Спосіб виготовлення кулірного одинарного прес-ажурного трикотажу

Корисна модель відноситься до технології трикотажного виробництва, а саме до в'язання кулірного одинарного прес-ажурного трикотажу і може бути використана для розширення асортименту виробництва ажурних в'язаних виробів та покращення їх експлуатаційних властивостей. Відомий спосіб виготовлення кулірного одинарного прес-ажурного трикотажу шляхом пров'язування петель високого індексу та застосування стаціонарного виставу голок. Ефект ажур у утворюється завдяки збільшенню проміжків між сусідніми з пресовою петлею петельними стовпчиками, які зміщуються накидами.Пресові петлі при цьому значно збільшують висоту внаслідок перетяжки нитки із сусідніх вздовж петельного ряду петель. Ефект ажуру посилюється, якщо виключити із роботи голки, які знаходяться поруч із пресуючими голками [А.А. Нешатаев, Г.М. Гусейнов, Г.Г. Савватеева. Художественное проектирование трикотажных полотен.-М.: Легпромбыт-издат, 1987,с. 120]. Застосування даного способу для отримання суцільноажурних структур зі значним виставом голок призводить до суттєвого погіршення стабільності петельної структури. Основною причиною цього є збільшені пресові петлі високого індексу. Вони легко зменшують розмір за рахунок зворотньої перетяжки нитки до сусідніх вздовж петельного ряду петель під дією поперечно орієнтованих розтягуючих зусиль. Для надання трикотажу певної стабільності проектування ажурних полотен на основі даного способу передбачає поєднання ажурних ділянок із суцільними ділянками гладі. В основу корисної моделі поставлено завдання створити спосіб виготовлення кулірного одинарного пресажурного трикотажу, в якому пресові петлі високого індексу трансформуються у стабілізуючі центри суцільноажурної структури із високою формостійкістю. Поставлена задача вирішується тим, що у способі виготовлення кулірного одинарного прес-ажурного трикотажу шляхом формування пресових петель високого індексу та виставу сусідніх із пресовою петлею голок, згідно з корисною моделлю, вистав голок та формування пресових петель високого індексу виконують у шаховому порядку таким чином, що наступна пресова петля рапорту переплетення розміщується через два петельні стовпчики та в одному ряді з петлею, яка пров'язана крізь попередню пресову петлю рапорту і на яку переносять петлі виставу голок, що виконують через петельний стовпчик від пресуючої голки, а виключені голки попереднього виставу повертають у роботу в ряді здійснення наступного виставу. Це забезпечує умови для взаємодії пресових петель рапорту переплетення. Пресові петлі високого індексу створюють напругу у петельній структурі трикотажу. Мігр уючий вистав за рахунок перенесення петель, включення та виключення голок із роботи, скеровує цю напругу таким чином, що видовжується не пресова петля, а петля попереднього ряду, крізь яку пров'язана пресова петля. Відповідно ажурний ефект проявляється під пресовою петлею. Пресова петля високого індексу зменшує свій розмір до величини меншої за петлю гладі. Навколо затягнутої пресової петлі високого індексу круглі та перенесені петлі утворюють щільний структурний вузол модуль ажурної системи, яка відзначається високою стабільністю та формостійкістю. На Фіг.1 показана схема рапорту послідовності операцій способу виготовлення кулірного одинарного пресажурного трикотажу.Виключені із роботи голки позначені символом x. У рядах 1-4 голки I, III, V пров'язують петлі, голки II - формують накиди, голки IV , VI - виключені із роботи. У ряду 5 пров'язують петельний ряд усіма голками і петлі голок I, III переносять на голку II, голки IV, VI утворюють незамкнуті петлі. У рядах 6-9 петлі пров'язують голки II, IV, VI, голки V формують накиди, а голки I, III виключені з роботи.У ряду 10 знову пров'язують усі голки. Незамкнуті петлі формують голки I, III, а петлі голок IV, VI переносять на голку V. На Фіг.2 представлена структура, що є результатом здійснення запропонованого способу. Аналіз Фіг.1 та Фіг.2 показує, що навантаження на петлі десятого ряду рапорту в'язання розприділене нерівномірно. Найбільш напруженою є петля ¶, яка пров'язана крізь пресову петлю з із чотирьма накидами. Петля ¶ має найбільший розмір у ряді 10 за рахунок часткового зменшення довжини нитки у сусідніх петлях г та е. У петельному стовпчику петлі б зв'язки між петлями послаблені. Цей стовпчик утворений петлями гладі, збільшеними за рахунок видовжених протяжок та круглих петель комплексу пресової петлі з. Петлі г та е при перенесенні на петлю ¶ потребують значної перетяжки нитки: вони не тільки відновлюють свій попередній розмір, а й значно збільшують його. Це відбувається за рахунок послаблених петель а, б, в. Незамкнуті петлі а, в набувають форми прямих відрізків або протяжок, і через них затягуються пресові петлі б. Таким чином, взаємодія попередньої пресової петлі з із наступною пресовою петлею б рапорту в'язання через систему перенесених петель г, е, видовжених протяжок а, в та петлю ¶ призводить до утворення замка, який не тільки перешкоджає перетяжці нитки у напружену пресову петлю б, але і фіксує розмір петлі ¶. Внутрішня напруга у комплексі пресової петлі з знімається за рахунок видовження петлі ж , крізь яку пров'язана пресова петля б. У петлі ж найсприятливіші умови для видовження за рахунок перетяжки нитки із сусідніх петель є та і. Петлі є та і з'єднані через останній накид пресової петлі з і мають найбільший надлишок нитки з усіх чотирьох круглих петель комплексу. По обидві сторони від витягнутої петлі ж створюються ажурні просвіти, які додатково посилюються незамкнутими петлями а та в. У результаті виконання прийомів способу отримуємо стабільну ажурну структур у зі збільшеними та чистими ажурними просвітами, які, на відміну від найближчого аналога, не перекриваються накидами.