Спосіб оцінки ефективності передпосівної обробки насіння за біохімічним показником

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, зокрема рослинництва, а саме до способів оцінки ефективності передпосівної обробки насіння, і може бути використаний в насінництві сільськогосподарських культур для отримання високоякісного посівного матеріалу. Найбільш близьким по суті є спосіб передпосівної обробки насіння багаторічних трав електричним полем високої напруги [Голдаев B.C., Метелева В.А. Предпосевная обработка семян многолетних трав электрическим полем высокого напряжения. - Селекция и семеноводство. -1990. - №2. - С. 48-50]. Оцінка ефективності даного способу здійснюється наступним чином. Оброблене насіння пророщують, в 12-денних проростках визначають біохімічні показники, якими є активність ферментів: аскорбатоксидази, поліфеноксидази і пероксидази. При цьому, оптимальним вважають такий режим передпосівної обробки насіння, при якому досліджувальні показники є вищими, порівняно з проростками, пророщеними Із необробленого насіння. Даний спосіб має ряд недоліків. По-перше, оцінку проводять лише на 12-й день і використовують для оцінки тільки проростки. По-друге, визначення активності ферментів трудомісткий процес. По-третє, ферменти, які визначають, несуть відповідальність тільки за окисно-відновні процеси. По-четверте, прямо або побічно не визначається активність ферментів, які несуть відповідальність за процеси утворення вторинних речовин, нових сполук, макромолекул, які є складовими рослинних клітин і створюють їх структур у, Вказані недоліки можна усун ути шляхом більш ранньої оцінки і визначення вмісту ти х речовин, які є складовими рослинних клітин, створюють їх структуру і характеризують активність ферментів, в тому числі і окисно-відновних. Завданням винаходу є розробка об'єктивного способу ранньої оцінки ефективності передпосівної обробки насіння. Технічний результат досягають тим, що насіння, піддане обробці контрольне необроблене насіння пророщують і в проростках, а також в корінні і залишках насінин на 7-день визначають рівень етерифікованої та неетерифікованої лінолевої кислоти і відношення її етерифікованої форми до неетерифікованої. При цьому, оптимальним режимом обробки вважають такий, при якому рівень етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти є вищим в 1,5-2 рази, і відношення її етерифікованої форми до неетерифікованої є вищим в 3-4 рази порівняно з показниками проростків, пророщених Із необробленого насіння. Таким чином, технічний результат полягає в тому, що оцінку ефективності передпосівної обробки насіння можна проводити на більш ранніх (ніж в прототипі) стадіях і при вищій достовірності її результатів шляхом визначення вмісту речовин, що є складовими рослинних клітин (рівень етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти), створюють їх структур у та характеризують активність ферментів. Проводять передпосівну обробку насіння згідно способу, що оцінюється. Оброблене і необроблене (контрольне) насіння в кількості 100 штук пророщують в просіяному на ситах торфі. На 7-й день пророщування проростки, а також коріння і залишки насіння відмивають на тих же ситах від торфу. Відмиті від торфу проростки разом з корінням і залишками насіння поміщають у посуд, до яких приливають екстрагуючу суміш. Визначають кількісний рівень етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти і відношення її етерифікованої форми до неетерифікованої. Порівнюють отримані показники. Вибирають режим обробки, внаслідок якого насіння при вирощуванні дає найвищий рівень етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти і відношення її етерифікованої форми до неетерифікованої. Передпосівну обробку насіння озимої пшениці сорту Миронівська 61 проводили в електричному полі високої напруги при наступних режимах: напруженість електричного поля 2,5 Кв/см, експозиція t =30 секунд, час відлежування після обробки - 5 днів. В 7-денних проростках, а також корінні і залишках обробленого і необробленого насіння визначали кількісний рівень етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти і відношення її етерифікованої форми до неетерифікованої [Ривис И.Ф., Скороход И.В. Количественный метод определения некоторых высокомолекулярных жирных кислот в растениях, тканях и биологических жидкостях организма сельскохозяйственных животных. Доклады ВАСХНИЛ. -1981. - №8. - С. 32-35]. Результати досліджень кількісного рівня форм лінолевої кислоти і їх відношення приведені в табл.1. Одночасно визначали енергію проростання і схожість обробленого і необробленого насіння озимої пшениці сорту Миронівська 61. Результати цих досліджень приведені в таблиці 2. З табл.1 видно, що в проростках, корінні і залишках насіння, пророщеного Із обробленого насіння, порівняно із проростками, корінням і залишками насіння, пророщеного із необробленого насіння, підвищується рівень етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти і відношення її етерифікованої форми до неетерифікованої. З табл.2 бачимо, що внаслідок обробки в електричному полі високої напруги зростає на 5,8% енергія проростання і на 7,2% лабораторна схожість обробленого насіння порівняно з необробленим. Можна зробити висновок, що використання заявленого технічного рішення дасть змогу оцінювати ефективність передпосівної обробки насіння більш ефективно і на більш ранніх стадіях. Використання заявленого способу дозволить на більш ранніх стадіях і більш ефективно оцінювати ефективність передпосівної обробки насіння. Разом з тим, дозволить оцінити активність не тільки окисновідновних ферментів, але і тих, які несуть відповідальність за процеси утворення вторинних речовин, нових сполук і макромолекул. ЛІнолева кислота є продуктом окисно-відновних реакцій і одночасно входить в структур у рослинних тканин і клітин. Вона вкрай необхідна для росту і розвитку рослини, в деякій мірі зумовлює біологічні, а також її продуктивні властивості. Тому, використання в якості показника кількісного рівня етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти і відношення її етерифікованої форми до неетерифікованої являється перспективним.