Спосіб раннього прогнозування молочної продуктивності великої рогатої худоби

Винахід відноситься до сільського господарства, зокрема тваринництва, і може бути використаний в селекційно-племінній роботі при відборі теличок, призначених для формування стад молочного напрямку. Відомий спосіб прогнозування молочної продуктивності (А.с. СРСР №655371, кл. A01K67/00, 1979), який базується на взаємозв'язку між вмістом ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти) в ядрах клітин потових залоз шкіри телиць і рівнем майбутньої молочної продуктивності. Цей спосіб здійснюється з допомогою гістохімічного визначення ДНК в ядрах клітин потових залоз. Проте він не знайшов широкого використання в тваринницькій практиці через складність визначення рівня ДНК в ядрах клітин потових залоз. Найбільш близьким за суттю до заявленого способу є "Спосіб раннього прогнозування рівня молочної продуктивності великої рогатої худоби" (Заявка на патент України №93121785 від 13.04.93. та опубліковані матеріали її у бюлетені "Промислова власність", 1994, №1, с.5), в якому розкрито суть способу раннього прогнозування рівня молочної продуктивності за площею сполучнотканинної основи дермального шару шкіри в місці розміщення потових залоз на мм 2. Проте слід відзначити, що в наукових і патентних джерелах не виявлено відомостей про можливість раннього прогнозування молочної продуктивності за площею сполучнотканинної основи дермального шару шкіри молодняка великої рогатої худоби в 1, 3, 6, 9 і 12-місячному віці у місці розміщення сальних залоз. В основу винаходу покладено завдання розробити точний і простий, надійний у виконанні та придатний для використання в практиці селекційно-племінної роботи спосіб раннього прогнозування молочної продуктивності великої рогатої худоби, який дозволяє передбачити молочну продуктивність тварин в ранньому віці, починаючи із 30 днів після народження і в дальнішому у 3, 6, 9 і 12-місячному віці з метою розширення арсеналу способів раннього прогнозування молочної продуктивності великої рогатої худоби. Вказаний технічний результат досягається тим, що в якості гістологічного показника використовують площу (в мкм 2) сполучнотканинної основи дермального шару шкіри у місці розташування сальних залоз. При цьому, якщо площа сполучнотканинної основи становить 979 988тис.мкм 2, то таких тварин відносять до низькопродуктивних (2069 - 3173кг молока), якщо ж площа цієї основи становить 931 - 968тис.мкм 2, то таких тварин відносять до високопродуктивних (4052 - 7698кг молока), тобто збільшення площі сполучнотканинної основи дермального шару шкіри у телиць (в 1, 3, 6, 9 і 12міс) в місці розміщення сальних залоз вказує на низький рівень їх майбутньої молочної продуктивності і, навпаки, зменшення її - на високу молочність. При проведенні патентного пошуку заявником виявлене технічне рішення, яке містить найбільшу кількість суттєви х ознак, спільних із заявленим способом (Заявка на патент України №93121785), а саме: раннє прогнозування здійснюють в 1, 3, 6, 9, 12-місячному віці за допомогою гістологічного показника. Технічних рішень, які за сукупністю ознак повністю співпадали б із ознаками заявленого способу - не знайдено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію "новизна". В джерелах патентної і науково-технічної інформації не знайдено відомостей про способи раннього прогнозування майбутньої молочної продуктивності великої рогатої худоби (в 1,3, 6, 9, 12міс), які б забезпечували технічний результат шляхом використання в якості гістологічного показника площі (в мкм 2) сполучнотканинної основи дермального шару шкіри в місці розміщення сальних залоз, при цьому якщо остання становить 979 - 988тис.мкм 2, то таких тварин відносять до низькопродуктивних (2069 - 3173кг молока), а якщо площа сполучнотканинної основи становить 931 968, то таких тварин відносять до високопродуктивних (4052 - 7698). Отже, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про відповідність його критерію "винахідницький рівень". Заявлений спосіб може бути використаний в сільському господарстві, а саме в тваринництві, зокрема в селекційно-племінній роботі для формування стад молочного напрямку. Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним і має винахідницький рівень, тобто відповідає всім вимогам патентоздатност) винаходу відповідно до статті 6 розділу II Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (№3687 - XII). Спосіб раннього прогнозування молочної продуктивності технічно здійснюється в слідуючій послідовності: проведення біопсії шкіри з допомогою вушни х щипців у телиць (в 1, 3, 6, 9 і 12місячному віці) з правої сторони, середини останнього ребра; фіксування цих зразків проводиться в 10% водному розчині нейтрального формаліну протягом 24 годин; постійне промивання їх в проточній воді 24 години та дистильованій - 3 5хв; перенесення досліджуваного матеріалу у 12,5 і 25% розчин желатини відповідно на 6 і 24 години в термостат при 37°C; охолодження та виготовлення гістозрізів шкіри товщиною 45мкм проводили з допомогою термоохолоджуючого столика (ТОС-2) із додатковим охолодженням їх хлоретилом; перенесення виготовлених гістозрізів в дистильовану воду температурою 40 - 45°C; виловлювання гістозрізів на предметні скельця та висушування їх при кімнатній температурі (3 - 5 годин); перенесення в розчин 0,5% целоїдину і фарбування їх. В гістозрізах шкіри, зафарбованих гематоксиліном Ерліха і 0,5% спиртовим розчином еозину, здійснюється підрахунок кількості сальних залоз із допомогою окулярної вставки, розділеної на міліметрові квадратики (1000 ´ 1000 = 1000000мкм 2), вимірювання розмірів сальних залоз (довжини і ширини, мкм) проводилось окулярмікрометром (AM 9-2) з обчисленням площі (мкм 2) (довжина ´ ширину). Від загальної площі, тобто 1000000мкм 2, віднімали площу сальних залоз на мм 2 із врахуванням їх кількості на мм 2. Вивчення мікропрепаратів проводилось з допомогою мікроскопа (Біолам) при матовому світлофільтрі. Наприклад: у тварини №264 на мм 2 було 1,68 штук сальних залоз. Довжина і ширина складала відповідно 106,2 і 51,0мкм. Спочатку проводилося вираховування площі цих залоз на мм 2 (106,2 ´ 51,0 = 5416,2мкм 2). Одержану площу перемножували на кількість сальних залоз на мм 2, тобто 5416,2 ´ 1,68 = 9099,22мкм 2. Далі від загальної площі сполучнотканинної основи дермального шару шкіри на мм 2, тобто від 1000000мкм 2 віднімали загальну площу, яку займали сальні залози на мм 2, зокрема 1000000 9099,22 = 990900,78мкм 2. Для зручності проведення біометричних обробок досліджуваних показників, вираховування кореляційних та регресійних зв'язків доцільно переводити одержані результати, тобто 990900,78мкм 2 991 ´ 103мкм 2. Розробку способу здійснено на 17 - 19гол. молодняка великої рогатої худоби чорно-рябої породи із 1-місячного віку, аналогів за віком і живою масою в онтогенезі (1, 3, 6, 9 і 12міс). Дослідження проведено на теличках племзаводу "Оброшино" Пустомитівського району Львівської області. Протягом всього дослідного періоду годівля тварин проводилась згідно норм ВІТа (А.П. Калашников і інші, 1985). Умови догляду та утримання для всіх тварин були однаковими. Результати досліджень площі сполучнотканинної основи дермального шару шкіри телиць в зв'язку з рівнем молочної продуктивності цих же повновікових тварин наведені в таблиці. Із результатів таблиці видно, що між зайнятою площею на мм 2 сполучнотканинної основи дермального шару шкіри в 1, 3, 6, 9 і 12міс. віці телиць існує безпосередній взаємозв'язок із рівнем майбутньої молочної продуктивності цих же повновікових тварин, тобто корів. Так, в порівнянні з першою групою тварин з молочною продуктивністю за 305 днів I і II лактації 2734кг, площа сполучнотканинної основи дермального шару шкіри молодняка великої рогатої худоби в місці розміщення сальних залоз становила в 1, 3, 6, 9 і 12 місяців відповідно 988, 986, 985, 979 і 984тис.мкм 2, в той час як у другій гр упі тварин з молочною продуктивністю 5154кг цей показник був значно меншим і складав відповідно 931, 968, 962, 963 і 960тис.мкм 2. Ця різниця між групами в 1, 3, 6, 9 і 12 місяців становила найвищий ступінь вірогідності (P < 0,001). Коефіцієнти кореляції в 1, 3, 6, 9 і 12 місяців були відповідно 0,84, 0,63, 0,89, 0,82, 0,88. Переваги запропонованого способу раннього прогнозування молочної продуктивності великої рогатої худоби за площею сполучнотканинної основи дермального шару шкіри у місці розміщення сальних залоз шкірного покриву заключаються в тому, що запропонований спосіб достатньо простий у використанні, більш інформаційний і відтворювальний в практичній діяльності. Використання способу раннього прогнозування молочної продуктивності великої рогатої худоби за площею сполучнотканинної основи дермального шару шкіри забезпечить можливість з високою точністю та об'єктивністю проводили раннє прогнозування молочності, починаючи із місячного віку і в дальнішому в 3, 6, 9 і 12-місячному віці. Виявлення потенційного рівня молочної продуктивності в ранньому віці забезпечить вдосконалення породних якостей тварин, цілеспрямованість у вирощуванні та годівлі молодняка великої рогатої худоби, а також підвищення ефективності селекційно-племінної роботи.