Спосіб прогнозування структурно-функціональних змін печінки при інфекційному мононуклеозі у дітей

Спосіб прогнозування структурнофункціональних змін печінки при інфекційному мононуклеозі у дітей шляхом дослідження кількіс 3 52433 ки при ІМ у дітей шляхом дослідження кількісного складу імунокомпетентних клітин крові, згідно з корисною моделлю, визначають рівень CD8+- цитотоксичних Т-лімфоцитів і CD21+- В-лімфоцитів, одержані результати порівнюють з відповідними показниками здорових дітей та при рівні CD8+ 27,11-28,23% і CD21+ 24,14-30,22% прогнозують розвиток гепатиту при ІМ; при рівні CD8+ 40,5347,99 і CD21+ 19,35-22,36% прогнозують формування паренхіматозної реакції печінки. Якісні показники імунітету та їх кількісні данні встановлені експериментально. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що адекватність реакції клітинної ланки імунітету визначає клінічні прояви ІМ, в тому числі структурно-функціональні зміни печінки вже на ранніх етапах патологічного процесу. При вивченні кількісного вмісту CD4+, CD8+, CD19+ і CD21+ у дітей, хворих на ІМ, найбільш інформативними були CD8+ та CD21+, тому як вірус-специфічні CD8+ Т-лімфоцити є основним механізмом противірусного імунного захисту, a CD21+ В-лімфоцити безпосередніми клітинами-мішенями для ВЕБ. Визначення CD-клітин просте для практичного виконання (при наявності необхідних навичок та апаратури) та потребує незначної кількості крові пацієнта. Спосіб виконують таким чином: Периферійну кров у кількості 1мл збирають натще з периферійної вени та проводять імунофенотипування лімфоцитів за допомогою монокло+ + нальних антитіл CD8 , CD21 імунофлюоресцентним методом, одержані результати порівнюють з контрольними показниками імунокомпетентних клітин крові у дітей: CD8+ 30,81±2,53%, CD21+ 17,03±2,27%. При рівні CD8+ 27,11-28,23% і CD21+ 24,1430,22% в гострому періоді ІМ прогнозували розвиток гепатиту. При рівні CD8+ 40,53-47,99 і CD21+ 19,35-22,36% прогнозували формування паренхіматозної реакції печінки. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Микита P., 16 років, і/х №9785, поступив до стаціонару на 9 добу хвороби зі скаргами на тривалу лихоманку до 38,8°С, біль у горлі, утруднене носове дихання, збільшення шийних лімфатичних вузлів, одутловатість лиця, пастозність повік. Захворів гостро, коли підвищилася температура тіла, з'явився біль у горлі. З шостої доби хвороби амбулаторно діагностовано фолікулярну ангіну, отримував цефазолін та фенкарол. Стан хворого поступово погіршувався, з'явилася виражена Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 4 лімфаденопатія, у зв'язку з чим госпіталізований до ОДІКЛ. На підставі клініко-лабораторного дослідження діагностовано ІМ Епштейна-Барр вірусної етіології, ангінозно-залозисту форму середньої важкості. Отримував лікування: цефтриаксон, фенкарол, гівалекс, краплі в ніс, анальгін, лімфоміазот, фуцис, гевіран, силібор, пробіотики, дієта. У першу добу перебування дитини у стаціонарі було проведено дослідження кількісного вмісту імунокомпетентних клітин. Отримано наступні результати: CD8+ 34,16% і CD21+ 26,79%, на підставі чого прогнозували розвиток структурно-функціональних змін печінки у вигляді гепатиту. При проведенні УЗД було виявлено гепато- та спленомегалію, гепатоспленит, при дослідженні функціональних проб печінки - підвищення рівня трансаміназ. Хворий виписаний з покращенням загального стану через 14 діб для подальшого диспансерного нагляду зі збереженими явищами гепатосплениту при УЗД та підвищеним рівнем трансаміназ, менш вираженим в динаміці. Олександр К., 17 років, і/х №5778, поступив до стаціонару на 19 добу хвороби зі скаргами на тривалу лихоманку до 39,0°С, біль у горлі, збільшення лімфатичних вузлів, утруднене носове дихання. Захворів гостро, коли підвищилася температура тіла, з'явився біль у горлі. На восьму добу діагностовано фолікулярну ангіну, з приводу чого отримував грамокс. На тлі тривалої лихоманки спостерігалося збільшення лімфатичних вузлів, у зв'язку з чим госпіталізований у стаціонар. На підставі клініко-лабораторного дослідження діагностовано ІМ Епштейна-Барр вірусної етіології, ангінознозалозисту форму середньої важкості. Отримував лікування: медаксон, фенкарол, гівалекс, анальгін, фуцис, пробіотики, дієта. У першу добу перебування дитини у стаціонарі було проведено дослідження кількісного вмісту імунокомпетентних клітин крові. Отримано наступні результати: CD8+ 45,98% і CD21+ 21,79%, на підставі чого прогнозували розвиток структурно-функціональних змін печінки у хворого у вигляді її паренхіматозної реакції. При проведенні УЗД було виявлено паренхіматозну реакцію печінки без її збільшенням, функціональні проби печінки - в межах фізіологічних норм. Хворий виписаний з одужанням через 9 діб для подальшого диспансерного нагляду без суттєвих ультразвукових змін печінки. Таким чином, визначення показників клітинної ланки імунітету у дітей при ІМ вже на ранніх стадіях захворювання дозволяє прогнозувати розвиток структурно-функціональних змін печінки та вирішувати терапевтичну тактику ведення хворих. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601