Спосіб створення вихідного селекційного матеріалу рослин

УКРАЇНА (19) UA (11) 46753 (13) U (51) МПК (2009) A01C 1/00 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС видається під відповідальність власника патенту ДО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ (54) СПОСІБ СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО СЕЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ РОСЛИН 1 2 (13) 46753 (11) кнення змін в геномі ми проводили на двох сортах сої (Аметист і Романтика) шляхом виділення ДНК [4] із 8-ми денних проростків та наступним ISSRПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) аналізом [5] одержаного матеріалу. Опромінювання насіння здійснювали таким чином: насіння сої поміщали в зону дії змінного або обертального електромагнітного поля певної напруженості протягом 1-900 секунд. Контрольними варіантами було насіння, яке не піддавали опромінюванню (К1) та варіанти опромінення при напруженості електромагнітного поля 5,9∙104 А/м протягом 5 і 7 секунд для сортів Романтика і Аметист відповідно (К2 і К3), що є оптимальним режимом за якого відбувається підвищення лабораторної схожості насіння [3]. Результати досліджень із напруженістю елект4 4 ромагнітного поля 5,9∙10 та 20,0∙10 А/м відповідно, приведені на фігурах 1, 2. Умовні позначення до фігур 1 і 2: К1 - насіння без опромінення (сорт Романтика); К1* - насіння без опромінення (сорт Аметист); К2 - оптимальний режим опромінення обертальним ЕМП (сорт Романтика); К2* - оптимальний режим опромінення обертальним ЕМП (сорт Аметист); К3 - оптимальний режим опромінення змінним ЕМП (сорт Романтика); К3* - оптимальний режим опромінення змінним ЕМП (сорт Аметист); 1 - опромінення обертальним ЕМП напруженістю 5,9∙104 А/м протягом 15 хвилин (сорт Романтика) UA Корисна модель відноситься до сільського господарства, безпосередньо до селекції рослин і може бути використана для створення вихідного матеріалу при виведенні нових сортів та гібридів із корисними господарськими ознаками. Відомі способи створення вихідного селекційного матеріалу, які є аналогом корисної моделі, передбачають обробку насіння фізичними та хімічними мутагенами [1]. Прототипом корисної моделі є спосіб створення вихідного матеріалу шляхом опроміненням насіння гамма-променями [2]. До недоліків цього способу відноситься ризик опромінення людини, значне споживання електроенергії та низька доступність методу широкому колу селекціонерів. В основу корисної моделі покладено задачу виявити можливості виникнення змін в геномі при опроміненні насіння змінним електромагнітним полем (ЕМП). Новим є те, що опромінювання насіння проводять електромагнітним полем напру4 женістю (5,4-20,0)∙10 А/м протягом 1-900 секунд. В якості джерела електромагнітних хвиль використовували індуктор обертального електромагнітного поля, комутація індуктора виконувалась так, що він забезпечував обробку насіння змінним електромагнітним полем при частоті 50 Hz напруженістю (5,4-20,0)∙104 А/м при однофазному підключенні однієї пари полюсів, а також при трьохфазному підключенні, що забезпечувало обробку насіння в змінному обертальному електромагнітному полі необхідної експозиції. Перевірку можливості вини U ЛЕНТИНОВИЧ, ОБЕРЕМОК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ (57) 1. Спосіб створення вихідного селекційного матеріалу рослин, що включає опромінювання насіння фізичним фактором, який відрізняється тим, що опромінювання насіння проводять змінним електромагнітним полем протягом 1-900 секунд. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що напруженість електромагнітного поля складає (5,44 20,0)∙10 А/м. (19) (21) u200904777 (22) 15.05.2009 (24) 11.01.2010 (46) 11.01.2010, Бюл.№ 1, 2010 р. (72) КОБЛАЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ШЕВНІКОВ МИКОЛА ЯНАЙОВИЧ, ЗЛАЦЬКА АНАСТАСІЯ ВІКТОРІВНА, ШЕРЕПІТКО ДМИТРО ВАЛЕНТИНОВИЧ, ОБЕРЕМОК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ (73) КОБЛАЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ШЕВНІКОВ МИКОЛА ЯНАЙОВИЧ, ЗЛАЦЬКА АНАСТАСІЯ ВІКТОРІВНА, ШЕРЕПІТКО ДМИТРО ВА 3 46753 2 - опромінення обертальним ЕМП напружені4 стю 5,9∙10 А/м протягом 15 хвилин (сорт Аметист); 3 - опромінення обертальним ЕМП напруженістю 20,0∙104 А/м протягом 1 секунди (сорт Романтика); 4 - опромінення обертальним ЕМП напружені4 стю 20,0∙10 А/м протягом 1 секунди (сорт Аметист); * - інші методи фізичного впливу на насіння (сорт Романтика); ** - інші методи фізичного впливу на насіння (сорт Аметист). Із даних зображених на рисунках 1-2 видно, що змінне, а також змінне обертальне електромагнітне поле проявляє мутагенну дію в межах заявляємих напруженості поля та тривалості опромінення. Так в результаті ампліфікації із праймером ISSR 14 було виявлено відсутність мажорного амплікона на варіанті із сортом Романтика. Ампліфікація із праймером ISSR 21 виявила відсутність мажорного амплікона для сорту Романтика при опроміненні насіння обертальним електромагнітним полем, як при експозиції, яка забезпечувала підвищення лабораторної схожості насіння, так і протягом 15 хвилин, а на сорті Аметист появу мінорного амплікона на варіантах із опроміненням насіння змінним електромагнітним полем. Наведе Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 ні вище дані вказують на появу нової послідовності ДНК в геномі рослин, яка невластива контрольним варіантам досліду. Економічна ефективність запропонованого способу полягає у застосуванні безпечного і доступного способу індукції мутацій, який дозволить створювати новий вихідний матеріал, що може бути використаний в селекційній роботі при виведенні нових сортів та гібридів із корисними господарськими ознаками. Джерела інформації: 1. Гуляев Г.В., Дубинин А.П. Селекция и семеноводство полевых культур с основами генетики. М, "Колос", 1969. - 487с. 2. Дубинин Н.П., Панин В.А. Новые методы селекции растений. М., "Колос", 1967. - 360с. 3. Шевніков М.Я., Коблай О.О., Оберемок В.М. Вплив обертального електромагнітного поля на показники лабораторної та польової схожості насіння сої //Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - №4. - С.30-35. 4. Kleinhofs A., Kilian A., Maroof M. A. S. et al. A molecular, isozyme and morphological map of the barley (Hordeum vulgare) genome //Theor. and Appl. Genetics. - 1993. - Vol. 86. - P.705-712. 5. Roder M. S., Korzun V., Wendehake K. et al. A microsatellite map of wheat //Genetics. - 1998. - 149. - P.2007-2023. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601