Спосіб діагностики коростяних кліщів

Спосіб діагностики коростяних кліщів, який включає забір зразка папуловезикулярного елемента висипань шкіри, перенос його на предметне скло та дослідження під мікроскопом, який відрізняється тим, що забір зразка папуловезикулярного елемента висипань виконують за допомогою прозорого скотча, розміром з покривне скло, в нічний час, протягом 12 годин. (19) (21) u200909645 (22) 21.09.2009 (24) 10.03.2010 (46) 10.03.2010, Бюл.№ 5, 2010 р. (72) ПЄЄВА ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА, ЛУКШИНА РОЗА ГРИГОРІВНА, МАРУСЕВИЧ НАТАЛЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, ФЕДОРЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА, ТРИКАЗОВА ВІТА МИКОЛАЇВНА, ГУТНЄВ ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ 3 48229 Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що коростяний кліщ активізується протягом нічного часу (активність не менше 12 годин). Прозорий скоч розміром з покривне скло дозволяє не тільки ефективно зафіксувати кліщів на своїй поверхні, а й дослідити їх на мікроскопі. Спосіб виконують наступним чином: Прозорий скоч вирізують за розміром покривного скла (24x24). На ніч наклеюють його на папуловезикулярні елементи висипань шкіри пацієнта не менше чим на 12 годин. Вранці скоч знімають, наклеюють на предметне скло та досліджують його під мікроскопом при збільшенні від 100 до 200 разів. Матеріал для дослідження беруть із 3-5 різних місць. Ефективність способу ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Хворий А., 64 роки, направлений на стаціонарне лікування з попереднім діагнозом: алергічний дерматит. Хворому попередньо проводили лікування алергічного дерматиту десенсибілізуючими препаратами. Скарги хворого: постійний свербіж шкірних покривів у нічний час. Об'єктивно: висип в області живота та сідниць, поодинокі вузлики, пухирці, лінійні розчухування. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 В умовах стаціонару було проведено обстеження хворого на коросту двома методами: з 10 % розчином КОН та методом, що заявляється. У хворого було виявлено 8 збудників корости на кожній з 3-х липких смужок при мікроскопічному дослідженні в світлому полі зору мікроскопом "Біолам". Хворому за результатами спеціальних об'єктивних даних та мікроскопічного дослідження препаратів поставлено діагноз: короста. Проведено відповідну терапію протисиабіїсними препаратами і проведено протиепідемічні заходи. Приклад 2. Хвора Б., 54 роки, звернулась самостійно до поліклініки. Скарги хворої: сильний свербіж, особливо у вечірній та нічний час, наявність гнійних пухирців. Хворіла протягом півроку. Об'єктивно: на шкірі шиї, груді, живота, сідниць спостерігався різноманітний вузликовий уртикарний висип з гнійним вмістом, корки. Хвору за місцем проживання лікували з діагнозом: хронічна піодермія з застосуванням антибактеріальних препаратів. В стаціонарі хворій проведено дослідження двома способами: з 10 % розчином КОН та способом, що заявляється. У хворої було виявлено 4 екземпляра збудника. Діагноз: короста, ускладнена піодермією. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601