Лікарський засіб “тиреомін”

Корисна модель відноситься до медицини. Найближчим аналогом корисної моделі є препарат рослинного походження настоянка перстача білого (10 Tincturae Potentillae albae), який застосовується в комплексному лікуванні дифузно-токсичного зоба в комбінації з тиреостатичними середниками. Настоянка перстача білого при використовуванні як монотерапія, не забезпечує стійкого антитиреоїдного ефекту. Препарати тиреостатичної групи (мерказоліл, калія перхлорат, літія карбонат) в терапевтичних дозах переносяться добре, однак враховуючи необхідність тривалого застосування тиреостатичної терапії (від 3 до 6міс), а підтримуючої до 2 років, в окремих випадках може розвитися агранулоцитоз, тромбоцитопенія, порушення зі сторони шлунково-кишкового тракту (нудота, блюво та), ураження печінки, болі в суглобах, м’язах, шкірні алергічні реакції, зобогенний ефект. Актуальним являється застосування фітопрепарату "Тиреомін" як монотерапи при субклінічному тиреотоксикозі на фоні вузлових форм зоба у пацієнтів старшого віку з низьким рівнем тиреотропного гормону, як підтримуючу та протирецидивну терапію в процесі лікування дифузно-токсичного зоба, при вузлових формах зоба з метою протипухлинної дії. У науковій літературі доказано протипухлинну дію гадючника шестипелюсткового, який є основним компонентом фітопрепарату "Тиреомін". Комплексний фітопрепарат "Тиреомін", який пропонується характеризується заспокійливою дією при підвищеній збудливості, дратівливості, стан у тривоги та напруження, благоприємно впливає на роботу серцевосудинної системи, проявляє антитиреоїдну та протипухлинну дію. В комбінації з тиреостатичними середниками зменшує тривалість термінів застосування та потребу у використанні високих доз останніх, що суттєво зменшує ймовірність побічних явищ та ступінь вираженості тиреотоксикозу. Актуальним являється застосування фітопрепарату "Тиреомін" як монотерапії при субклінічному тиреотоксикозі на фоні вузлових форм зоба у пацієнтів старшого віку з низьким рівнем тиреотропного гормону, як підтримуючу та протирецидивну терапію в процесі лікування дифузно-токсичного зоба, при вузлових формах зоба з метою протипухлинної дії. У науковій літературі доказано протипухлинну дію гадючника шестипелюсткового, який є основним компонентом фітопрепарату "Тиреомін". Склад комплексного фітопрепарату: - настоянка гадючника шестипелюсткового (Tincturae Filipenduiae hexapetata), коріння валеріани лікарської (Tincturae Valerianae radix), листя м'яти перцевої (Tincturae Menthae piperitae folium), листя меліси лікарської (Tincturae Melissae folium) у співвідношенні 30:1:1:1 . Готовиться настоянка гадючника шестипелюсткового на спирті (настоювати 1 частину подрібнених коренів на 10 частинах 30° етилового спирту протягом 14 діб). Вживати фітопрепарат по 10-30мл 2 рази на день, з невеликою кількістю води за 15-20хв. до їди, впродовж 2 місяців як протирецидивна терапія після закінчення основного лікування тиреостатичними середниками. Проведено лікування 10 хворих з дифузно-токсичним зобом, 2 хворих з токсичним вузловим зобом та 4 хворих із хаши токсикозом на фоні автоімунного тиреоїдиту. Для ілюстрації приводяться виписки з амбулаторних карт окремих пацієнтів: — Юрко Наталія Іванівна, 1962р. нар. м.Снятин, вул.Кобринських 8А, (амбулаторна карта 15757) 08.12.2005р. звернулась зі скаргами на підвищену нервозність, збудливість, пітливість, втомлюваність, серцебиття, набрякання ступні. Вважає себе хворою впродовж 3-4х місяців. В анамнезі - фіброміома матки, яку діагностовано у 1986р., вузлові форми зоба у матері та бабусі. Хворій проведено об'єктивні, лабораторні та інструментальні дослідження Діагностовано токсичну аденому правої долі щитоподібної залози, тиреотоксикоз середньої важкості в стадії декомпенсації; Основні об'єктивні, інструментальні та лабораторні показники: шкірні покрови бліді, вологі. Щитоподібна залоза збільшена в об'ємі, паренхіма неоднорідна, залоза малорухома, при пальпації не болить, в правій долі пальпується вузлоутворення округлої форми, не пов'язане з тканинами. Позитивні симптоми Крауса, Розенбаха. ЧСС 98-100уд. в хв. Тони серця ритмічні, акцентовані. Місячні без особливостей. УЗД щитоподібної залози: 20.10.2005р. ознаки змішаною зобу (дифузний зоб з кистоподібним вузлом в правій долі d=14мм). ЕКГ: ритм синусовий, правильний, ЧСС 96-104уд. в хв., помірна гіпертрофія лівого шлуночка, дистрофічні зміни в міокарді. Гормональні дослідження: 20.10.2005р. ТТГ-0,1мМО/л (Ν:0,5-5,0), ТЗ-4,70 нмоль/л (Ν:1,17-2,18), Т4210,0нмоль/л (Ν:62,0-141,0). Призначено мерказоліл табл. в дозі 30мг на добу, β адреноблокатори, седативні середники. При контрольному огляді 30.01.2006р. стан хворої покращився. Зменшилась частота серцгвих скорочень до 86уд. в хв., разом з тим, хвора відмітила нудоту, важкість у правому підребір'ї. Зменшено дозу мерказолілу до 15мг на добу, та призначено фітопрепарат "Тиреомін" по 15мл 2 рази на добу. Відчуття нудоти зменшилось, та через 4-5 днів пройшло. При повторному огляді хворої 15.02.2006р вказує на зменшення відчуття нервозності, пітливості, серцебиття, покращення сну та апетиту. PS-76 уд. на хв. Доз у мерказолілу зменшено до 5мг на добу. Продовжує вживати фітопрепарат. Тиреомін по 15мл двічі на день. Хвору оглянуто 23.03.2006р. Скарги відсутні. ЧСС-74уд. на хв. Проведено контрольні гормональні дослідження 24.03.2006р ТТГ-0,5мМЕ/л, Т3-1,50нмоль/л,Т4-145,0. Призначено контрольне УЗД щитоподібної залози. Скарги відсутні. Лікування продовжує. - Прус Галина Іванівна, 1975р.н., с.Бучачки, Снятинського району (амбулаторна карта N30530) 13.01.2006р. звернулась зі скаргами на колючі болі в ділянці серця, серцебиття, підвищення артеріального тиску, нервозність, тремор рук, тривожний сон, втрату маси тіла до 4х кг впродовж місяця, слабість в ногах, частий стілець. В анамнезі - астено-невротичний синдром, часті простудні захворювання. При проведенні об'єктивних, лабораторних та інструментальних досліджень діагностовано дифузно-токсичний зоб, середньої важкості в стадії декомпенсації. Основні об'єктивні, інструментальні та лабораторні показники: шкірні покрови блідо-рожеві, вологі. Щитоподібна залоза дифузно збільшена, паренхіма однорідна, залоза рухома при пальпації не болить. Позитивні симптоми Грефе, Крауса, Розенбаха. ЧСС-92уд. на хв. Тони серця ритмічні, акцент 1 тону на верхівці, систолічний шум в точці Боткіна. Живіт м'я кий, при пальпації чутливий в правому підребір'ї. Місячні без особливостей. УЗД щитоподібної залози 03.01.2006р. дифузне збільшення щитоподібної залози (VD-7.8cm3, VS-7.5 смЗ). ЕКГ 03.01.2006р. ритм синусовий, правильний ЧСС 90-94уд. в хв.., електрична вісь відхилена вліво, метаболічні зміни в міокарді. Гормональні дослідження 10.01.2006р. ТТГ-4,2мМО/л (N:0,5-5,0), ТЗ-3,10нмоль/л (N:1,17-2,18), Τ4160,0нмоль/л (Ν:62,0-141,0). Призначено мерказоліл 15мг на добу, β адреноблокатори, фітопрепарат "Тиреомін" 20мл 2 рази на день. Контрольний огляд 03.02.2006р. Загальний стан покращився ЧСС 80уд. в хв. Сон, апетит задовільний. Колючі болі в ділянці серця не турбують, зменшились відчуття нервозності, слабості в ногах. Проведено корекцію дози мерказолілу до 5мг на добу, продовжує вживати фітопрепарат "Тиреомін" по 20мл двічі на день. При повторному огляді 24.02.2006р. загальне самопочуття задовільне. ЧСС 72уд. на хв. Відмічає нормалізацію артеріального тиску, збільшення на 1,5кг маси тіла. Скарг не подає 3 метою протирецидивної терапії рекомендовано фітопрепарат "Тиреомін" по 20мл 2 рази на добу, інші медикаментозні середники відмінено. 16.03.2006р. проведено гормональні дослідження функції щитоподібної залози ТТГ-0,4мМО/л (Ν:0,55,0), Т3-1,50нмоль/л (Ν:1,17-2,18), Т4-79,0нмоль/л (Ν:62,0-141,0). Скарги відсутні. Лікування продовжує. Результати проведених спостережень дозволяють зробити висновок, що включення в лікування поряд з тиреостатичними препаратами комплексного препарату "Тиреомін" призвело до зменшення потреби в застосуванні максимальних доз мерказолілу у 70% хворих із групи, яка знаходилась під спостереженням, скорочення термінів перебування на листку непрацездатності. Разом з тим, у хворих, яким призначався фітопрепарат "Тиреомін" виявлено зменшення розмірів об’ємних утворень (простий колоїдний зоб) щитоподібної залози. Особливістю застосування фітопрепарату "Тиреомін" являється позитивний ефект при використанні останнього як монотерапію при субклінічному тиреотоксикозі у пацієнтів старшого віку з порушеннями серцевого ритму та пониженим рівнем ТТГ, та підтримуючу терапію у хворих тиреотоксикозом в стадії медикаментозної компенсації, що виключає необхідність тривалого застосування тиреостатичних середників та зменшення при цьому їх побічних явищ. Використані джерела інформації: 1. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - Видавництво "Здоров'я". - 1993. - С.44-45. 2. Соколов С.Я. Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. - Москва: "Медицина". - 1988. С.348-349. 3. Чекман И.С. Пелещук А.П. Пятак O.A. Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. Киев: "Здоровье". - 1986. - С.500-502. 4. Э. Пирс, Л. Браверман (Бостон, США). Elizabeth N. Pearce, M.D. Lewis Ε. Braverman, M.D. Thyroid international 5 - 2001 субклинический тиреотоксикоз Русский перевод к.м.н. Фадеева В.В. (інформація отримана через Інтернет)