Heliothis spp.; спосіб фактично обґрунтовано лише для контролю чисельності двох видів совок: бавовникової та помідорної; багатокомпонентність, технологічних прийомів у ньому, що дещо ускладнює його реалізацію. В основу корисної моделі поставлено завдання створити спосіб контролю шкідливості популяцій совок - п'яти представників, який можна буде здійснювати без використання хімічних та біологічних інсектицидів, а лише з використанням однієї трихограми - паразита яєць совок. Поставлене завдання досягається тим, що у способі контролю шкідливості совок роду Heliothis spp., що включає сезонний їх моніторинг та використання винищувальних заходів, згідно корисної моделі, у кожному агроценозі проводять таксономічну ідентифікацію видової приналежності совок, при чому розселення яйцевого паразита Trichogramma pintoi Voeg. тільки місцевих популяцій, здійснюють у три прийоми проти кожної генерації на стадії імаго, попередньо підживленого сумішшю водного розчину модифікованої циклофосфамідом дріжджової рибонуклеїнової кислоти у концентрації 0,030-0,005%. У способі контролю шкідливості совок роду Heliothis spp., проводиться попередня таксономічна ідентифікація видової приналежності совок, з наступним контролем чисельності, використовуючи паразита яєць совок T.pintoi тільки місцевих популяцій, розселяючи його у три прийоми проти кожної генерації. Розселення проводять на стадії імаго, попередньо підживлених водним розчином модифікованої циклофосфамідом дріжджову рибонуклеїнову кислоту у концентрації 0,030-0,005%. Використання лише місцевих популяцій трихограми, котру попередньо підживлювали стимуляторами, забезпечує інтенсивну репродуктивну здатність впродовж короткого терміну. Саме ознака у складі способу дозволяє впродовж 1 -3 діб забезпечити зараження паразитом яєць совок. Спосіб обґрунтовано для контролю шкідливості совок роду Heliothis spp., а саме: люцернової або льонової (Heliothis viriplaca Hfn.), шалфейної (Heliothis peltigera Schiff.), донникової (Heliothis maritime Zrasl.), бавовникової (Heliothis armigera Hb.), стальнікової (Heliothis ononis Schiff.). Оцінка результатів використання інших способів, найближчого аналога показали неможливість контролювати шкідливість совок цієї групи тому, що представникам родини Heliothis spp. властива важлива біологічна закономірність, а саме надто короткий ембріональний період розвитку. Для літніх поколінь у південних регіонах він становить лише 24-62 години. Саме з врахуванням цієї особливості суттєво, для виключення можливого ризику пошкодження рослин, попередньо провести таксономічну ідентифікацію видової приналежності совок. А коли їх чисельність перевищує 40% від усього фонду совок, необхідно використовувати три хограму тільки місцевих популяцій, найбільш адаптованих до умов середовища. Розселяти трихограму не менше ніж у три прийоми проти кожної генерації совок. Суттєвим є і те, що три хограму розселяють на стадії імаго, попередньо підживлену водним розчином модифікованої циклофосфамідом дріжджову рибонуклеїнову кислоту у концентрації 0,030-0,005%. Приклад здійснення способу. Агроценози соняшника та кукурудзи, площа кожного поля не менше 5 га. Серед комплексу совок від 68,3 до 72,8% переважали представники роду Heliothis spp. Обґрунтовували ефективність внаслідок реалізації запропонованого способу, окремих його складових елементів. Крім того застосовували спосіб прототип, з яким співставили отриманий результат. В період проведення досліджень спостерігався стабільно високий рівень чисельності совок. Результати визначальних параметрів обґрунтування способу представлено у таблиці. Встановлено, що спосіб ефективний саме проти цієї групи совок, з коротким терміном ембріонального розвитку. Трихограма, котра використовувалась у способі, завдяки використанню місцевих популяцій, а також спрямованої дії біостимулятору на статеву систему, у підсумку дозволила самицям впродовж терміну ембріонального розвитку, до утворення у них зародків заразити яйця совок на рівні 87,4%. Інтродуковані популяції заразили тільки 60,3%. Отримані тестові показники значно перевищували показники прототипу. Позитивний результат складався із рівня пошкодження рослин, а також величини популяції, що формувала зимуючий запас. За цими показниками також очевидна висока ефективність не тільки у порівнянні з прототипом, але і хімічним еталоном. Таким чином, запропоновано спосіб ефективного контролю шкідливості совок з коротким терміном ембріонального розвитку. Таблиця Порівняльна характеристика дієвості та тестови х показників величини позитивного результату внаслідок реалізації способу контролю шкідливості совок роду Heliothis spp. (Агроценози соняшника та кукурудзи) Способи, що порівнюються Таксономічна ідентифікація совок; розселення імаго трихограми з підживленням імаго (спосіб, що пропонується) Таксономічна ідентифікація совок; розселення імаго трихограми без підживлення імаго (елемент способу) Хімічний еталон Спосіб-прототип НІР05 Таксономічна Розселення трихограми по Біологічна Діапаузувало ідентифікац. три рази до кожної Пошкоджено ефективність лялечок совок, совок, питома генерації, ефективність, % рослин місцевих % від вага совок, місцеві інтродуковані совками, % форм початкової Heliothis spp. популяції популяції 72,8 87,4 60,3 85,3 3,8 11,7 68,3 70,2 69,1 68,4 5,8 66,2 4,5 53,2 4,3 47,9 3,9 63,2 79,6 66,8 6,8 14,2 4,2 10,3 2,6 40,2 16,9 34,6 6,4