Спосіб діагностики адаптаційної здатності організму людини

1. Спосіб діагностики адаптаційної здатності організму людини, що включає проведення тестування на чутливість до подразників, під час якого реєструють показники стану організму людини, який відрізняється тим, що як показники 3 кількості сеансів, необхідних для досягнення очікуваних результатів. Задача корисної моделі - розробити спосіб визначення адаптаційної здатності організму шляхом одноразового тестування, а також визначити ефективність проведення лікування, наприклад методом інтервальної нормобаричної гіпокситерапії (ІГТ) і необхідної кількості терапевтичних сеансів для досягнення потрібного ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики адаптаційної здатності організму людини, що включає проведення тестування на чутливість до подразників, під час якого реєструють показники стану організму людини, новим є те, що як показники стану організму людини використовують показники системи дихання при поступовому зниженні вмісту кисню в повітрі закритого простору, а адаптивну здатність організму людини діагностують в залежності від динаміки зміни показників, що реєструють. Динаміку зміни показників системи дихання, в способі, що заявляється, визначають за допомогою апарата гіпоксичної стимуляції організму «Гіпотрон». Як подразник при тестуванні використовують, наприклад, гіпоксію, при цьому визначають коефіцієнт поглинання кисню організмом людини, динаміку зміни якого використовують для визначення ефективності проведення сеансів гіпокситерапії. Реалізацію способу здійснюють наступним чином. Для визначення адаптаційної здатності організму пацієнта підключають до дихального контуру апарата «Гіпотрон» [патент України №74516], який оснащено приймачем повітряного потоку, призначеним для виміру параметрів функції дихання пацієнта, таких, наприклад, як частота дихання та об'єм дихання. В процесі дихання відбувається поступове зниження концентрації кисню в повітрі дихального контуру. Наявна програма дає можливість автоматизованого спостереження за реакцією показників системи дихання при поступовому зниженні вмісту кисню в повітрі дихального контуру. Це дозволяє визначити адаптаційні можливості організму та досягти рівня гіпоксії, ступінь якої викликає оптимальну активацію адаптаційних механізмів на субклітинному рівні. Розроблена діалогова система „гіпоксичний подразник - відповідь системи дихання" упереджує появу негативної реакції пацієнта та забезпечує можливість одноразового тестування індивідуальної чутливості до гіпоксії. У процесі гіпоксичних тренувань, протягом кожного сеансу визначається коефіцієнт поглинання кисню пацієнтом, який розраховується як частка від ділення швидкості поглинання кисню при і-тому сеансі на швидкість поглинання кисню при першому сеансі. Позитивна динаміка зміни коефіцієнту поглинання кисню може слугувати критерієм ефективності гіпоксичних тренувань. 29442 4