Спосіб внутрішньовенного вливання трансфузійних середовищ

Спосіб внутрішньовенного вливання трансфузійних середовищ, що включає створення тиску середовища в ін'єкційній голці, який перевищує тиск крові в судинному руслі людини, який відрізняється тим, що надлишковий тиск в ін'єкційній голці створюють за рахунок нагнітання повітря у флакон із трансфузійним середовищем. (19) (21) u200907636 (22) 20.07.2009 (24) 25.11.2009 (46) 25.11.2009, Бюл.№ 22, 2009 р. (72) КОЧЕТОВ АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ (73) КОЧЕТОВ АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ 3 45904 вторного наповнення його повітрям. 14) Повторюють п.12 і залишають шприц приєднаним до повітряводу як заглушку. 15) Створивши у флаконі додатковий тиск, ще раз оглядають трубки системи, щоб переконатися у відсутності в них повітря. 16) Флакон із ТС фіксують до будь-якого предмета, у т.ч. до одягу або тримають (в залежності від конкретної ситуації) на будь-якому рівні відносно ін'єкційної голки, дотримуючись при цьому єдиної вимоги - флакон із ТС і крапельницею повинні залишатися у вертикальному переверненому положенні. 17) Вибирають і пунктирують вену для інфузії. 18) Відкривають затиск і починають вливання ТС з контрольованою швидкістю інфузії за допомогою затиску. Коли швидкість вливання (число крапля в хвилину) почне зменшуватися при цілком відкритому затиску тоді необхідно повторити пункти 13, 14 - 3-4 рази поетапно закриваючи затиск. Мінімальна кількість повітря 2,0мл для створення надлишкового тиску в ін'єкційній голці визначена експериментально з використанням рівняння Менделеева-Клайперона PV=vRT, де Р тиск, V - об'єм, v - відношення маси до молярної маси, R - універсальна газова константа, Т - температура. (Физическая энциклопедия / Под ред. Прохорова A.M. - М.: Советская энциклопедия, 1988. - Т. 2. - С.372). Встановлено, що у флакон з ТС закачують додаткову масу повітря, яка при атмосферному тиску займає об'єм, відповідний об'єму витікаючої із флакона ТС. Закачування повітря виконують поетапно по 50-80мл. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад 1 Чоловік 32 року. В анамнезі виразкова хвороба цибулини дванадцятипалої кишки. Прогресивне погіршення стану протягом двох днів. Розвиток захворювання почався з дискомфорту в епігастральній області. Протягом наступних декількох годин з'явилася блювота, що повторювалася через 1-3 години, якій передували нудоти, участилися дьогтьоподібні випорожнення. Хворий припинив приймати їжу. Однак протягом доби за медичною допомогою не звертався. Тривогу забила наступного дня дружина, коли хворий був не в змозі вставати з постелі. При огляді звертала увагу блідість шкіри і видимих слизуватих. Адинамія. На запитання відповідав тяжко, односкладово. Язик густо обкладений. Частота серцевих скорочень (ЧСС) 124уд./хв., артеріальний тиск (AT) 65/35мм.рт.ст. На догоспітальному етапі хворому введено внутрішньовенно на фізіологічному розчині Sol Adrenalini 0,1% - 0,75, Sol Etamsylati 12,5% - 2,0. Під час організації евакуації і транспортування хворому проводилося тривале внутрішньовенне Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 вливання Sol Ac. Ascorbinici 5% - 100,0 і фізіологічного розчину 200,0 за способом, який заявляється (флакон із ТС тримав лікар, який супроводжував хворого). У важкому стані, але з кращою гемодинамікою (ЧСС 110уд./хв., AT 85/40мм.рт.ст.) хворого було госпіталізовано. Приклад 2 Один з потерпілих у ШТП, чоловік 46 років із забиттям грудної клітини у відносно задовільному стані був залишений для евакуації в другу чергу. До часу госпіталізації стан цього постраждалого значно погіршився: виникла прогресуюча слабкість, запаморочення, втратилася можливість самостійно пересуватися. При огляді звертала увагу блідість шкіри, поява холодного поту, схильність до тахікардії - ЧСС 108уд./хв., зниження AT до 85/50мм.рт.ст., помірна розлита біль у верхній третині живота, що свідчило про наявність паренхіматозної кровотечі. З урахуванням темпу погіршення стану і часу на транспортування з місця події (близько 30 хвилин) стан потерпілого було розцінено як загрозливий. Для запобігання зниження AT нижче критичного, об'єм циркулюючої крові доповнювався фізіологічним розчином 400,0 з додаванням дексометазона 8мг внутрішньовенно крапельно. Тому що евакуація здійснювалася автомобілем ГАЗ «Волга», був застосований спосіб, яким була забезпечена впевнена інфузія ТС (флакон з ТС був прикріплений до сидіння автомобіля). Потерпілий був доставлений у спеціалізовану лікувальну установу з AT 95/65мм.рт.ст. у відносно стабільному стані. Приклад 3 Жінка 26 років була виявлена чоловіком у ванні з кровотечею з порізаних вен обох рук, що вжив заходів для зупинки кровотечі і викликав машину швидкої допомоги. Стан постраждалої важкий. Ступор, адинамія, блідість шкіри, пульс слабкого наповнення, тахікардія, ЧСС 122уд./хв., AT 70/40мм.рт.ст. Невідкладно почато відновлення гемодинаміки за допомогою інфузії фізіологічного розчину з додаванням дексаметазона. З огляду на те, що постраждалу необхідно було госпіталізувати з квартири на дев'ятому поверсі житлового будинку без вантажного ліфта, для інфузії ТС під час евакуації і транспортування був застосований запропонований спосіб з використанням внутрішньовенного катетера (венфлона). Флакон із ТС під необхідним тиском був прикріплений до одягу постраждалої і підтримувався під час перенесення. У сидячому положенні постраждала була евакуйована ліфтом і доставлена санітарним транспортом з відносно стабільною гемодинамікою (AT 90/45мм.рт.ст., ЧСС 100уд./хв.) у хірургічне відділення. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601