Спосіб ранньої оцінки генотипу кнурів та маток

Спосіб оцінки генотипу кнурів і свиноматок з використанням ранньої діагностики багатоплідності та молочності відноситься до області свинарства. Він може бути використаним для визначення продуктивних і репродуктивних якостей кнурів і свиноматок в більш ранньому віці для ефективного проведення селекційноплемінної роботи. В сучасному свинарстві відомий спосіб оцінки кнурів і свиноматок за продуктивними та репродуктивними якостями нащадків. Згідно «Інструкції по бонітуванню свиней», затвердженої Міністерством сільського господарства СРСР від 2 червня 1975 року, видавництво «Колос» м. Москва 1976 рік (стор. 4 і 5 ), продуктивність свиноматок оцінюють після одержання від них опоросів за такими показниками: - багатоплідність - кількість народжених живих поросят; - молочність - маса гнізда поросят на 21 день після народження; - маса гнізда поросят в 2-х місячному віці. Кнурів оцінюють за продуктивністю всіх його дочок після одержання від них опоросів. Причому враховують всіх вибувших і вибракованих дочок, але не менше 5 врахованих голів. Вищезгаданий спосіб ефективний, але надто тривалий. Він дає змогу дати повну оцінку кнура лише в віці 3336 місяців. Отже, в племінній роботі більша половина їх життя не відома по генотипу, що визначає їх багатоплідність і молочність. Метою запрограмованого способу селекційно-племінної роботи передбачається оцінювати генотип молодих кнурців і свинок по багатоплідності і молочності в 7-8 місячному віці, тобто до одержання від них потомства, а по продуктивним якостям їх дочок в 20-21 місячному віці. Поставлена мета досягається тим, що оцінка кнурів і свинок по молочності може бути визначена за розмірами і кількістю анатомічно і функціонально відокремлених молочних залоз в долях вимені, які відкриваються вивідними протоками в вершині соска. Для цього на м'ясокомбінаті проводились планові забої сестер і напівсестер в 6-7 місячному віці при досягненні ними живої маси 95-100кг. В результаті анатомічних і гістологічних досліджень свиноматок встановлено, що кількості анатомічно і функціонально відокремлених молочних залоз в долях вимені відповідає число вивідних канальців. Тобто, чим більше вивідних канальців в соску, а відповідно молочних залоз, тим вище потенціальна молочність свиноматок. Аналіз даних, одержаних при проведені дослідів свідчить, що молочність свиноматок, що мають від двох до семи долей вимені з трьома молочними залозами вище на 22,9%, середня жива маса поросят в 30 денному віці більш на 22,8%, в 60-при денному - на 18,4%, багатоплідність на 14,7% вище, в порівняні з свиноматками в котрих нема долей з трьома молочними залозами (Р< 0,001). Багатоплідність свиноматок, згідно запропонованого способу, визначається по морфології яєчників, розвитку і розмірам окремих частин органів статевого апарату їх сестер і напівсестер, вирощених на контрольній відгодівлі при досягненні ними живої маси 95-100кг і забитих на 10-15 день після найвищої фази статевого збудження. Проведені дослідження показують, що довжина яйцеводів, рогів матки, маса яєчників, кількість фолікулів, свіжих жовтих тіл характеризують відтворювальну здатність свиноматок. Дослідами визначено, що збільшення розмірів органів статевого апарату приводить до збільшення багатоплідності. Дані підтверджуються високовірогідною позитивною кореляційною залежністю між багатоплідністю свиноматок і розмірами органів статевого апарату забитих їх сестер і напівсестер. Таблиця Показники 1. Багатоплідність і довжина рогів матки 2. Багатоплідність і маса яєчників Сестри r+0,643 при Р