Спосіб профілактики гельмінтозного зараження коней

Спосіб профілактики гельмінтозного зараження коней, що включає пероральне застосування препарату для проведення профілактичної деге 3 54161 дації дефіциту йоду в організмі протягом місяця перед вигоном на пасовища і в подальшому під час усього випасного періоду застосовували калію йодид в дозі 3мг/кг маси тіла. Тваринам другої (15 голів) групи згодовували морську сіль в дозі 3мг/кг маси тіла. Коні третьої групи мінеральних підкормок до основного раціону не отримували. До випасання і на 90 добу після початку випасання у тварин відбирали кров і досліджували на вміст гормонів Т4 і Т3 та вивчали імунологічні показники. На 90 добу після початку випасання і можливого зараження гельмінтами у коней також дослідували фекалії на наявність яєць паразитів. Лабораторними дослідженнями сироватки крові дослідних тварин на 120 добу після початку введення йодистих препаратів відмічали збільшення вмісту гормонів Т3 і Т4, причому кількість їх найбільше зростала в групі, де застосовували морську сіль (2 група: 4,67±0,8нмоль/л - Т3 і 44,8±3,7нмоль/л - T4). В першій групі відбулося збільшення концентрації гормону Т4 до рівня фізіологічної норми (27,45±12,6нмоль/л), а вміст гормону Т3 був трохи нижчим за нормативні показники (1,25±0,7нмоль/л). В контрольній групі ми реєстрували низький вміст обох гормонів в сироватці крові - 1,31±0,2нмоль/л - Т3 і 25,2±0,4 - Т4. Введення йодистих підкормок до основного раціону сприяли збільшенню рівня загального білку в сироватці крові та нормалізації кількісного вмісту білкових фракцій. А саме в першій групі рівень загального білку зріс на 6,2% (70,3±2,6г/л), в другій групі - на 0,6% (68,3±6,6г/л). В контрольній групі цей показник залишався на низькому рівні. Спостереження за змінами показників Т- та Влімфоцитів в усіх дослідних групах показали позитивну динаміку. В першій групі число Т-лімфоцитів зросло на 24,9% (42,1±1,1%), в 2 групі - на 41,8% (41,7±4,6%). Аналогічно збільшувалась кількість Вклітин крові: в першій групі - на 20,5% (19,4±2,1%), в другій групі - на 7,8% (23,6±0,4%) порівняно до початку досліду. Дослідження контрольної групи Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 показало вміст В-лімфоцитів на попередньому рівні - 19,2±1,5%. Також спостерігали позитивну динаміку змін фагоцитарної активності сироватки крові в бік її збільшення: в першій групі - на 17,1% (73,2±11,8%), в другій групі - на 15,1% (82,3±13,4%). В контрольній групі фагоцитарна активність сироватки крові була досить низькою, як і до початку досліду - 68,2±2,7%. Після випасання встановили, що інвазування тварин кишковими стронгілятами відбулося в усіх групах, але екстенсивність та інтенсивність гельмінтозного ураження по групах відрізнялась. Так, спостерігали стовідсоткове зараження коней контрольної групи. При цьому інтенсивність інвазії була досить високою - 35,3±2,6 яєць стронгілят в грамі фекалій. В першій і другій дослідних групах інтенсивність зараження була значно нижчою: 19,4±2,8 яєць/г фекалій - у тварин, які отримували до раціону калію йодид і 14,3±1,2 яєць/г фекалій у коней до складу основного раціону яких входила морська сіль. При цьому клінічного прояву гельмінтозів у дослідних групах не реєстрували, тоді як у контрольній групі спостерігали у коней розлади травлення, схуднення, зниження молочної продуктивності у кобил. Таким чином, введення до основного раціону калію йодиду в дозі 3мг/кг маси тіла і морської солі в дозі 3мг/кг маси тіла сприяє латентному перебігу хвороби і не відображується на загальному стані тварин і їх продуктивності. Відбувається активація діяльності щитовидної залози, нормалізація імунологічних показників, роботи шлунково-кишкового тракту. Сукупність вищевказаних ознак є необхідною і достатньою умовою для виконання задачі, покладеної в основу корисної моделі, з досягненням результату - профілактики інтенсивного зараження коней кишковими гельмінтами й виключення клінічного перебігу гельмінтозу в гострій формі. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601