Спосіб підвищення продуктивності вирощування зернової молі sitotroga cerealella oliv.

Корисна модель відноситься до сільського господарства, зокрема до галузі масового вирощування комах і може бути використана для потреб біологічного контролю чисельності шкідливих видів комах в агробіоценозах. Відомо, що для масового вирощування паразита яєць шкідливих комах - трихограми, у біолабораторіях вирощують в основному комаху-господаря трихограми - зернову міль [Монастирский А.Л., Горбатовский В.В. Массовое разведение насекомых для биологической защиты растений. Справочник., М., ВО Агропромиздат, 1991, 240С.]. Відомий спосіб вирощування зернової молі у зерні ячменю з використанням препарату органічного походження - білкозин [Гробов Е.М. Белкозин и плодовитость трихограммы. Защита растений, 1986, № 5, с.3031]. Встановлено, що обробка зерна водним розчином білкозину сприяє збільшенню продуктивності зернової молі, зокрема, життєздатності та плодючості. В той же час, спосіб супроводжується очевидними негативними наслідками у вигляді утворення плісняви на поверхні зерна. Саме через це спосіб не набув широкого поширення у практиці біолабораторій. Відомий також спосіб масового розведення та підвищення продуктивності зернової молі, який є найбільш близьким технічним рішенням до способу, що пропонується, який вибраний в якості найближчого аналога [Нагорная И.М., Громовой Т.Ю., Дрозда В.Ф., Фурсов В.Н. Способ массового разведения зерновой моли. А.с. СССР №1585910. МПК А01К67/00, Заявлено 23.01.89. Без публ.]. Спосіб - прототип передбачає нанесення на поверхню яєць зернової молі композиції, що складається із двоокису кремнію аморфного та речовини природного походження - лізоциму. При цьому на 24-25г яєць молі наносили 1000мг двоокису кремнію аморфного та 0,0880,170г лізоциму. Суміш ретельно перемішували та фільтрували. Осад, після висушування використовують для обробки яєць зернової молі. Оброблені у складі способу цією композицією яйця молі переносять на зерно ячменю. Реалізація способу дозволяє збільшити життєздатність зернової молі на 7,0-22,4%, плодючість самиць на 10,4-33,8%. Проте, відомий спосіб має такі недоліки: незначна загальна продуктивність способу; лізоцим - природна органічна речовина, складова частина природного імунітету комах, отримання та ідентифікація якої надто складна процедура, що ускладнює використання способу. В основу корисної моделі поставлено завдання розширити арсенал способів, котрі підвищують продуктивність зернової молі. Крім того, передбачалось підвищити репродуктивний потенціал самиць молі отримати значну кількість високожиттєздатних яєць зернової молі для потреб масового вирощування у них популяцій трихограми. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі підвищення продуктивності вирощування зернової молі (Sitotroga cerealella Oliv.), який включає вирощування в касетах зернової молі у біологічних лабораторіях на зерні ячменю, згідно корисній моделі в касеті на шар зерна ячменю товщиною 4...4,5см розкладають яйця молі не старше однієї доби, які перед розкладанням обробляють водним розчином нативної дріжджевої рибонуклеїнової кислоти (РНК) у концентрації 0,03...0,002%, крім того, зерно ячменю перед закладанням у касети замочують у водному розчині метилурацила, нативного попередника рибонуклеїнової кислоти, у концентрації 0,015-0,0004%. Послідовно використовуються суттєві елементи у складі способу: касети у біолабораторіях наповнюють зерном ячменю, шаром товщиною 4,0-4,5см. Далі, для зараження зерна використовують яйця зернової молі, лінійні розміри яких, тобто довжина в межах 0,25-0,30мм. Крім того, яйця зернової молі, не старіші від однієї доби, з початку відкладання, перед їх розташуванням на зерно, оброблюють водним розчином нативної дріжджевої рибонуклеїнової кислоти (РНК) у концентрації 0,03-0,002%. Наступна суттєва відміна, зерно ячменю перед закладанням у касети, замочують у водному розчині нативного попередника рибонуклеїнової кислоти метил урацилом у концентрації 0,015-0,0004%. Спосіб реалізується наступним чином. У типовій біолабораторії, де вирощують зернову міль - основну комаху - живителя для отримання паразита трихограми, за оптимальних гідротермічних умов, готують відповідні партії зерна ячменю і після механічного очищення, засипають його у касети, товщина шару зерна 4,0-4,5см. Саме за таких параметрів створюються оптимальні умови для розвитку у зерні гусениць зернової молі. Наступна суттєва відміна способу - відбір яєць молі, довжина яких знаходиться в межах 0,25-0,30мм. За цією ознакою яйця відбирають на спеціальних металевих ситах, котрі мають відповідні отвори. Інша суттєва ознака - замочування зерна ячменю у водному розчині нативного попередника рибонуклеїнової кислоти, метилурацила у концентрації 0,015-0,0004%. Наступна суттєва відміна способу - обробка яєць зернової молі, зразу ж після відкладання їх самицями, не пізніше однієї доби водним розчином нативної дріжджевої рибонуклеїнової кислоти (РНК) у концентрації 0,030,002%. Встановлено, що у межах суттєвих ознак способу, оптимізуються умови метаболізму організму гусениць, лялечок та імаго молі, що у підсумку сприяє підвищенню визначальних тестових характеристики зернової молі. Дослідження стосовно обґрунтування параметрів, спрямованих на підвищення продуктивності вирощування зернової молі проводять впродовж двох років у типовій біолабораторії Національного аграрного університету. Приклад У біолабораторії, де вирощується зернова міль для потреб масового вирощування ентомофага трихограми, обґрунтовували суттєві елементи способу. Попередні дослідження дозволили встановити оптимальні параметри кількісних показників у способі: товщину шару зерна в касетах, лінійні розміри яєць молі, відібрати із усього різноманіття речовин та сполук ті, які проявляють спрямовану, найбільш виражену дію на організм молі. Дослідження проводились з використанням сотень і тисяч яєць молі. Формувались варіанти - власне спосіб, що пропонується, дія якого, позитивний результат порівнювали зі способом - прототипом. У якості критерію оцінки можливих позитивних або інших ознак, брались ті, які є найбільш визначальними та інформативними. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистичне для встановлення суттєвої різниці між запропонованим способом та найближчим аналогом. Результати, що ілюструють підсумкову дієвість та отримані цифрові показники, наведено у таблиці. Встановлено, що спосіб можливо здійснити в межах заявлених параметрів. За усіма тестовими характеристиками, запропонований спосіб перевищує показники прототипу. Популяції зернової молі характеризувались високим рівнем продуктивності, тобто відкладали значно більшу кількість яєць, з вираженими показниками, що характеризують їх сортність. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє вирішити проблему отримання високопродуктивних популяцій зернової молі, що у підсумку забезпечує нормальний режим біолабораторій як для потреб простого відтворення виду так і для потреб вирощування у них трихограми. Таблиця Експериментальне обґрунтування способу підвищення продуктивності вирощування зернової молі Оптимальне Способи, що порівнюються значення параметрів у способі Товщина шару ячменю у 4,0-4,5 касеті, см 0,25-0,30 Лінійні розміри яєць молі довжина, мм Обробка яєць молі дріжджевою РНК, у конц.% 0,03-0,002 Змочування зерна попередником РНК, метилурацилом, % (спосіб, що пропонується) 0,015-0,0004 Спосіб - найближчий аналог НІР05 Плодючість, відкладено яєць, екз./самицю Заражено зерна, % 79±5 90,7 9,18 89,5 56±4 5,1 79,1 4,8 8,09 0,8 80,4 3,9 Зібрано яєць з 1кг зерна, %Вищого Всього сорту