Спосіб лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію

Спосіб лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, який полягає у використанні лікарського засобу, що покращує мозковий кровообіг, який відрізняється тим, що застосовують препарат Бетасерк в дозі 16 мг 3 рази на добу як монотерапію протягом одного місяця. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до неврології і може бути використана для лікування порушень мозкового кровообігу. Як прототип обрано спосіб лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, що розвинулась на тлі артеріальної гіпотензії (Котова С. Г., Шалькевич В. Б., Пилипенко В Д. Применение Вазобрала при лечении больных дисциркуляторной энцефалопатией, развившейся на фоне артериальной гипотензии // Современные подходы к диагностике и лечению нервных и психических заболеваний. Материалы конференции - СПб., 2000. - 610с), який включає застосування препарату Вазобрал, який представляє собою комбінацію дипдроергокриптину і кофеїну, за допомогою монотерапії в дозі по 4 мл 2 рази на добу курсом не менше 2 місяців на дисциркуляторну енцефалопатію шляхом заміни лікарського засобу на препарат, який діє переважно на вертебро-базилярну систему з урахуванням можливої вихідної вазодилятації мозкових судин та з урахуванням того, що коливання системного артеріального тиску несприятливо позначається на самопочутті і стані церебральної гемодинаміки даних хворих Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, який заключається у використанні лікарського засобу, що покращує мозковий кровообіг, згідно корисної моделі, застосовують препарат Бетасерк в дозі 16 мг 3 рази на добу у вигляді монотерапії протягом одного місяця. Між сукупністю суттєвих ознак запропонованої корисної моделі та очікуваним технічним результатом проявляється наступний причиннонаслідковий зв'язок: використання препарату Бетасерк, який має вплив переважно на вертєбрально-базилярну систему, яка першою втягується в патологічний процесу, а також який не є вазодилятатором та його вазоактивна дія зумовлена покращенням кровотоку по судинам мікроциркупяторного русла, дозволяє не призводити до надлишкової' вазодилятації судин; також препарат Бетасерк має помірний венотонічний ефект, а відомо, що найбільш ранньою патогенетичною ланкою дисциркуляторної енцефалопатії є розвиток порушень венозного відтоку; він позбавлений такого побічного ефекту як зниження артеріального тиску; крім того, застосування в дозі 16 мг 3 рази на добу у вигляді монотерапії протягом одного місяця препарату Бетасерк, який має свою максимальну дію раніше, ніж застосований у способіпрототипі препарат, дозволяє знижувати триэа Ознаками, які співпадають із істотними ознаками корисної моделі, є: використання препарату, що покращує мозковий кровообіг. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату, є: можливість проявів побічно! дГі дипдроергокриптину, яка проявляється у виникненні системної артеріальної гіпотензії, також багато пацієнтів погано переносять дію кофеїну - помірне підвищення артеріального тиску і розвиток тахікардії, крім цього дигідроергокриптин є вазодилятуючим засобом, а у багатьох пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією на тлі артеріальної гіпотензії судини знаходяться в стані вихідної вазодилятації і застосування Вазобралу може не тільки не дати позитивний ефект, а і підсилити прояви порушень венозного відтоку. В основу даної корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування хворих со 4369 лість курсу лікування. Даний спосіб був апробований в клініці на 25 хворих на дисциркуляторну енцефалопатію І стадії, що розвинулась на тлі артеріальної гіпотензії Найбільш частими скаргами у даних хворих були головний біль, запаморочення, погіршення уваги, працездатності. Всім хворим для підтвердження діагнозу було проведено ультразвукове дослідження судинної системи голови і шиї із визначенням цереброваскулярного резерву і венозного відтоку - одержані дані свідчили про зниження лінейної швидкості кровотоку по вертебральнобазилярній системі, зниження цереброваскулярного резерву в вертебрально-базилярній системі і затруднения венозного відтоку по поверхневим і глибоким венам мозку. Всім хворим було проведено добовий моніторинг артеріального тиску для верифікації артеріальної гіпотензії - артеріальна гіпотензія вважалась верифікованою при середньоденному систолічному тиску менше 110 мм рт. ст. Всім хворим був використай запропонований спосіб лікування. Пацієнти отримували препарат Бетасерк у вигляді монотерапії' в дозі 16 мг 3 рази на добу. Тривалість курсу терапії становила 1 місяць. Після курсу лікування пацієнти знову проходили всі дослідження. Позитивна клінічна динаміка відмічена у всіх випадках. Запаморочення зникло у 24 пацієнтів, зникнення або значне зменшення головного болю відмічалось у 22 пацієнтів, у всіх пацієнтів покращилась увага, у 18 - працездатність. При проведенні добового моніторування достовірної різниці між артеріальним тиском до і після курсу лікування зареєстровано не було У таблиці представлені порівняльні показники до і після лікування запропонованим способом. При проведенні контрольного ультразвукового дослідження судин голови і шиї було виявлено покращення показників кровотоку по вертебрально-базилярній системі, нормалізація цереброваскулярного резерву - збільшення коефіцієнта реак тивності і нормалізація венозного відтоку у всіх хворих, що представлено в таблиці. Побічних явищ через застосування способу зареєстровано не було. Клінічний приклад. Пацієнтка В. 56 років, педагог, поступила в клініку зі скаргами на епізоди порушення рівноваги, ранковий головний біль, набряклість обличчя вранці, відчуття шуму у вухах, лабільність емоцій, підвищену стомлюваність, подразню вал ьність, неможливість зосередити увагу, затруднения в професійній діяльності. Хвора поступила в клініку. При первинному огляді осередкової неврологічної симптоматики не виявлено. З'ясовано, що пацієнтка тривалий час страждає на артеріальну гіпотензію. Нейропсихолопчно виявлена нестійкість уваги, зниження короткочасної пам'яті. Клінічно у хворої була запідозрена дисциркуляторна енцефалопатія 1 стадії. Для верифікації діагнозу було проведено ультразвукове дослідження судинної системи голови. Було виявлено зниження цереброваскулярного резерву в вертебральнобазилярній системі: негативна пперкапнічна проба (коефіцієнт реактивності - 0,98) і різке затруднения венозного відтоку по глибоким венам мозку - швидкість кровотоку по вені Розенталя - 18 см/с. Хворій було поставлено діагноз дисциркуляторна енцефалопатія першої стадії. Хворій було застосовано запропонований спосіб лікування, тобто в якості основного лікувального засобу призначено препарат Бетасерк по 16 мг З рази на день Через місяць хвора почувала себе значно краще, проведене контрольне ультразвукове дослідження виявило нормалізацію цереброваскулярного резерву (коефіцієнт реактивності 1,12) і практично повне зникнення венозних дисциркуляторних розладів (швидкість кровотоку по вені Розенталя -11 см/с). Спосіб дозволяє добитися покращення мозкового кровообігу, не впливає на тонус судин, не впливає на системний артеріальний тиск. Таблиця Показник Пікова швидкість кровотоку в основній артерії (см/с) Пікова швидкість кровотоку по вені Розенталя (см/с) Коефіцієнт реактивності на основній артерії' при гіперкапнічній пробі Коефіцієнт реактивності на основній артерії при ортостатичній пробі До лікування (1) 57,6+5,3 19±3,8 Після лікування (2) 75,3±6,8* 1,02±0,02 1,13+0,15** 0,84±0,013 0,92±0,019** 10±3,3** Примітка * - р 1-2