Спосіб виготовлення адгезивного мостоподібного протеза

Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до ортопедичної стоматології, і призначена для лікування хворих із малими дефектами зубних рядів. Відомий адгезивний мостоподібний протез, що містить проміжну частину (несучу частину і штучний зуб) і елементи кріплення до опорних зубів, котрий виготовляється шляхом формування порожнини в ділянці дефектного зубного ряду, що призначена для фіксації елементів кріплення на рівні половини висоти порожнини, потім за допомогою армуючого елемента, у якості якого використовують балку, виготовлену із листової харчової неіржавіючої сталі у вигляді „гребінця" - створюють несучу частину з гачками, останні заломлені у вестибулярний бік штучного зуба [патент України №52801, С2, А61С13/00, А61С13/10, Бюл. №1, 2003 p.]. Але виготовлений таким чином адгезивний мостоподібний протез утруднює фіксування фотополімерів або хімічних композитів через те, що армуючий елемент виготовлений із металу. Крім того, протез має недостатній естетичний вигляд. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб виготовлення мостоподібного протезу, що включає виготовлення проміжної частини, причому як армуючий елемент використовують керамічну нитку циліндричної форми та зуб-протез моделюють із композиційного матеріалу, котрий засвічують синім світлом. Крім того, перед виготовленням проміжної частини проводять вибір зубів під опори і депульпують їх, а як композиційний матеріал при моделюванні зубапротезу використовують фотокомпозиційний матеріал [патент України №36646, А, А61С13/00, Бюл. №3, 2001 p.]. Однак даний спосіб передбачає проводити депульпування опорних зубів для визначення параметрів проміжної частини, що є небажаним чинником. Поряд з тим, він є технологічно складним, що зумовлено багатоетапністю виготовлення протезу. В основу корисної моделі поставлена задача створення нового більш вдосконаленого способу виготовлення адгезивного мостоподібного протезу, за рахунок застосування нового визначення параметрів проміжної частини протезу, забезпечити виготовлення проміжної частини без депульпування опорних зубів, і, одночасно, усунути лабораторну багатоетапність при виготовленні протезу. Поставлене завдання корисної моделі вирішується тим, що спосіб, який включає виготовлення проміжної частини, причому як армуючий елемент використовують керамічну нитку циліндричної форми та зуб-протез моделюють із композиційного матеріалу, котрий засвічують синім світлом. Згідно корисної моделі, перед виготовленням проміжної частини проводять препарування піднебінної і жувальної поверхонь в ділянці фісур та сліпих ямок, а виготовлення проміжної частини здійснюють за результатами визначених робочих розмірів (технологічних параметрів) проміжної частини та опорних елементів, які отримують шляхом вимірювання малих дефектів зубних рядів з попереднім їх обчисленням, крім того, як композиційний матеріал використовують фотополімерний матеріал. Саме за рахунок запропонованого визначення технологічних параметрів проміжної частини протезу, маємо достатнє рішення для виконання поставленої задачі. Так, те, що виготовлення проміжної частини здійснюють за визначеними робочими розмірами (технологічними параметрами), які отримують внаслідок вимірювань та обчислення, усувається така небажана технологічна операція як депульпування опорних зубів, чим обумовлюється мінімальне препарування твердих тканин опорних зубів, спрощення процесу протезування та скорочення кількості відвідувань клініки хворим. Поряд з цим, препарування піднебінної та жувальної поверхонь в ділянці фісур та сліпих ямок перед виготовленням проміжної частини, а саме, перед вимірюванням малих дефектів зубних рядів не тільки створює ретенційні пункти для фіксації опорних елементів протезу, але й сприяє точності вимірювання, що проводиться. Спосіб виготовлення адгезивного мостоподібного протезу здійснюється таким чином. Пацієнту із малими дефектами зубних рядів проводять препарування піднебінної та жувальної поверхонь в ділянці фісур та сліпих ямок, щоб створити ретенційні пункти для фіксації опорних елементів протезу. Потім проводять вимірювання в порожнині рота. При цьому за допомогою внутрішньоротового штангенциркуля визначають віддалі на попередньо означених точках апроксимальних поверхонь зубів, які обмежують дефекти зубного ряду в ділянці клінічних шийок, екваторів, оклюзійних поверхонь та на беззубій ділянці альвеолярного відростка для визначення ширини та висоти дефекту. Отримані таким чином величини значень дефектів зубних рядів обчислюються за допомогою комп'ютерної програми, наприклад, програми Statistica 5.0, для отримання оптимальних (середніх величин) розмірів дефектів зубних рядів. Так ми, через оптимальні величини розмірів дефектів зубних рядів, отримуємо необхідні робочі розміри (оптимальні параметри) проміжної частини та опорних елементів за результатами яких виготовляється конструкція протезу, що пропонується. Далі проводять припасування протезу в порожнині рота та здійснюють корекцію оклюзійної поверхні штучного зуба по відношенню до слизової оболонки беззубої ділянки альвеолярного відростка. Згодом протез фіксується. Для цього підготовлені опорні зуби протравлюють 37% розчином ортофосфорної кислоти, промивають, висушують та наносять адгезивну систему. Потім змішують цемент подвійного твердіння, вносять його у підготовлені порожнини, фіксують протез та проводять полімеризацію цементу за допомогою фотополімерної лампи. Приклад конкретного втілення способу. Хвора С., 1960 p. народження, звернулася в клініку з метою заміщення відсутнього 24 зуба. Для цього спочатку на 23 і 25 зубах проводять препарування піднебінної та жувальної поверхонь в ділянці фісур та сліпих ямок. Потім за допомогою внутрішньоротового штангенциркуля проводять вимірювання. Визначають віддалі, які обмежують дефекти зубного ряду в ділянці клінічних шийок, екваторів, оклюзійних поверхонь та на беззубій ділянці альвеолярного відростка. Отримані величини обчислюють за допомогою комп'ютерної програми Statistica 5.0. За результатами отриманих оптимальних розмірів (дефектів зубних рядів) виготовляється проміжна частина у вигляді прозорої керамічної нитки та штучний зуб із фотополімерного композиційного матеріалу. Виготовлений протез припасовують в порожнині рота та здійснюють корекцію оклюзійної поверхні штучного зуба по відношенню до слизової оболонки беззубої ділянки альвеолярного відростка. Згодом протез фіксується. Для цього підготовлені опорні зуби протравлюють 37% розчином ортофосфорної кислоти, промивають, висушують та наносять адгезивну систему. Потім змішують цемент подвійного твердіння, вносять його у підготовлені порожнини, фіксують протез та проводять полімеризацію цементу за допомогою фотополімерної лампи.