Спосіб підвищення молочної продуктивності корів та збереженості молодняку

Спосіб підвищення молочної продуктивності корів та збереженості молодняку шляхом згодовування корму, одержаного при вирощуванні грибів на основі соломи, який відрізняється тим, що як корм використовують субстрат, одержаний після третього урожаю плодових тіл гриба глива (Pleurotus ostreatus) і згодовують його коровам протягом сухостійного періоду по 3-5 кг на голову на добу, додаючи до основного раціону. Корисна модель відноситься до галузі скотарства, зокрема годівлі великої рогатої худоби, а саме до способів підвищення молочної продуктивності корів, збереженості новонародженого молодняку. Спосіб може бути використаний у тваринницьких господарствах різних форм власності, що утримують молочну худобу і одночасно займаються вирощуванням грибів, зокрема гливи звичайної (Pleurotus ostreatus), або мають змогу використовувати субстрат після їх плодоношення для згодовування худобі. Відомі способи підвищення молочної продуктивності великої рогатої худоби тварин шляхом згодовування їм кормового білку (Кормовые белки и биостимуляторы в животноводстве, М., 1961, - с. 148-158.), одержаного за рахунок вирощування дріжджеподібних мікроорганізмів на субстратах, після кислотного гідролізу рослинної сировини, що включає розварювання її у воді, або 0,1% сірчаній кислоті з наступним додаванням попередньо отриманих ферментів гриба роду Aspergillus. Одержане сусло звільняють від загальної маси сировини, вносять живильні солі (суперфосфат, або сульфат амонію) і вирощують дріжджі. Недоліком способу являється те, що він є складним у застосуванні, оскільки складається із ряду стадій і потребує одержання чистих ферментів. Відомий спосіб підвищення продуктивності великої рогатої худоби за рахунок згодовування корму на основі соломи (Зафрен С Я . Как повысить питательную ценность соломы. М., Колос, 1972.), підданої дріжджуванню: солома 5-7%, цукрова сировина 13-15%, дріжджова закваска 4-5%, солод 0,2-0,4, соляна кислота 0,06-0,08%, суперфосфат 0,05-0,06%, сульфат амонію 0,05-0,06%, вода 8085%. Недоліком способу є необхідність додавання концентрованої соляної кислоти в кількості 1,5-2 кг на 300 кг соломи. Це потребує спеціального обладнання, спецодягу, крім цього, захисних засобів, що створює незручності для працюючого персоналу. Також використовують дорогий і дефіцитний продукт - солод, а через високу вологість корм має низьку поживність і є незручним у транспортуванні. Названі способи економічно невигідні і часом викликають нагромадження не бажаних речовин в організмі. Недоліком відомих способів є недостатня їх ефективність. Найбільш близьким по суті до способу що заявляється, є спосіб підвищення продуктивності для сільськогосподарських тварин шляхом згодовування корму на основі соломи (Ткачев И.В. Приготовление и рациональное использование корма. - Краснодар, 1962, - с. 25.), що містить: соломи 40%, дріжджі - 0,17%, патока - 1,5%, суперфосфат - 0,85%, сульфат амонію - 0,85%, вода - 55%. Недоліком способу є недостатня його ефективність, оскільки цей корм має не високу поживність і перетравність. Згодовування такого корму коровам сприяло підвищенню надою на 4,3% порівняно із контрольними. Запропонований нами спосіб усуває недоліки прототипу, мітить менше компонентів (січка соломи - 45-50%, грибниця гливи -10%, вода - 40-45%), простіший у виконанні, і забезпечує підвищення молочної продуктивності і надою на 6,7%, позитивно впливає на перебіг родового і післяродового