Спосіб виділення колекторів у розрізі свердловин

Пропонована корисна модель відноситься до геофізичних досліджень свердловин, а саме до виділення колекторів у розрізі свердловин шляхом визначення та реєстрації різниці потенціалів самовільної поляризації ПС та її відносної величини. Відомий спосіб виділення колекторів шляхом визначення потенціалу самовільної поляризації у свердловині, що полягає у тому, що один електрод постійно заземлюють на денній поверхні, а другий переміщується по стволу свердловини, причому вимірювана різниця потенціалів відноситься до переміщуваного електроду, що є точкою запису ПС. Вимірювана різниця потенціалів реєструється в аналоговій формі на каротажній діаграмі [1]. Недоліками даного способу є: необхідність компенсації постійної складової поляризації, яка в кілька разів перевищує діапазон зміни самовільної поляризації та технологічні труднощі при її здійсненні з допомогою градуйованого компенсатору поляризації, потребуючим зупинки приладу при каротажі свердловини на деякому опорному пласті (наприклад, глин). Відомий також спосіб виділення колекторів у розрізі свердловин, що полягає у тому, що при підйомі зонду безупинно вимірюють поточне значення різниці потенціалів самовільної поляризації, визначають значення відносної різниці потенціалів самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, при цьому потенціал свердловинного електроду зонду по жилі кабелю передається на поверхню на вхід аналого-цифрового перетворювача, де різниця потенціалів перетворюється у цифрову форму та реєструється наземною апаратурою [2]. Недоліками цього способу є труднощі виділення корисного сигналу на фоні мультиплікативних і адитивних перешкод при ручному відліку різниці потенціалів самовільної поляризації по діаграмі, що знижує точність и оперативність інтерпретації, особливо на буровій. Крім того, компенсація постійної складової здійснюється тим же методом, що і в описаному вище способі. Найбільш близьким до передбачуваної моделі по технічній суті і результату, що досягається є спосіб виділення колекторів у розрізі свердловин, що полягає в тому, що при підйомі зонду безупинно вимірюють поточне значення різниці потенціалів самовільної поляризації, визначають значення відносної різниці потенціалів самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, при спуску зонду вимірюють максимальне і мінімальне значення різниці потенціалів самовільної поляризації (зазвичай у глинах і піщаниках), які запам'ятовують, а при підйомі зонду одночасно з вимірюванням поточних значень різниці потенціалів самовільної поляризації обчислюють його відносну різницю потенціалів [3]. Спосіб реалізується наступним чином. При підйомі каротажного зонду цифрові дані різниці потенціалів самовільної поляризації з виходу аналого-цифрового перетворювача і величини мінімальної і максимальної різниці потенціалів, що запам'ятовано, з виходу приладу визначення екстремальних значень потрапляють на обчислювальний пристрій відносної різниці потенціалів. Обчислені значення і величина різниці потенціалів потрапляють на аналоговий регістратор, де на одній діаграмі на сусідніх доріжках наносяться криві різниці потенціалів і відносної різниці потенціалів. У зрівнянні з відомими аналогами в цьому способі не потребується зупиняти каротажний зонд у свердловині та проводити повторні заміри для компенсації постійної складової поляризації. Недоліками даного способу є: низька завадостійкість в умовах інтенсивних промислових завад на буровій, нестійкість поляризації вимірювальних електродів, що знаходяться у різних за фізико-технічними умовами середовищах (на поверхні землі і у свердловині), що призводить до варіацій природного поля у часі, що важко враховуються. В основу передбачуваної корисної моделі поставлене завдання створення способу виділення колекторів у розрізі свердловин, у якому, за рахунок безперервного вимірювання поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації при підйомі зонду, визначення значення відносної різниці градієнту потенціалу самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, вимірювання та запам'ятовування максимальних і мінімальних значень градієнтів потенціалу самовільної поляризації при спуску зонду, а при підйомі зонду, одночасно з вимірюванням поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації, обчислення його відносної різниці градієнту потенціалу, визначення дифузійної самовільної поляризації градієнтів ПС шляхом вимірювання при двох різних значеннях питомого опору бурового розчину (зміна розчину), досягається технічний результат - підвищення завадостійкості вимірів, вірогідності та надійності виділення колекторів у розрізі свердловини. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі виділення колекторів у розрізі свердловини, який включає підйом зонду та безперервне вимірювання поточних значень різниці потенціалів самовільної поляризації, визначення значення відносної різниці градієнту потенціалу самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, згідно з корисною моделлю, здійснюється безперервне вимірювання поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації при підйом зонду, визначення значення відносної різниці градієнту потенціалу самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, вимірювання та запам'ятовування максимальних і мінімальних значень градієнтів потенціалу самовільної поляризації при спуску зонду, а при підйомі зонду, одночасно з вимірюванням поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації, обчислення його відносної різниці градієнту потенціалу, визначення дифузійної самовільної поляризації градієнтів ПС шляхом вимірювання при двох різних значеннях питомого опору бурового розчину (зміна розчину). У прототипі при підйомі зонду безперервно вимірюють поточне значення різниці потенціалів самовільної поляризації, визначають значення відносної різності потенціалів самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, при спуску зонду вимірюють максимальне і мінімальне значення різниці потенціалів самовільної поляризації (зазвичай у глинах і піщаниках), які запам'ятовують, а при підйомі зонду одночасно з вимірюванням поточних значень різниці потенціалів самовільної поляризації обчислюють його відносну різницю потенціалів. За способом, що заявляється, здійснюється безперервне вимірювання поточних значень різниці потенціалів самовільної поляризації, визначення значення відносної різниці градієнту потенціалу самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, здійснюється безперервне вимірювання поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації при підйом зонду, визначення значення відносної різниці градієнту потенціалу самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, вимірювання та запам'ятовування максимальних і мінімальних значень градієнтів потенціалу самовільної поляризації при спуску зонду, а при підйомі зонду, одночасно з вимірюванням поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації, обчислення його відносної різниці градієнту потенціалу, визначення дифузійної самовільної поляризації градієнтів ПС шляхом вимірювання при двох різних значеннях питомого опору бурового розчину (зміна розчину). Порівняльний аналіз способу, що заявляється, з прототипом дозволяє зробити висновок, що спосіб, який заявляється, відрізняється від відомого наступними операціями: здійснення безперервного вимірювання поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації при підйомі зонду, визначення значення відносної різниці градієнту потенціалу самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, вимірювання і запам'ятовування максимальних і мінімальних значень градієнтів потенціалу самовільної поляризації при спуску зонду, а при підйомі зонду одночасно з вимірюванням поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації здійснюється обчислення його відносної різниці градієнту потенціалу, визначення дифузійної самовільної поляризації шляхом вимірювання градієнтів ПС при двох різних значеннях питомого опору бурового розчину (зміна розчину). Спосіб виділення колекторів у розрізі свердловин здійснюється наступним чином. У підготовану для геофізичних досліджень свердловину опускають два електроди, що не поляризуються, на невеликій відстані (0,11м) друг від друга, при цьому реєструється усереднена на деякому інтервалі компонента градієнту потенціалу електричного поля ПС. У якості електродів використовують електроди, що не поляризуються, зазвичай з хлорованого свинцю, поміщеного у брезентовий чохол, наповнений кристалічною сіллю KCL. Електроди, що не поляризуються, мають найбільш стійку електродну різницю потенціалів, що мало змінюється у процесі вимірювань. При підйомі зонду здійснюють безперервне вимірювання поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації, визначають значення відносної різниці градієнту потенціалу самовільної поляризації, за величиною якої виділяють колектори, при спуску зонду вимірюють та запам'ятовують максимальні і мінімальні значення градієнтів потенціалу самовільної поляризації, а при підйомі зонду, одночасно з вимірюванням поточних значень градієнту потенціалу самовільної поляризації здійснюється обчислення його відносної різниці градієнту потенціалу, визначення дифузійної самовільної поляризації шляхом вимірювання градієнтів ПС при двох різних значеннях питомого опору бурового розчину (зміна розчину). Використання запропонованого способу виділення колекторів у розрізі свердловин дозволяє підвищити рівень корисних сигналів, завадостійкість вимірювань, вірогідність та надійність визначення їх місцерозташування у розрізі свердловин. Дослідна перевірка способу проведена у свердловині №5-ЭР на території промислового відвалу Горлівського хімічного заводу. Джерела інформації: 1. Комаров С.Г. Техника промысловой геофизики. -М.: Гостоптехиздат, 1957. - С.27-30. 2. Саркисов И.К. и др. Цифровая каротажная лаборатория ЛЦК -10. Геофизическая аппаратура. Вып. 68. -М.: Недра, 1979. - С.106-115. 3. А. с. СССР №1163296, МПК G01V3/18. Способ выделения коллекторов в разрезе скважин // Н.Н.Сохранов, В.И.Благовидов, С.П.Климов (СССР). - №3625746/24-25; Заявл. 25.07.1983; Опубл. 23.06.1985, Бюл. №23, 1985.