Спосіб лікування гельмінтозу

Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, точніше педіатрії, і призначена для лікування глистної інвазії у дітей. За даними ВООЗ, нематоди (інвазії круглими хробаками) щорічно реєструються у 1-1.4млрд. мешканців Землі, з них біля 400млн. відноситься до Китаю. При цьому потрібно відмітити, що діагностується тільки менша частина інвазії і великий прошарок залишається за межами діагностики. У Росії реєструється офіційно 1млн. випадків щорічно, реально 11-20млн. Кількість людей у світі з аскаридозом складає на даний момент 1млрд. 470млн., з ентеробіозом - 1млрд. 500млн., з ентеробіозом - 1млрд. 50млн. 80% заражених нематодами відноситься до країн, що розвиваються, зі слабкою економікою [1]. Велика поширеність різних форм гельмінтозу серед населення України є важливою медико-соціальною проблемою, що пов'язано з рівнем здоров'я дітей і можливою тривалістю терміну лікарняних листків за доглядом у батьків [2]. Гельмінтоз - це ураження організму людини гельмінтами (глистами), Медицині відомо більш ніж 150 видів гельмінтів, зареєстрованих у людини. В залежності від біологічних особливостей паразита та місця його існування, гельмінтози поділяють на тканьові і порожнинні. В останньому випадку місцем їх існування є кишечник. Гостриці - дрібні тонкі гельмінти білого кольору, 1см завдовжки, які перебувають у кишечнику, найчастіше - у дітей віком від 3 до 10-14років. Зараження та аутозараження відбувається аліментарним шляхом, через білизну, брудні руки. Виповзання самки гостриці з ануса дитини і відкладання нею яєць у перианальних складках супроводжується сильним свербінням. Сон стає тривожним, дитина скрипить зубами. Часто виникають головний біль, нудота, блювота, біль у животі, анорексія, зменшення ваги, відставання у рості, підвищена втомлюваність, зниження активності в учбовому процесі. У деяких випадках виникає неутримання сечі, розвиваються запальні процеси у ділянці промежини, вульвовагініт у дівчаток. Висипи на шкірі, "летучий" біль, метеоризм, діарея, гіперсалівація - часті симптоми гельмінтозів. У будь якому разі, глисти можуть викликати послаблення імунітету і алергізацію дитини [3]. Традиційний спосіб консервативного лікування аскаридозу або дифілоботриозу передбачає призначення піперазину адипіната, пірантелу (комбактрину), ванкіну, вермоксу, декарісу, альбендазолу [4]. У зв'язку зі зростанням частоти алергічних проявів та побічною дією медикаментозної терапії застосування тих чи інших лікарських засобів буває ускладнено [5]. В останні десятиріччя з'явились нові концепції терапії, в основу яких лягли важливі відкриття в області фізики, біології, медицини; що підтверджують і намагаються пояснити дію надзвичайно малих доз гомеопатичних ліків [6, 7]. Все це викликає необхідність пошуку і застосування при даному захворюванні нових засобів, що підвищують її ефективність та нівелюють негативний вплив медикаментозної терапії на хворого. Перспективним у цьому напрямку є включення у терапевтичний комплекс гомеопатичних лікарських засобів. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб лікування гельмінтозу за допомогою порівняно великих дозувань традиційних протиглистних препаратів на фоні антигістамінних засобів [4]. Недоліком цього способу є недостатня ефективність в умовах існування у пацієнта супутньої патології, можливість побічних ефектів і алергічних реакцій. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу підвищення ефективності лікування гельмінтозу у дітей за рахунок стимуляції саногенезу організму, що проявляється у знеболюючій, спазмолітичній, психокорегуючій, імуномоделюючій та протизапальній дії гомеопатичних препаратів. Технічний результат, що досягається, буде полягати у значному скорішому досягненні ремісії захворювання і збільшення її тривалості, а також комплексності лікувального ефекту (зменшення основних і супутніх ознак). Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування гельмінтозу, який у разі аскаридозу або ентеробіозу передбачає призначення протиглистних засобів (декарис 2,4мг/кг 1 раз на тиждень 2 дози, потім вермокс 0,05 2 рази на день 3 дні) та антигістамінного препарату (діазолін 0,02-0,05 1-3 рази на день), згідно корисної моделі, до лікування визначають індивідуальну чутливість до гомеопатичного препарату і призначають його у дозі 200СН по 3 гранули per os 1 раз на добу 8 період загострення та 1-3 рази на тиждень на протязі року з метою профілактики. Відмінною особливістю способу, що заявляється, від способу-прототипу є використання протиглистного та антигістамінного препаратів одночасно з гомеопатичними засобами. Спосіб здійснюється наступним чином: На першому етапі класичною методикою визначають індивідуальну чутливість пацієнта до гомеопатичного препарату. На другому етапі призначають надмалі дози гомеопатичних препаратів (200СН потенція) одночасно з загальноприйнятими методами - з частотою, в залежності від вираженості інвазії за даними аналізу кала на яйця глист, еозинофіли крові та скарг хворого. Таким чином, на фоні традиційної терапії у вигляді призначення протиглистних засобів (декарис 2,4мг/кг 1 раз на тиждень 2 дози, потім вермокс 0,05 2 рази на день 3 дні) та антигістамінного препарату (діазолін 0,02-0,05 1-3 рази на день), застосовують гомеопатичний препарат у дозі 200СН по 3 гранули per os 1 раз на добу в період загострення та 1-3 рази на тиждень з метою профілактики на протязі року. На основі аналізування клініко-лабораторних даних встановлено, що індивідуалізоване застосування гомеопатичних препаратів у комплексному лікуванні позитивно впливають на клінічну симптоматику та перебіг глистної інвазії, що проявляється: 1. У скорішому досягненні ремісії на 4,0 дні та збільшенням періоду ремісії в середньому до 3 років. 2. У нормалізації загального аналізу крові - збільшенні гемоглобіну з 109г/л до 117г/л; зменшенні загальної кількості лейкоцитів з 12,0±0,1 до 7,6±0,1, відносної кількості еозинофілів з 9% до 3%, палочкоядерних лімфоцитів з 5% до 2% та сегментоядерних лімфоцитів з 51% до 40%; ШОЄ - з 11мм до 4мм. 3. У позитивному впливі на основні та супутні симптоми - покращенні загального самопочуття (95%), зниженні рівня депресивного синдрому і поліпшення сну (80%); нормалізації апетиту (65%), стулу (71%); зменшенні скарг на частий головний біль, підвищену втомлюваність і зниження активності в учбовому процесі (80%); зникненні проявів медикаментозної алергії (98%). Конкретний приклад застосування Хвора Стеланчук А.В., 1991р. н. (амбулаторна картка №396) у 2004 році звернулась до гомеопата на кафедрі неврології та реабілітаційної медицини, (прийом в дитячій поліклініці "Медмістечка") з діагнозами: Астеноневротичний синдром, дисбактеріоз кишечника з 1991 року, часта глистна інвазія - ентеробіоз з 1994 року, аскаридоз з 2003 року. Було проведене комплексне лікування: 2 дози комбактрину 10мг/кг 1 раз на тиждень, діазолін 0,02 3 рази на день. З гомеопатичних препаратів були призначені Petroleum 200CH, Сіnа 200 3 гранули через день. В динаміці проведені загальноклінічні дослідження. Загальний аналіз крові: Нb 116г/л, Еr 3,40х1012, L 10,8х109, еозинофіли 13%, палочкоядерні нейтрофіли 2%, сегментоядерні нейтрофіли 32%, лімфоцити 51%, моноцити 2%, ШОЕ 12мм). У загальному аналізі сечі виявлена невелика кількість слизу, сечокислий амоній ++. На УЗІ печінки виявлений перегин жовчного міхура, невелика кількість осаду у жовчному міхурі. На ЄКГ виявлений поворот серця проти часової стрілки і гіпертрофія лівого шлуночка. Внаслідок комплексного лікування нормалізація загального стану була досягнута за 5-7 днів. За цей зникла більшість суб'єктивних скарг (головний біль, запаморочення, загальна слабкість, біль в ділянці серця та у животі, безсоння, відчуття внутрішнього тремтіння, тахікардія, папульозні висипи на верхніх кінцівках і грудній клітці). На повторному огляді через місяць реєструвалось значне покращення результатів загальноклінічного обстеження. Загальний аналіз крові: Нb 134г/л, L 6,6х109, еозинофіли 1%, палочкоядерні нейтрофіли 2%, сегментоядерні нейтрофіли 51%, лімфоцити 43%, моноцити 3%, ШОЕ 5мм). Загальний аналіз сечі, УЗІ печінки, ЕКГ-варіанти норми. Був рекомендований прийом Petrolium 200CH, Сіnа 200СН 3 гранули 1 раз на тиждень на протязі року. Через 1 рік спостереження, за даними клінічного обстеження, був рекомендований прийом Petrolium 200CH 1 раз на місяць. За 3 роки спостереження загострень не було, невеликі функціональні розлади і респіраторні вірусні інфекції купірувались більш частими прийомами гомеопатичих препаратів. За період з 1998 по 2007 роки у дитячій полікліниці ЦРКЛ №6 ("Медмістечко") і відділенні нетрадиційної медицини кафедри неврології та реабілітаційної медицини НМУ було проліковано способом, що заявляється, 45 хворих з діагнозом, який був підтверджений клініко-лабораторними даними. Найчастіше призначались наступні гомеопатичні препарати: Calcium carbonicum 1000CH, Сіnа 200СН, Natrium phosphoricum 200СН, Nux vomica 200CH, Silicea 1000CH, Staphysagria 200CH, Sulphuris 200CH, Stannum 200CH, Zincum metailicum 200CH. Ремісія захворювання досягалась в середньому раніше на 4,0 дні. На протязі терміну спостереження (9 років) період ремісії на одного хворого в середньому становив 3 роки, значно підвищувалась якість життя за рахунок поліпшення загального стану здоров'я. Таким чином, спосіб лікування гельмінтозу із застосуванням гомеопатичних препаратів, що заявляється, забезпечує значне підвищення ефективності протиглистної терапії за рахунок специфічної дії малої дози препарату на чутливий організм. Крім того, гомеопатичні препарати позитивно впливають на супутні ознаки, не викликають токсичних ефектів і добре переносяться хворими при комплексному їх застосуванні разом із загальновизнаними засобами. ЛІТЕРАТУРА 1. Institute of Parasitology MacDonald Campus of McGill University. Canada. //http://martin.parasitoiogy.mcgiil.ca. 2. Клинические рекомендации, основанные на доказательной медицине: Пер. с англ. /Под ред. И.Н. Денисова, В.И. Кулакова, Ю.Л. Шевченко, Р.М. Хаитова. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. - С.60-63. 3. Дитячі хвороби /За ред. В.М. Сидельникова, В.В. Бережного. - К. Здоров'я, 1999, - С.291-309. 4. Справочник общего врача /Под ред. акад. Н.Р. Палеева. - М.: Эксмо-пресс, 2002, - 2т. - С.559-587. 5. Клиническая аллергология: Руководство для практических врачей /Под ред. Р.М. Хаитова. - М.: МЕДекспрсс-информ, 2002, С.208-230, 6. Веlоn Ph. Clinical Research Demonstration of Effectiveness //BMJ. - 1994, V.309, - P.1329-1332. 7. Черников Ф.Р., Сорокин В.Н. Исследование гомеопатических средств в сотенной шкале разведений, приготовленных по С. Ганеману. //Гомеопатический ежегодник. - М.: «Валанг», 1998. - С.93-104.