Спосіб визначення динамічного коефіцієнта тертя

Спосіб визначення динамічного коефіцієнта тертя, який включає стискування зразка, виготовленого у вигляді прямокутного паралелепіпеда з одного матеріалу, силою N між плоскими поверхнями двох зразків, виготовлених з іншого матеріалу, вплив на нього через пружний елемент зсуваючим навантаженням F, яке ортогональне силі N, реєстрацію величин N(t) і F(t), що змінюються в часі t, збільшення зсуваючого навантаження F до значення Fc(tc), при якому відбувається зсув зразка, який відрізняється тим, що вимірюють довжину  пружного елемента, реєструють величину його деформації δ(t), що змінюються в часі t, по залежностях δ(t), N(t) і F(t) встановлюють відповідні до моменту часу ti > tc значення швидкості ковt   ti  зання c i ( ti )    i1 зразків один відносно ti1  ti Технічне рішення відноситься до області вимірів при визначенні динамічного коефіцієнта тертя матеріалів. Як прототип вибраний спосіб визначення статичного коефіцієнта тертя матеріалів [Патент України №45121 на "Спосіб визначення коефіцієнта тертя" / Опубл. 26.10.2009. Бюл.№20.]. Спосіб включає стискування зразка, виготовленого у вигляді прямокутного паралелепіпеда з одного матеріалу, силою N між плоскими поверхнями двох зразків, виготовлених з іншого матеріалу, вплив на нього зсуваючим навантаженням F, ортогональним силі N, реєстрацію величин N(t) і F(f), що змінюються у часі t, збільшення зсуваючого навантаження F до значення Fc(tc), при якому відбувається зсув зразка, визначення величини зсуваючого навантаження Fc(tc), встановлення по залежності N(t) відповідне моменту часу tc значення сили реакції зразків Nc(tc) і визначення статичного коефіцієнта тертя k матеріалів, що викорисF t  товуються, по формулі k  c c . 2Nc t c  кістю виготовлених з них зразків один відносно одного. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі визначення коефіцієнта тертя, який включає стискування зразка, виготовленого у вигляді прямокутного паралелепіпеда з одного матеріалу, силою N між плоскими поверхнями двох зразків, виготовлених з іншого матеріалу, вплив на нього через пружний елемент зсуваючим навантаженням F, яке ортогональне силі N, реєстрацію величин N(t) і F(t), що змінюються у часі t, збільшення зсуваючого навантаження F до значення Fc(tc), при якому відбувається зсув зразка, згідно корисної моделі вимірюють довжину  пружного елемента, реєструють величину його деформації  (t), що змінюється у часі t, по залежностях  (t), N(t) і F(t) встановлюють відповідні до моменту часу ti > tc t   ti  значення швидкості ковзання c i ( ti )    i1 ti1  ti Недоліком цього способу є його незастосовність для визначення динамічного коефіцієнта тертя матеріалів. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу визначення динамічного коефіцієнта тертя матеріалів при ковзанні з різною швид Спосіб реалізується таким чином. (13) 59650 (11) UA (19) зразків один відносно одного, сили реакції Ni(ti) і зсуваючого навантаження Fi(ti) відповідно, і визначають динамічний коефіцієнт тертя kd(ci) матеріалів, що використовуються, при швидкості ковзання F t  сi(ti) по формулі k d c i   i i . 2Ni ti  U одного, сили реакції Ni(ti) і зсуваючого навантаження Fi(ti) відповідно, і визначають динамічний коефіцієнт тертя kd(ci) матеріалів, що використовуються, при швидкості ковзання сi(ti) по формулі F t  k d c i   i i . 2Ni ti  3 59650 Зразок 1, (фіг. 1), виготовлений у вигляді прямокутного паралелепіпеда з першого матеріалу, розташовують між плоскими поверхнями двох зразків 2, виготовлених з другого матеріалу, через пружний елемент З із тензометричним мостом здійснюють їх одноосне стискування силою N до значення N0, обертаючи гвинт 4 в опорі 5, жорстко закріпленої відносно зразка 2, через пружний елемент 6 довжиною  із тензометричним мостом впливають на зразок 1 зсуваючим навантаженням F, яке ортогональне силі N і пропорціональне деформації  пружного елемента 6, сигнали від тензометричним мостів пружних елементів 3 і 6 подають в реєструючий пристрій 7, наприклад, аналогово-цифровий перетворювач і пристрій пам'яті комп'ютера. При цьому результат реєстрації величин N(t), F(t) і  (t), що змінюються в часі t, відображається у реальному часі на моніторі комп'ютера у вигляді графіків (фiг.2). Зсуваюче навантаження F(t) збільшують, обертаючи гвинт 4, до Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 4 значення Fc(tc), при якому відбувається зсув зразка 1 відносно зразків 2 і яке визначають по зламу кривий F(t). Потім встановлюють по залежностях  (t), N(t) і F(t) відповідні до моменту часу ti > tc t   ti  значення швидкості ковзання c i ( ti )    i1 ti1  ti зразків один відносно одного, сили реакції Ni(ti) і зсуваючого навантаження Fi(ti) відповідно, і визначають динамічний коефіцієнт тертя kd(ci) матеріалів, що використовуються, при швидкості ковзання F t  сi(ti) по формулі k d c i   i i . 2Ni ti  Заявлений спосіб визначення динамічного коефіцієнта тертя матеріалів дозволяє визначити динамічний коефіцієнт тертя матеріалів при ковзанні з різною швидкістю виготовлених з них зразків один відносно одного. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601