Установка пневмозоловиведення для теплоелектростанції

Корисна модель відноситься до способів виведення та утилізації продуктів роботи теплоелектростанцій, зокрема золи-уносу (пилу електрофільтрів) з попутною підготовкою та отриманням продуктів для їх використання в народному господарстві замість природної сировини. Відомий пристрій золовиведення використовує гідроразмив золи-уносу із накопичувального бункера. Для цього створюється сітка шламопроводів з двома та більш насосними станціями, які перекачують пульпу до місця скидання матеріалу у шламовідстоювач [Установка по відбору сухої золи від котлів, шлаку та золошлакової суміші від золовідвалу. - Харків, 1974. - Ч. III, IV. - 47 с.]. Недоліком являються: високі енерговитрати насосних станцій для перекачування пульпи на значні відстані (до шламосховища), великі витрати технічної води (співвідношення твердого до жидкого біля 1:20), постійний знос трубопроводів і насосів через високу абразив-ність матеріалу і необхідність створювати тиск в трубопроводі до 12 атм.; постійне накопичення зол-уносу в шламосховищі, яке потребує постійного розширення золоотвалу та зрошування матеріалу для подавления розносу пилу за межі шламовідстійника. Найбільш близьким технічним рішенням є „ Спосіб і пристрій для виділення вуглецю від зольного пилу та система електростанції загального призначення" [а.с. №99095249 МПК 7В03С7/00], в якому пристрій включає трибоелектричний сепаратор, щоб заряджати у сухому пилу частинки вуглецю і зольного пилу та електростатично відділяти заряджені частинки вуглецю від зарядженого зольного пилу. Недоліки - потребує надавати сухому пилу вологкість в залежності від складу в межах від 5% до 30%, що для повномасштабного промислового використання потребує створення складного автоматизованого комплексу підготовки з експрес-аналізом вхідної сировини для оперативного контролю та управління процесом розділення, що в свою чергу потребує значних витрат на створення технологічно енергоємного обладнання, для реалізації якої потрібні додаткові операції із значними енерговитратами. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення установки пневмозоловиведення, в якому за рахунок іншого конструктивного рішення забезпечується можливість сухого пневмозоловиведення замість гідророзмиву з насосними станціями та шламопроводом із попутним розділенням матеріалу золи-уносу по заданних классах крупності в межах електростанції і за рахунок цього досягається підвищення інтенсивності відбору осівшего пилу з електрофільтрів, отримання продуктів, які готові для використання у народному господарстві, зокрема для виготовлення цегли та бетонних конструкцій, різних наповнювачів при виготовленні будівельних матеріалів, покращення екологічної обстановки. Задача вирішується тим, що відома установка, яка включає електрофільтр з накопичувальним бункером, згідно корисної моделі споряджена пневмопристосуваннями зачиненого типу, пневмошаровим затвором, багаточастотним розділювачем, силосним бункером, ежектором, при цьому пневмопристосування сполучені з зонами завантаження та надрешітного продукту багаточастотного розділювача, а зона розвантаження підрешітного продукту сполучена з силосною ємкістю, крім того завантажувальна частина першого пристосування сполучена з верхньою зоною накопичувального бункеру, інші послідовно сполучені поміж собою і з ежектором. На фыгуры зображена схема установки пневмозоловиведення теплоелектростанцій. Установка пневмозоловиведення складається з таких вузлів та аппаратів : 1 - електрофільтр; 2 накопичувальний бункер, який розташований під електрофільтром (1); 3 - пневмошаровий затвір, з'єднаний по аерожелобу (11) з верхньою частиною накопичувального бункеру (2); 4 - осаджувальна камера, яка через проміжний бункер (12) з'єднана з пневмозолопроводом (13) з накопичувальним бункером (2); 5 - циклон „Сиот" з'єднаний з верхніми частинами осаджу-вальної камери (4) та багаточастотного розділювача (7); 6 - циклон Æ 820 з'єднаний з верхньою частиною циклона „Сиот" (5); 7- багато-частотний розділювач, з'єднаний на вході з осаджувальною камерою (4) і циклонами (5, 6), на виході з циклоном „Сиот" (5) та силосною ємкістю (9); 8 паровий ежектор, з'єднаний з верхніми виходами циклону Æ 820 (6), багаточастотного розділювача (7) та силосною ємкістю (9); 9 - силосна ємкість з'єднана на вході з багаточастотним раз-ділювачем (7); 10 - глушник з вихлопною трубою (14) з'єднаний на вході з паровим ежектором (8), на виході з електрофільтром (1) і шламовим трубопроводом (15). В якості багаточастотного розділювача (7) можна використовувати грохоти закритого типу будь-якої конструкції, які здатні забезпечити ефективне розділення по сухому матеріалу в тонких класах крупності (від 40 до 90 мкм). В якості оса-джувальної ємкості (4) і циклонів (5, 6) можливо використовувати будь-які циклони різних типорозмірів з вакуумною насадкою в нижній частині, а замість парового ежектора будь-яке пристосування, яке створює розряджене повітря в системі. Робота установки пневмозоловиведення полягає в наступному. По мірі заповнення каскаду накопичувальних бункерів електрофільтрів (2) почергове виведення золи із них здійснюється через пневмо-шаровий затвір (3) шляхом подачі стисненого повітря під аераційну перегородку до моменту спрацювання датчика рівня. Зола спочатку із всіх накопичувальних бункерів (2) збирається в проміжному бункері (12) і через регульовану насадку та пробковий кран по пневмозолоп-роводу (13) поступа в осаджувальну камеру (4) та два послідовно встановлених циклона (5, 6). Нижні частини даних пристроїв оснащені вакуумними насадками, які сприяють селективному відбору матеріалу та одночасно являються пристроєм для регулювання якості і кількості відбираємого матеріалу. Осівший в цих пристроях матеріал подається на багаточастотний розділювач (7), де класифікується по класам крупності і накопичується в силосній ємкості (9). Самий тонкий клас із надрешітного продукту повертається для повторного розділення в циклони „Сиот" (5). Вакуум для циркуляції матеріалу створюється паровим ежектором (8). Повітря з останнього циклону (6) та силосної ємкості (9) з залишками золи поступає в паровий ежектор (8), який являється збудником тяги пилоповітряного потоку, в змішувальній втулці якого змішується з відпрацьованим паром і, проходячи глушник (10) через вихлопну трубу, заводиться в усмоктувальний колектор електрофільтру (1), аз глушника (10) шламові залишки скидаються у шламовий трубопровід (15), по якому направляються в шламосхови ще або можуть виділятись за допомогою додаткових пристроїв. На фігурі наведено принципову схему установки пневмозолови-ведення на теплоелектростанціях. Таким чином, шляхом іншого конструктивного рішення для виведення пилу електрофільтрів (золи-уносу) із накопичувальних ємкостей в їх верхню частину через пневмошаровий затвір (3) подається стиснене повітря. Виведений пил поступає в послідовно з'єднані пристосування зачиненого типу, з яких поетапно виділяється матеріал для багаточастотного розділення. Послідовне з'єднання поміж собою та паровим ежектором (8) дозволяє вихлоп системи спрямовувати на вхід електрофільтру (1), створюючи таким чином замкнену циркуляцію повітря, послідовно виводячи при цьому в силоси продукти багаточастотного розділення та відходи в шламову (35% від загальної масси золи-уносу). За рахунок регулювання швидкості пилоповітряного потоку (до 0,15м/с в осаджувальній камері, 2,5-4,5м/с в циклонах), ступеню розрядження в вакуумних насадках, розміру ячійок сит та вибираємої частоти коливань в багаточастотних розділювачах досягається відбір продуктів із заданими якісними характеристиками. За допомогою установки отримуються три види продуктів: 1 - вуглецьвміщуюча зола, яка може використовува тись для повторного спалення безпосередньо в теплоелектростанціях або після додаткового очищення в якості сорбентів, присипок и т.п.; 2 - зола з підвищеним вмістом полих силікатних сфер, яка в якості наповнювача бетонних конструкцій дозволяє покращити на 25-30% теплоізоляційні властивості, на 15-20% підвищити міцність та знизити водопроникненість на 8-10% при однакових показниках із стандартними виробами по морозостійкості; 3 - тонкодисперсна мінеральна зола, яку можна використовувати в якості замінювача (до 30%) цементу і для виготовлення обжигової цегли, в якій підвищуються міцністні властивості, теплоізоляція і влагостійкість.