Спосіб визначення зимостійких сортів шовковиці

Спосіб визначення ЗИМОСТІЙКОСТІ ШОВКОВИЦІ, однорічного пагона шовковиці, який відрізняється тим, що нарізані навесні пагони до початку сокоруху одноразово прогрівають у водяному термостаті при температурі 53,0±0,1°С при експозиції 15 хвилин і далі виймають з термостату і ставлять у посудину з водою при кімнатній температурі 22,0±1,0°С до розпускання бруньок що включає визначення відсотка живих бруньок у Винахід відноситься до тутівництва і може бути використаний для визначення ЗИМОСТІЙКОСТІ ШОВКОВИЦІ під час селекційної роботи Відомо спосіб визначення ЗИМОСТІЙКОСТІ ШОВКОВИЦІ (Методика державного випробування гібридів тутового шовкопряда -Київ -1997-С 11) Цей спосіб досить точно визначає ЗИМОСТІЙКІСТЬ, але потребує очікування розпускання бруньок, для того, щоб виміряти довжину обмерзлої частини пагону Недоліком цього методу є також невчасне формування шовковиці після початку сокоруху До того ж під час вимірювання обмерзлої частини пагону відбувається затоптування ґрунту навколо рослини, що негативно позначається на її рості Відомо також спосіб визначення ЗИМОСТІЙКОСТІ (Соловьева М А Атлас повреждений плодовых и ягодных культур морозами - К Урожай, 1976 -С 42) Недоліком цього методу є відносно великі затрати часу, що потребує для зрізання пагонів та розрізання бруньок для визначення їх пошкодження зимовими умовами Мета винаходу - розробка нескладного способу визначення ЗИМОСТІЙКОСТІ ШОВКОВИЦІ Реалізація способу здійснюється на підставі прогрівів та виявленого кореляційного зв'язку між СТІЙКІСТЮ бруньок шовковиці до високих температур та ступенем обмерзання пагонів Для досягнення поставленої мети, згідно способу, ранньою весною до початку сокоруху у шовковиці нарізають пагони довжиною 20 - 25см і прогрівають їх у водяному термостаті при температурі 53°С протягом 15хв Після завершення терміну прогрівання пагони виймають із термостату, охолоджують у воді (22,0 ±1,0 °С) і ставлять у посудину з водою для розпускання бруньок Відсоток ЖИВИХ бруньок визначають за КІЛЬКІСТЮ тих, що розпустилися Приклад Вивчали термостійкість бруньок 20 сортів шовковиці до дії високої температури Для цього ранньою весною до початку руху соку шовковиці нарізали пагони з середини однорічного приросту довжиною 20 - 25см і розміщували у водяний термостат з температурою 53,0 ± 0,1 °С Після прогрівання пагони охолоджували у воді кімнатної температури і ставили у посудину з водою для розпускання бруньок Після того як усі бруньки розпустилися в ДОСЛІДІ і контролі (приблизно через два тижні) визначали відсоток живих бруньок (табл) Для порівняння за відомим способом визначали ЗИМОСТІЙКІСТЬ шовковиці в польових умовах Для цього проводили проміри обмерзлої частини пагонів на п'яти модельних кущах (деревах), що були у рівно віддалених місцях ділянки в двох несуміжних повторностях Довжину обмерзлої частини визначали від кінця пагону до першої живої бруньки Аналіз даних таблиці показує, що існує прямий кореляційний зв'язок між ступенем обмерзання однорічних пагонів та СТІЙКІСТЮ бруньок до прогрівання у воді при температурі 53,0°С (г = 0,683) Із цього виходить, якщо сорт шовковиці не витримує підвищених температур, то він нестійкий і до обмерзання Таким чином, суть запропонованого методу СО 00 Ю (О 46583 полягає в тому, що під час селекції на ЗИМОСТІЙКІСТЬ сортів шовковиці необхідно відібрати сорти з найменшим відсотком пошкодження бруньок після прогрівання при температурі 53,0°С протягом 15хв Виживання бруньок після прогріву Таблиця Результати термотестування колекційних сортів та ураженість їх захворюваннями (середнє за 1998-2000рр) Відсоток живих Ступінь (запропонований) обмерзання, % (віПІСЛЯ домий) контроль прогріву при 53° бруньок у ДОСЛІДІ, % Назва сорту Украшська-1 55,6 33,7 2,4 Украшська-9 41,3 13,9 4,7 Слобожанська2 49,2 4,2 8,7 Харківська-1 65,4 46,6 0 Слобожанська1 54,1 19,1 3,4 Украшська-510 50,5 26,9 3,4 Харківська-3 50,1 36,6 2,6 Украшська-6 60,8 199,1 3,4 Украшська-7 43,4 12,6 Харківська-23 39,3 7,2 8,2 Харківська-14 57,0 21,1 2,5 Зимостійкий 43,9 7,0 5,0 Кубота 35,8 5,2 9,1 Усурійська-26 20,0 2,1 2,2 ЛІХІ-4 44,5 11,1 5,3 Шимо-мару 50,9 26,3 1,8 Джасан 34,9 0 5,7 ЛІХІ-5 31,7 1,4 4,5 Жюцола 38,1 22,0 1,9 свідчить про їх підвищену неспецифічну СТІЙКІСТЬ і в тому числі СТІЙКІСТЬ до обмерзання Використання запропонованого способу дає змогу не очікувати весняного розпускання бруньок, 3,1 щоб визначити ЗИМОСТІЙКІСТЬ ШОВКОВИЦІ різних ге нотипів Перевагою запропонованого методу, порівняно з відомими методами, є ранньовесняне обрізування пагонів до початку сокоруху До того ж у цей період міжряддя шовковиці ще не оброблено, тому обрізування пагонів не призводить до затоптування ґрунту навколо рослин Важливо й те, що переміщення строків визначення ЗИМОСТІЙКОСТІ сортів в найбільш ранні весняні строки зменшує навантаження у гарячий період пізньовесняних польових робіт ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044) 456 - 20 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71