Спосіб знезараження насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур та продукції з нього від шкідників запасів озоно-повітряною сумішшю

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, а саме - до обробки насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур та продукції з нього з метою знешкодження шкідників запасів. Існуючи методики знезараження партій насіння: пшениці, ячменю, гороху та інших сільськогосподарських культур, або продукції з них базуються на газації різними протруювачами: хлорпікреном, металілхлорідом, фостаксіном, вітаваксом та іншими. Однак, не давлячись на то, що досягаються позитивні результати, ці методики мають ряд негативних моментів при виконанні робіт. По-перше - це трудомісткість виконання робіт, по-друге - небезпечність випадкового отруєння обслуговуючо го персоналу (навіть при додержанні техніки безпеки); по-третє накопичення отрутохімікатів в продукції, що обробляється (це може привести до отруєння людини при вживанні продукта в їжу). Також слід відзначиш і те, що препарати, які використовують при газації, дефіцитні та мають високу вартість. А при їх використанні наноситься істотна шкода навколишньому середовищу. Основою винаходу є заміна небезпечних та дорогих отр уто хімікатів, які використовують при знезараженні насіння сільськогосподарських культур та продукції з нього, на знезараження продукції екологічно чистою озоно-повітряною сумішшю. Найбільш близьким за технічною суттю є [1], де для знешкодження шкідливих комах, патогенних грибів і бактерій використовують композиції коричного альдегіду та антиоксиданту, які є коштовними екологічно небезпечними хімічними препаратами. У способі, який пропонується, знезараження проводиться озоно-повітряною сумішшю, яка виробляється генератором озону з атмосферного повітря безпосередньо на місці обробки. Насіння або продукція з нього обробляється в об'ємі, в якому підтримується задана концентрація озону на протязі усього часу знешкодження, шляхом продування озоно-повітряної суміші через продукт, що обробляється. Продування озоно-повітряної суміші проводиться протягом 6 - 24 годин при концентрації озону 1,0 - 5,0г/м 3. Експозиція обробки і концентрація озону залежать від культури та ступіню зараження продукта. Маючи сильні окислюючи властивості озон одночасно забезпечує повну загибель як шкідливих: комах, так і патогенних мікроорганізмів, тоді як у традиційних методах захисту для цих цілей використовують окремо інсектициди та фунгицида. Запропонований спосіб е економічно вигідним, ефективним та екологічно чистим, тому що при використанні озону в середовищі, яке обробляється, не залишається ніяких продуктів розпаду, бо це є просто кисень, тоді як при застосуванні отруто хімікатів дегазація триває багато діб. Приклад 1. Брали 4партії пшениці (по 2кг пшениці у кожній партії). В якості тест-комах були використані головні шкідники запасів: амбарний і рисовий довгоносики, булавовусий малий хрущак та сурінамський мукоїд. Із патогенних мікроорганізмів були використані чисті культури грибків груп Пенециіліум, Фузаріум та Фомопсіс. Контролем були необроблені оэоно-повітряною сумішшю тест-комахи та патогенні мікроорганізми. Обробка пшениці озоно-повітряною сумішшю з концентрацією озону 1,5г/м 3 проводилась в герметичній ємності. Експозиція обробки змінювалась від 6 до 12 годин (різниця обробки по часу для кожної партії продукту складала 2 години). В результаті досліджень встановлено наступне. Незалежно від часу експозиції на 5-у добу після обробки спостерігалась 100% загибель усіх тест-комах. З патогенної мікрофлори скоріш вражались грибки групи Пенеціліум (100% загибель грибків цієї групи була відмічена при експозиції 6 годин). Повна загибель грибків груп Фузаріум та Фомопсіс наставала при експозиції 12 годин. Контрольні дослідження були виконані для 5-ї партії пшениці при експозиції 24 години та концентрації озону 1,0г/м 3. Результати були аналогічні вищезгаданим. Спостерігалась 100% загибель грибків усіх груп Повна загибель амбарного і рисового довгоносиків та сурінамського мукоїда спостерігалась на 3-ю добу після обробки, булавовусого малого хрущака - на 5-у добу. Приклад 2. Брали 1кг попередньо зваженого ячменю Hе 2801 (селекції ЧФСР), сприятливого до смугастого гельмінтоспоріозу. Обробка продукта озоно-повітряною сумішшю з концентрацією озону 1,5г/м 3 проводилась в герметичній ємкості при експозиції 24 години В результаті обробки враження рослин в процесі вегетації (фаза виколошення) зменшилось в 2,6 разів в порівнянні з контролем. Приклад 3. Аналогічна прикладу 2 обробка озоно-повітряною сумішшю зараженого насіння ячменю спорами борошнистої сажки (сорти Ельгіна і Донецький 4) забезпечила оздоровлення рослин в процессі вегетації відповідно по сортах в 3,7 та 1,8 разів в порівнянні з контролем. Приклад 4. Брали 5 партій насіння гороху (по 1кг гороху у кожній партії) зараженого найбільш небезпечними шкідниками - Гороховою зернівкою (Вruchus pisorum L). Обробка проводилась аналогічно прикладам 2 та 3. Експозиція обробки змінювалась від 4 до 24 годин. Концентрація озону склвдала4,5 та 6,0г/м 3. Після обробки здійснювався контроль гороху на схожість. Результати досліджень наведені в таблиці. № п/п Варіанти Концентрація озону, г/м 3 Експозиція, години Схожість насіння, % 1. 2. 3. 4. 5. 6. Контроль 4 9 24 25 6 х4 4,5 4,5 4,5 4,5 6 4 7 24 24 8 94 94 94 93 92 93 Кількість шкідників брухуса, шт../кг Живих Мертви х 62 31 31 17 45 64 62 14 50 Таблиця % знищення шкідників 50 75 100 100 80 При обробці гороха озоно-повітряною сумішшю з концентрацією озону 4,5г/м 3 при експозиції 24 години наставала повна загибель шкідника. При зменшенні експозиції - ефективність обробки зменшувалась. Схожість насіння, в порівнянні з контролем, практично не змінилась. Таким чином, випробування способу, який заявляється, показали, що за допомогою знезараження насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур та продукції з нього озон-повітряною сумішшю можливе ефективне та екологічно чисте вирішення питання боротьби із збудниками хвороб та шкідниками запасів.