Спосіб одержання фторакрилатного полімеру з властивістю самоструктурування

Винахід належить до синтезу фторакрилатних полімерів, які можуть бути використані у вигляді латексів або як складові полімерних покриттів для надання текстильним матеріалам, шкірі, паперу та металічним виробам стійкості до агресивних середовищ, а також водо- і масловідштовхуючих властивостей. Відомий спосіб отримання фторвмісних полімерів шляхом співполімеризації фторвмісних акрилових мономерів або їх сумішей із ненасиченими сполуками у водній емульсії в присутності ініціаторів полімеризації [1]. Проте отримані з допомогою даного способу фторвмісні полімери не можуть самоструктуруватися. Найбільш близьким за технічною сутністю є спосіб отримання фторвмісного каучуку з властивістю самоструктурування шляхом емульсійної полімеризації a , a, b 1 -трифторстиролу (ТФС) із н-бутилакрилатом (БА) під дією окисновідновної ініціюючої системи в присутності 3-50% від маси мономерів 2-метил-2-трет.бутилперокси-5-гексен-3-іну (ВЕП) [2]. Недоліком відомого способу отримання фторвмісного каучуку є те, що швидкість процесу полімеризації та вихід полімеру значно зменшуються із збільшенням концентрації пероксидного мономеру. Одночасно зменшуються середні молекулярні маси полімерів. В основу винаходу поставлене завдання створення способу одержання фторакрилатного полімеру з властивістю самоструктур ування, в якому процес полімеризації проводять у присутності 3-30% від маси фторакрилатного мономеру 1-(1-метил-1-(трет.-бутилперокси)етил)-4-ізопропенілбензолу (ПМ) формули (СН3)3СО:О-С(СН 3)2С6Н4(СН3)С=СН2, а як фторакрилатний мономер використовують 1,1-дигідроперфторамілакрилат (ФАА) і за рахунок цього забезпечувалось би підвищення швидкості процесу, ви ходу полімеру та його середньої молекулярної маси. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі одержання фторакрилатного полімеру з властивістю самоструктурування шляхом емульсійної співполімеризації фторакрилатного і пероксидного мономерів під дією окисно-відновної системи в середовищі інертного газу з наступним виділенням полімеру, згідно з винаходом, як фторакрилатний мономер використовують 1,1-дигідроперфторамілакрилат, а пероксидного-1-(1-метил-1(трет.бутил-перокси)етил)-4-1зопропенілбензол. Сумісне використання вказаних співмономерів для одержання фторакрилатного полімеру забезпечує зростання швидкості процесу і процентного виходу полімеру внаслідок більшої їх реакційної здатності та меншої схильності до реакції обриву ланцюга, що сприяє збільшенню середньої молекулярної маси Реакцію полімеризації проводять в емульсії при 25°С за рецептурами, наведеними в табл. 1, з використанням ініціюючої окисновідновної системи: залізо-трилоновий комплекс-ронгаліт-гідропероксид кумолу. Полімеризацію проводять у реакторі із замкнутою системою подачі аргону. Одержаний полімер осаджують розчином алюмокалієвих квасців, промивають водою, етиловим спиртом, сушать у вакуумі при 50-60°С до постійної маси. В ІЧ-спектрах одержаних фторакрилатних полімерів знайдені смуги поглинання, що відповідають валентним коливанням атомних груп, які належать фрагментам і фторакрилатного, і пероксидного мономерів, інтенсивні смуги симетричних коливань групи -CF2-CF3 виявлені в області 1100-1200 см -1, асиметричних коливань даної групи - в області 1200-1350 см-1, деформаційних - області 730-745 см -1. Валентні коливання карбонільної групи проявляються в області 1740-1755 см -1. Пероксидна -О:О- група достатньо добре проявляється в області 836-840 см -1 у ви гляді плеча більш інтенсивної смуги поглинання трет.-бутокси-групи в області 880 см -1. Дані, що характеризують процес полімеризації та властивості отриманих фторакрилатних полімерів, подані в табл. 2.