Спосіб оцінки стану нервового апарату стінки тонкої кишки при спайковій хворобі в експерименті

Спосіб оцінки стану нервового апарату стінки тонкої кишки при спайковій хворобі в експерименті, що включає дослідження біологічних тканин тонкої кишки, який відрізняється тим, що у тварин з експериментальною спайковою хворобою забирають фрагмент тонкої кишки, занурюють його у парафін, готують зрізи, які забарвлюють методом вибіркової Імпрегнації дегенеративно змінених нервових волокон та закінчень, і при появі нервових волокон, забарвлених у чорний колір, визначають наявність їх дегенеративних змін, що є показником пошкодження нервово-рецепторного апарату стінки тонкої кишки. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до експериментальної хірургії, і може бути використана для діагностики змін нервового апарату стінки тонкої кишки в експерименті при спайковій хворобі. Відомий метод оцінки регіональної геодинаміки очеревини шляхом визначення змін перфузійного тиску, венозного відтоку, капілярного гідростатичного тиску, пре- та пост капілярного опору, коефіцієнту капілярної фільтрації та розширення венозних судин [3] Проте недоліками зазначеного вище способу є те, що він не дозволяє визначити морфофункціональний стан нервового апарату стінки тонкої кишки. За цим способом можна оцінити переважання симпатичного відділу вегетативної нервової системи над парасимпатичним чи навпаки, скісно судити про функціональний стан нервових волокон, які іннервують судини, але немає можливості визначити стан нервових волокон, які іннервують інші структури стінки кишки. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є імпрегнація нервових елементів за методом Більшовського азотнокислим сріблом, при якому на світлому тлі імпрегнуються контури нейронів їх ядер, у тілах нейронів виявляються тонкі волокна нейрофібрил [2] Однак вказаний спосіб не дозволяє у повній мірі визначити морфофункціональний стан нервового апарату стінки тонкої кишки За цим способом можна визначити архітектоніку нервових елементів стінки тонкої кишки, виявити грубі деструктивні зміни нервових волокон, наприклад їх фрагментацію, але не можна визначити початкові дегенеративні зміни нервових волокон, які не супроводжуються візуально помітними структурними змінами; неможливо відрізнити неушкоджені волокна від волокон з початковими дегенеративними змінами. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способів діагностики стану нервового апарату стінки тонкої' кишки шляхом оцінки морфологічних змін тканин стінки тонкої кишки за умов експериментального спайкоутворення, що дозволить більш детально вивчати патогенетичні механізми надмірного спайкоутворення у черевній порожнині, визначати ефективність профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на попередження та лікування спайкової' хвороби. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно корисної моделі, у тварин з експериментальною спайковою хворобою забирають фрагмент тонкої кишки, занурюють його у парафін, готують зрізи, які забарвлюють методом вибіркової імпрегнації дегенеративно змінених нервових волокон та закінчень і при появі нервових волокон, забарвлених у чорний колір, визначають наявність їх дегенеративних змін, що є показником пошкодження нервово-рецепторного апарату стінки тонкої кишки. Спосіб здійснюється наступним чином. Дослідження функціонального стану нервового апарату стінки тонкої кишки проводилося у 64 самців щурів лінії Вістар. Тварини були розподілені на дві групи по 32 щури1 у першій групі тварини отримували «Берлітіон» (по 0,2мл внутрішньовен 1 CM in 5277 но, двічі на добу, кожного дня) після оперативного втручання, у другій - не отримували. У щурів моделювали спайкову хворобу [1] і забивали на 14 добу після оперативного втручання. Забирали ділянки тонкої кишки в області ураженої' спайковим процесом та за її межами, заливали у парафін, готували зрізи, які забарвлювали методом вибіркової імпрегнації дегенеративно змінених нервових волокон та закінчень, після чого досліджували методом світлової" мікроскопи [2]. Об'єктивне визначення інтенсивності спайкоутворення проводили за Воробйовим та Бебуришвілі [1]. У результаті проведених досліджень встановлено, що у чотирьох щурів спайковий процес виходив за межі анатомічної ділянки, у якій була нанесена операційна травма, інтенсивність спайкоутворення складала 12,1±1,1, щодо решти щурів, то у них спайковий процес не виходив за межі анатомічної області, у якій була нанесена операційна травма, а інтенсивність спайкоутворення була на 23,2% менша. У групі тварин з меншою Інтенсивністю спайкоутворення виявлені поодинокі дегенеративно змінені нервові волокна, які розташовувалися у підслизовій та м'язовій оболонках тонкої кишки. У тварин з надмірним спайкоутворенням дегенеративно змінені нервові волокна зустрічалися візуально у значно більшій кількості у підслизовій оболонці і, особливо, у м'язовій. На відміну від попередньої групи у тварин цієї групи поруч з нервовими волокнами на початкових стадіях дегенеративних змін, а саме інтенсивне забарвлення у чорний колір, виявлені веретеноподібні потовщення по ходу нервового волокна, фрагментовані нервові волокна У групі тварин, у якій після моделювання спайкової хвороби щури отримували препарат а-ліпоєвої кислоти, не виявлено жодного випадку, у якому спайковий процес виходив би за межі ділянки нанесення операційної" травми Інтенсивність спайкоутворення була меншою за попередні групи При гістологічному дослідженні стінки тонкої кишки не виявлено фрагментованих нервових волокон, виявлені поодинокі ділянки з веретеноподібними розширеннями та волокна, забарвлені у чорний колір Такі волокна були відсутніми у підслизовій основі І розташовувалися переважно у м'язовій оболонці тонкої" кишки. Отримані результати показали, що у щурів з порівняно більш інтенсивним спайкоутворенням виявлені і більш виразні дегенеративні зміни нервових волокон у стінці тонкої кишки. До того ж за Комп'ютерна верстка Л Литвиненко 4 пропонований метод надав можливість визначити шари стінки тонкої кишки, у яких ушкодження нервових волокон було більш виразним, що надає можливість передбачити ті чи інші порушення у функціонуванні кишки. Враховуючи важливість стану нервово-рецепторного апарату для регуляції трофічних процесів, моторної активності тонкої кишки, його патологія може призводити до порушень метаболізму, отже і функціональної активності тканин тонкої кишки, що безумовно може сприяти виникненню надмірних за інтенсивністю адгезивних процесів у черевній порожнині. Використання препаратів а-ліпоєвої кислоти після оперативного втручання сприяє зменшенню інтенсивності спаикового процесу у черевній порожнині і, паралельно з цим, менш виразним дегенеративним змінам нервових волокон стінки тонкої кишки Отже, дані отримані за допомогою запропонованого методу дозволяють судити про ефективність препаратів, які використовують для профілактики надмірного спайкоутворення в експериментальних умовах. Таким чином, запропонований спосіб оцінки стану нервового апарату тонкої кишки при експериментальній спайковій хворобі має переваги порівняно з прототипом у плані розширення можливостей діагностики ранніх проявів патології нервових волокон стінки кишки при експериментальному спайковому процесі в черевній порожнині. На підставі даних про стан нервового апарату стінки тонкої" кишки при експериментальній спайковій хворобі з'являється можливість судити про індивідуальні особливості перебігу спаикового процесу, визначати ефективність фармакологічних препаратів, спрямованих на профілактику та лікування спаикової хвороби. Література. 1. Воробьев А.А., Бебуришвили А.Г Хирургическая анатомия оперированого живота и лапараскопическая хирургия спаек. -Волгоград' Государственное учреждение "Издатель", 2001. -240с. 2. Микроскопическая техника /под ред. Д.С. Саркисова, Ю.Л. Перова. -М.: Медицина, 1996,544с. 3. Покидько М.І Патоморфогенез, клініка, діагностика та лікування спаикової хвороби на основі визначення індивідуальної судинної реактивності організму (клініко-експериментальне дослідження): Автореф. дис. д-ра мед наук 14.01.03 /Національний медичний університет їм. О.О. Богомольця -К , 2002. -45с. Підписне Тираж 37 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601