Водорозчинне мінеральне добриво “фосамід”

Корисна модель відноситься до сільського господарства та до виробництва добрив для позакореневого підживлення зернових культур. Відомо цілий ряд водорозчинних добрив, які використовуються для позакореневого підживлення. Всі вони в основному закордонного виробництва (Акварин, Еколист, Кристален, Нутріванти Плюс, Растворин та ін.) [7]. За найближчий аналог нами взято композицію «Мочевин-КР» для стимуляції росту, розвитку та урожайності зернових культур. Така композиція містить, в мас.%: ретам - 4-6, мочевин-К - 9-11, вода - решта [4]. До складу мочевин-К входить: N - 11-13%; Р2O5 - 0,1-0,3%; К2О - 0,05-0,15%; мікроелементи - 0,1%; бурштинова кислота 0,1%. Недоліком добрива є те, що співвідношення азоту до фосфору в «Мочевин-КР» становить 110-40 до 1, тобто роль фосфору в процесах синтезу знаходиться на критичному рівні, адже співвідношення азоту до фосфор у в зерні кукурудзи становить 20:1, а в зерні пшениці 35:1. В перерахунку ж на величину P2O5 становить відповідно 10:1 і 17:1 [5]. Поряд з цим, композиція «Мочевин-КР» багатокомпонентна, містить різні стимулятори синтезу протеїну та вуглеводів як складових компонентів продукції сільськогосподарських культур. Один з таких стимуляторів є бурштинова (янтарна) кислота, яка включається в цикл Кребса на другому етапі, тоді як перша реакція в циклі починається з конденсації ацетил-коА із щавелевооцтовою кислотою, в результаті чого утворюється лимонна кислота [8]. Як стверджує ряд авторів, сечовина є найбільш розповсюдженим компонентом в складі водорозчинних добрив. Пояснюється це тим, що сечовина не тільки є джерелом азоту, але й виконує роль біологічно активної речовини, активізуючи фо тосинтез, процеси азотного обміну, водообміну, стимулюючи закладку репродуктивних органів [1,3]. Споживання азоту рослинами значною мірою залежить від їх забезпеченості фосфором. Фосфор необхідний для нормального функціонування фізіологічних ритмів протягом усієї вегетації і формування високоякісного врожаю з достатнім накопиченням білкових сполук. Нестача його сильно гальмує процеси біосинтезу [2]. Крім того, за даними A.I. Носатовского (1956) внесення мікроелементів у вегетаційних дослідах на пшениці суттєво не вплинули на вміст азоту, виключенням був тільки бор, який збільшив відсоток азоту в зерні [6]. В основу корисної моделі поставлена мета створити мінеральне добриво для позакореневого підживлення на основі відомих в Україні азотних і фосфорних водорозчинних форм добрив шляхом підбору компонентів та їх співвідношення, які б забезпечували підвищення врожайності та одержання високоякісної сільськогосподарської продукції у такому співвідношенні: N амідний - 64,8%, N аміачний - 13,5%, Р2O5 - 14,6%, трикарбонова кислота 5,3%, борна кислота - 1,8%. Приклад 1. Науково-виробничі дослідження проводили на базі дослідного господарства «Бохоницьке» Інституту кормів УААН. Площа ділянки кожного варіанту 20м 2, повторність чотирикратна. В дослідах для посіву використовували гібрид кукурудзи Дніпровський 223-СВ. Позакореневе підживлення проводили на початку фази молочної стиглості зерна. Водні розчини сечовини і запропоноване нами водорозчинне добриво «Фосамід» вносили ранцевим обприскувачем. Результати наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Вплив водорозчинного добрива «Фосамід» на урожай зерна кукурудзи Показники Урожайність ц/га Контроль фон N120P80K130 92,2 Сечовина норма внесення кг/га 5 10 15 96,5 111,0 111,4 Фосамід норма внесеннякг/га 5 10 15 102,3 128,6 129,2 Дані таблиці 1 показують, що запропоноване нами добриво «Фосамід» підвищує урожайність зерна кукурудзи порівняно з аналогічними нормами сечовини на 6,0-15,8%. При вивченні норми внесення добрива «Фосамід» встановлено, що найбільш ефективним є одноразове внесення 10кг/га при витраті робочої рідини 250л/га. При підвищенні норми до 15кг/га була отримана незначна прибавка урожаю, яка не перевищувала найменшої істотної різниці. Приклад 2. На посівах пшениці у фазу початок колосіння проводили позакореневе підживлення водорозчинним добривом «Фосамід». Досліджували також різні дози внесення. Площа ділянки 20м 2, повторність чотирикратна. Було зроблено висновок, що оптимальною нормою внесення добрива є 10кг/га. Виробничі дослідження проводили у фермерському господарстві ім.Шевченка, Здолбунівського району, Рівенської обл. на площі 40га. Водорозчинне добриво «Фоасмід» вносили оприскувачем ОПШ-2000 на посівах пшениці сорту Крижинка. Витрата робочого розчину 250л/га (табл. 2). Таблиця 2 Вплив водорозчинного добрива «Фосамід» на урожай зерна пшениці Показники Урожайність ц/га Білок % Клейковина % Контроль фонN60Р60К60 Сечовина 10кг/га Фосамід 10кг/га 48,0 53,0 56,7 8,5 10,8 12,0 20,2 22,5 23,8 Аналіз даних свідчить про те, що застосування водорозчинного добрива «Фосамід» сприяло збільшенню урожайності зерна пшениці на 8,7ц/га. Відповідно вміст білку у дослідному варіанті збільшився на 41%, а клейковини - на 18%. Приклад 3. На посівах кукурудзи на силос вивчалась ефективність добрива «Фосамід». Для вирощування кукурудзи на силос застосовували загальноприйняту для зони Лісостепу технологію. Площа ділянки 20м 2, повторність чотирикратна. Позакореневе підживлення проводили у фазу 6-7 листків. Скошували кукурудз у у фазу молочно-воскової стиглості зерна. Таблиця 3 Вплив водорозчинного добрива «Фосамід» на урожай зеленої маси кукурудзи на силос Показники Урожайність ц/га Контроль фон N120P80K130 450 Сечовина норма внесення кг/га Фосамід норма внесення кг/га 5 10 15 5 10 15 470 550 575 510 600 615 Нами відмічено, що приріст урожайності зеленої маси кукурудзи на силос при застосуванні добрива «Фосамід» в порівнянні із сечовиною в залежності від норм внесення склав 35-50ц/га, що становить 7,0-9,1%. Джерела інформації: 1. Безуглова О.С. Удобрения и стимуляторы роста. Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000-320с. 2. Виробництво фосфоровмістимих мінеральних добрив підприємствами України та їх використання в сільському господарстві / В.Г. Заречний, Е.О.Карпович, І.П. Воробйова, С.В. Вакал, М.О. Трофімкнко, E.I. Дмитрієв.; За ред. В.Г. Зареченого. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 189с. 3. Городний Н.М. Агро химия. - К.: Вища шк., 1990. - 288с. 4. Деклараційний патент на винахід 45214 А (Україна) Композиція для стимуляції росту, розвитку та урожайності зернових культур Мочевин КР / Капелюш O.I., Петренко B.C., Пашинник В.Ю. Бюл. №3, 2002p. 5. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. Справочное пособие. 3-е издание переработанное и дополненное. / Под ред. А.П.Калашникова, В.И.Фисинина, В.В.Щеглова, Н.И. Клейменова. Москва. 2003 - 456с. 6. Носатовский А.И. Пшеница. Биология. Гос.изд. с.-х. лит, М.: 1950. - 407с. 7. Пестициди та агрохімікати України. Практ. довід, для фахівців сільського господарства. - Д.: Арт. - Прес, 2006. - 319с. 8. Полевой В.В. Физиология растений. Учеб. для биол. спец. вузов. - М.: Высш. шк., 1989. - 464с.