Спосіб визначення ступеня розвитку порушень ліпідного метаболізму при експериментальній ішемії головного мозку

Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до терапії, точніше до ліпідології і може використовува тися для покращення результатів лікування ішемії мозку. Судинна патологія є однією з гострих проблем сучасної медицини, пов'язаною з високим відсотком інвалідизації та смертності не тільки серед людей похилого віку, але також, що особливо зазначається в останні роки, серед осіб молодого та середнього віку. Це пов'язано з несприятливою економічною та екологічною ситуацією, часті ше з недостатньою ефективністю профілактики та лікування початкових форм цієї патології [1, 2, 7]. Дослідженнями останніх років встановлено, що в основі патогенезу і ішемічного пошкодження тканин мозку лежить каскад складних патобіохімічних реакцій, котрі можуть призвести до виникнення інфаркту мозку. Зниження надходження в нейрони молекул кисню та збільшення рівня компонентів дихального ланцюга стимулюють відновлення кисню з утворенням вільних радикалів. Високотоксичні сполуки (дієнові кон'югати, шифрові основи, малоновий діальдегід та ін.), котрі утворюються при активації перекісного окислення ліпідів (ПОЛ), призводять до пошкодження мембран клітин та разом з енергодефицитом і метаболічним ацидозом, які виникають при даному патологічному стані, ведуть до дегенеративних і некротичних змін тканин мозку [3]. Необхідно відзначити, що одним з принципово важливих напрямків інтенсивної терапії для відновлення гомеостазу при судинних ураженнях мозку є стабілізація клітинних мембран [4], стан яких порушується за рахунок процесу ПОЛ. Таким чином, важливою складовою при дослідженні змін у головному мозку за умов експериментальної ішемії є визначення розвитку порушень ліпідного метаболізму. Існує спосіб дослідження мнестичних процесів і поведінківських реакцій на експериментальної моделі судинної патології головного мозку [5]. Однак, вказаний спосіб не дозволяє визначити розвиток порушень ліпідного метаболізму при ішемії мозку. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб дослідження активності процесів вільнорадикального окислення в ішемізированому головному мозку щурів для оцінки ефективності препаратів з церебропротекторними властивостями [6], який виступає в якості аналога (прототипу). Цим способом визначають біохімічні показники мозку рутинними методиками: рівень малонового діальдегіду (МДА) продукту ПОЛ, ферментів супероксиддисмутази (СОД) і каталази. Однак, цей спосіб має недоліки: він має обмежену інформативність і не дозволяє прогнозувати розвиток порушень ліпідного метаболізму. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності цілеспрямованій корекції порушень ліпідного метаболізму при експериментальній ішемії головного мозку. Технічний результат, який досягається, полягає у визначенні рівня порушення ліпідного обміну, та забезпечення умов для цілеспрямованої їх корекції (лікування). Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі шляхом дослідження тканин мозку при моделюванні ішемічного процесу, згідно корисної моделі, визначають жирнокислотний склад ліпідів тканин головного мозку щурів за допомогою газорідинної хроматографії, виявляють зміни вмісту пальмітинової (С 16:0) і арахідонової (С 20:4) кислот через 3, 10, 30 діб і визначають ступінь розвитку порушень ліпідного метаболізму при експериментальній ішемії головного мозку. Переваги цього метода: чутливість газорідинної хроматографії -10-7А, висока інформативність, зручність у використанні. За допомогою цього метода можливо прогнозувати ефективність використання антиоксидантної терапії, контролювати загальний стан з метою визначення розвитку порушень ліпідного метаболізму. Спосіб здійснювався таким чином: 1. Експериментальне моделювання судинної патології головного мозку а) Модель (M1) - мікроемболізацією судин лівої півкулі головного мозку у басейні лівої загальної сонної артерії; в) Модель (М2) - односторонньою оклюзією лівої загальної сонної артерії; 2. Оперативне втручання проводили під тіопенталовим наркозом (40мг/кг). Матеріал для дослідження забирали через 3, 10 і 30 діб після моделювання ішемії мозку і евтаназії тварин надмірною дозою тіопенталу натрію. 3. Підготовку і газохроматографічний аналіз жирнокислотного складу ліпідів тканин мозку щурів проводили за методикою [8]. Результати досліджень розвитку порушень ліпідного метаболізму при експериментальної ішемії головного мозку наведені у таблиці (в %) Таблиця Ліпідні показники (в%) Сума ненас ЖК С 16:0 С 20:4 3 доби 11,6 ­ 14,0 ¯ 31,7 ­ Модель 1 10діб 20,0 ¯ 24,0 ­ 35,5 ¯ 30 діб 13,0 ¯ 22,0 ­ 20,0 ¯ 3 доби 15,0 ­ 17,0 ¯ 30,0 ­ Модель2 10 діб 0,4 ­ 5,0 ­ 29,0 ¯ 30 діб 8,0 ¯ 14,0 ­ 16,0 ¯ Примітка: ­ - збільшення показника при порівнянні з контролем, ¯ - зниження показника при порівнянні з контролем. Із таблиці бачимо, що тільки після 10 доби порушення гемоциркуляції головного мозку спостерігалося зниження рівня субстрату (арахідонової кислоти) в процесі ліпідної пероксидації, після чого можна очікувати ефект від застосування антиоксидантних засобів. На базі Науково-дослідного лабораторного центру НМУ імені О.О. Богомольця методом газорідинної хроматографії було проведено вивчення розвитку порушень ліпідного метаболізму при експериментальній ішемії головного мозку щурів (n=46). Таким чином, даний метод досить точний при вивченні цілеспрямованого використання антиоксидантних засобів для корекції порушень ліпідного обміну при судинних ураженнях головного мозку з урахуванням фази патологічного процесу, і може бути рекомендованим для впровадження в експериментальну медицину. Джерела інформації: 1. Мушко З., Кондакова Є. Маркетингові дослідження ринку лікарських засобів ноотропної дії // Ліки України. 2005. - №10. - С.96-99. 2. Гусев Е.А., Скворцова В.И. Ишемия головного мозга. - М: Медицина, 2001. - 328с. 3. Шеремета P.O., Степанюк Г.І., Новиков В.П., Марінцова Н.Г. Порівняльний вплив калієвої солі 2-a-аланіно3-хлор-1,4-нафтохінону і кавінтону на процеси ліпід-переокиснення в головному мозку щурів з гострим порушенням мозкового кровоточу // Одеський медичний журнал. - 2005. - №2(88). - С.38-40. 4. Зозуля И.С. Мартынюк В.Ю., Майстр ук О.А. Нейропротекторы, ноотропы, нейрометаболиты в интенсивной терапии поражений нервной системы - К.: Интермед, 2005. - 132с. 5. Мамчур В.И., Жилюк В.И., Кравченко К.О. и др. Анализ влияния средств с церебропротективными свойствами на мнестические процессы и поведенческие реакции крыс в условиях острой ишемии головного мозга // Новости медицины и фармации. - 2006. - №19. - С.15-17. 6. Мамчур В.И., Жилюк В.И., Кравченко К.О. Сравнительная характеристика дозозависимого антиоксидантного действия церепротекторов в условиях экспериментальной подострой ишемии головного мезга // Новости медицины и фармации. - 2006. - №18. - С.15-16. 7. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) / За ред. О.В. Стефанова - Вид.дім "Авіцена", 2002. - 527с. 8. Губський Ю.І., Яніцька Л.В., Брюзгіна Т.С. "Жирнокислотний склад ліпідів головного мозку щурів при токсичному ураженні 1,2 дихлоретаном та введення нікотинаміду" // Сучасні проблеми токсикології. - 2005. - №1. С.19-22.