Спосіб доменної плавки

Спосіб доменної плавки, що містить засипку у піч залізорудних матеріалів, кокса і твердих паливних добавок, який відрізняється тим, що використовуються коксові брикети, виготовлені шляхом брикетування коксового дріб'язку фракції 0...10 мм, вапняного борошна та лігносульфонату у такому співвідношенні компонентів, %: коксовий дріб'язок фракції 65-75 0...10 мм вапняне борошно 8-12 лігносульфонат 15-25 у кількості 30...40 кг/т чавун у, при цьому коксові брикети подають у центральну частину колошника, радіус якої не перебільшує 0,5 радіуса колошника. (19) (21) 97126102 (22) 17.12.1997 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Азаров Володимир Георгійович, Буклан Ілля Зіновійович, Биков Леонід Всеволодович, Зотов Олексій Володимирович, Зуєв Олександр Васильович, Калачов Валентин Анатолійович, Кочетов Віктор Васильович, Курдюков Анатолій Андрійович, Холопов Семен Семенович, Дикань Микола Анатолійович (73) HАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНКОР" 30074 ництві, без погіршення техніко-економічних показників роботи доменної печі, є причинно-наслідковий зв'язок, який пояснюється нижче наведеним. Відомо, що одними із основних показників роботи доменної печі є ступінь прямого відновлення і газопроникність стовба шихтових матеріалів. Так, чим більша ступінь прямого відновлення, тобто чим більше вуглецю коксу вступає до реакції з СО2, тим менша газопроникність шихти і, як наслідок, погіршення техніко-економічних показників роботи доменної печі. Однак при заміні частки коксу пропонованими брикетами кількість вуглецю металургійного коксу, який приймає участь у прямому відновленні, значно зменшується за рахунок того, що брикети, маючи меншу міцність та більшу чим кокс реакційну спроможність, цілком згорають по реакції: С+СО2=2СО і в деякій мірі оберігають металургійний кокс від реакції прямого відновлення. Так, коли при подачі 30 кг коксових брикетів на тону чавун у, або 5,2% від завантажуваного коксу, 20% прямого відновлення проходить за рахунок брикетів, що дає змогу металургійному коксу, який приймає участь в реакції прямого відновлення, дійти до фурм, не зруйнувавшись. Газодуттьові параметри під час використання брикетів не змінюються, збільшення коливань нагріву печі і складу чавуна не спостерігаються. Використання лігносульфоната, як зв'язки для коксових брикетів, пов'язано з його високою адгезіонною спроможністю. При змішуванні з брикетуємим матеріалом рідкий концентрат лігносульфоната добре адсорбується на його поверхні і рівномірно розподіляється по усій масі матеріалу. Виготовлені брикети мають міцність 8...9 МПа, на скидання залишок >25 мм становить 96...99%. Крім того, лігносульфонат містить більш ніж 60% летючих речовин які складаються з вугле воднів і водню, газифікація яких підвищує пористість брикетів та їх реакційну спроможність. Найбільш оптимальним складом коксових брикетів для доменної плавки є, %: коксовий дріб'язок фракції 65-75 0...10 мм вапняне борошно 8-12 лігносульфонат 15-25 Межі заміни металургійного коксу коксовими брикетами визначені на основі відомих залежностей різноманітності багатокомпонентних сумішей від відносної міцності компонентів. Нижня межа обумовлена тим, що при використанні брикетів у межах 0...30 кг/т чавун у, одержані практично однакові результати по різноманітності та газопроникності шихтови х матеріалів. Верхня межа обумовлена різким зниженням різноманітності та газопроникності шихти. Дослідним шляхом встановлено, що найбільш ефективне використання коксових брикетів проходить у випадку коли їх засипають у центральну зону колошника радіусом не більше 0,5 радіуса колошника. В цій зоні піднімаються найбільш високонагріті гази, використання тепла яких дозволяє швидше газифікувати коксові брикети та підвищити калорійність колошникового газу. Таким чином, заміна металургійного коксу коксовими брикетами у кількості 30...40 кг/т чавуну не погіршує хід доменної печі і дозволяє утилізувати технологічні відходи металургійної та целюлознопаперової промисловостей. Приклад. У доменну піч, яка виплавляє переробний чавун з витратою коксу 565 кг/т чавун у, додавали 500 кг коксових брикетів у подачу. Брикети завантажували в рудні бункера і забирали звідти вагон-терезами після вапняку другим рудним скіпом з тим, щоб вони попадали у центральну частину колошника на відстані не більше 0,5 радіуса колошника. Так як брикети - дуже текучий матеріал, їх засипали по 1 тоні через подачу. Параметри засипки: маса подачі 20...24 т; рівень засипу 1,5 м; система засипки 2ААКК¯, 3КААК¯. Витрата брикетів склала 32,4 кг/т чавун у або 5,7% від маси завантажуваного коксу. Рудне навантаження підвищилось у зрівнянні з базовими плавками на 0,3 т/т, тобто приблизно на 10%. Ступінь використання СО у колошниковому газі збільшилась при одночасному зниженні витрати вапняку. Коефіцієнт заміни коксу склав 0,824. При цьому увесь вуглець коксових брикетів приймав участь у реакції прямого відновлення, Сd склало 117 кг, тобто 20% прямого відновлення проходило за рахунок брикетів. Таким чином, часткова (5,0...6,0%) заміна коксу брикетами, які складаються із коксового дріб'язку, вапняного борошна та лігносульфоната, не призводить до погіршення ходу доменної печі та інших показників плавки і дозволяє збільшити обсяг утилізації відходів металургійної та целюлознопаперової промисловостей. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2