Пристрій для прискореного визначення схильності альтернативних палив до коксування розпилювачів дизельних форсунок

Пристрій для прискореного визначення схильності альтернативних палив до коксування розпилювачів дизельних форсунок безмоторним методом, який складається з паливоподавального приладу та паливопроводу для безперервної по 3 розпилювача і термопарою, встановленою поблизу соплових отворів. Повітря на дизелі проникає до соплових отворів від газів в кінці процесу стиску та початку згоряння. Таким чином при будь-якій будові пристрою для прискореного коксування крім підігрівача розпилювача повинна бути система підводу повітря. Повітря може бути штучно введено в той паливопровід, по якому паливо подається до розпилювача, або іншим шляхом - зовні через соплові отвори (як це має місце у дизелі). В останньому випадку це можливо при періодичному зниженні тиску в паливопроводі до значень, які менше ніж тиск в навколишньому середовищі. Це можливо у випадку, якщо до паливопроводу приєднати додатковий пристрій для зміни об'єму (наприклад, за допомогою вібратора). Обидва способи дуже складні для забезпечення точного дозування невеликої кількості повітря. В запропонованому пристрої подача повітря в зону, де відбувається лакоутворення, здійснюється принципово іншим способом. Він полягає в тому, що в паливі, яке подається до розпилювача, розчинюють повітря, тобто роблять його газованим. Для цього пропонується використати герметичний ресивер, до якого приєднаний паливопровід з регулювальним краном, через який постачається паливо-повітряна суміш до розпилювача форсунки. Ресивер наперед наповнюють потрібним запасом палива та подають в нього повітря від балона з можливістю регулювання рівня тиску та температури, від яких залежить кількість розчиненого повітря. Таким чином на запропонованому пристрої можливо визначати для кожного виду палива його кількість, яке протікатиме через розпилювач, що досліджується, за однаковий час, при кожному сполученні тиску, температури та кількості повітря. Остання за законом Генрі (3) залежить від тиску та температури. Кількість паливо-повітряної суміші, що пропускається через розпилювач, який досліджується, встановлюється за допомогою регулювального крана для кожної серії порівняльних досліджень. За даними цих випробувань можливо знаходити відношення пропускної здібності різних палив і встановлювати їх відношення до пропускної здібності палива, яке прийнято за базу порівняння, 49126 4 наприклад, до дизельного. Очевидно це відношення відображатиме також відношення періодів експлуатації до чергового технічного обслуговування. Пристрій, що пропонується (дивись схему на Фіг.1), складається з ресивера 1 для готування газованого палива, в якому установлені манометр 2 та термометр 3, підігрівач палива 4 та штуцери для наповнення та зливу палива 5; ресивер приєднаний до повітряного балону 6, обладнаному газовим редуктором 7, а також за допомогою регулювального крана 8 та паливопроводу, обладнаному манометром 9, з'єднаний з розпилювачем 10, з якого вийнята голка і який для герметизації закрит кришкою 11. Для підтримання необхідного температурного стану і контролю температури розпилювач обладнаний електронагрівачем 12 та термопарою 13 (схеми їх підключення на рисі не показані). Струмені палива, які витікають через соплові отвори, направлені до пристрою для вимірювання кількості палива (на рисі не показаний). Пристрій працює слідуючим образом. Після заповнення ресивера паливом, що досліджується, встановлюють в ньому за допомогою газового редуктора 7 потрібний тиск, а за допомогою підігрівача 4 - температуру, від яких залежить концентрація повітря в паливі. Включають електронагрівач 12 і підіймають температуру розпилювача 10 до бажаної (за рахунок регулювання струму), яку контролюють термопарою 13. Після досягнення бажаних значень відкривають регулювальний кран 8 і вимірюють тиск за допомогою манометра 9 та пропускну здібність, тобто кількість палива, яка витікає через соплові отвори (в пристрій для вимірювання кількості палива) за вибраний час. На Фіг.2 показаний загальний вигляд запропонованого пристрою для дослідження розпилювачів дизельних двигунів. Проведені дослідження показали високу достовірність результатів. Джерела інформації: (1) Исследование рабочего процесса многотопливных тракторных двигателей. ОНТИ-НАТИ. Труды, выпуск 173, Москва, 1964. (2) В.И.Трусов, В.П.Дмитренко,Г.Д.Масляный. Форсунки автотракторных дизелей. Москва, „Машиностроение", 1977. (3) Н.Л.Глинка. Общая химия. Учебное пособие. Ленинград, из-во „Химия", 1981. 5 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 49126 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601