Спосіб прогнозування ризику розвитку тромботичних ускладнень при переломі

Спосіб прогнозування ризику розвитку тромботичних ускладнень при переломі, який включає визначення рівнів ліпідів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХСЛПНЩ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХСЛПВЩ), тригліцеридів, антитіл до бета-2-глікопротеїну 1, який відрізняється тим, що в крові визначають активність фактора Віллебранда і при його підвищенні в 2 і більше разів діагностують ризик розвитку тромботичних ускладнень. Запропонований спосіб прогнозування ризику розвитку тромботичних ускладнень при переломі належить до медицини, зокрема до травматології. Він призначений і може бути використаний при обстеженні хворих. Способи прогнозування ризику тромботичних ускладнень у хворих відомі. До них належать виявлення збільшення агрегації тромбоцитів, тромбоцитопенії, активації протеїну С і S, підвищення активності бета-2-глікопротеїну 1 (див. А.Н. Окороков. Диагностика болезней внутренних органов. М.: Медицина, 2001. - Т. 2. - С. 103). Перераховані способи дають загальне уявлення про можливі патогенетичні механізми виникнення тромботичних ускладнень. Однак їх дослідження швидше свідчить про загальний тромботичний фон, а провести прогнозування можливого ризику тромботичних ускладнень не дозволяє. В основу корисної моделі поставлена задача розроблення простого і доступного способу прогнозування ризику розвитку тромботичних ускладнень при переломі. Така задача вирішується тим, що, крім визначення рівнів ліпідів, холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХСЛПНЩ), холестерину ліпопро теїнів високої щільності (ХСЛПВЩ), тригліцеридів (ТГ), антитіл до бета-2-глікопротеїну 1, у хворих визначають активність фактора Віллебранда, і при його підвищенні в два рази діагностують ризик розвитку тромботичних ускладнень. Застосування способу. У хворого, крім визначення рівнів ліпідів, ХСЛПНЩ, ХСЛПВЩ, ТГ, антитіл до бета-2-глікопротеїну 1, натщесерце отримують з вени кров, змішують її з коагулянтом (цитрат натрію) в співвідношенні 9:1, центрифугують 10 хв. при 2500 об/хв. і визначають активність фактора Віллебранда. Згідно з рекомендацією фірмивиробника активність цього фактора у здорових осіб - 81,00. Підвищення активності в два рази свідчить про можливість тромбозу. Конкретний приклад застосування способу. Хворий Б., 38 років, був прийнятий в клініку з діагнозом перелому правого стегна. Лабораторні дослідження: загальний холестерин - 7,0 ммоль/л, ХСЛПНЩ - 3,6 ммоль/л, ХСЛПВЩ - 2,0 ммоль/л, ТГ - 2,8 ммоль/л, антитіла до бета-2-глікопротеїну 1 класів IgG, IgM, IgA відповідно 26, 28, 29 u/ml. Проведено визначення фактора Віллебранда. Його рівень склав 198,00, що свідчить про високу (19) UA (11) 60584 (13) U (21) u201013854 (22) 22.11.2010 (24) 25.06.2011 (46) 25.06.2011, Бюл.№ 12, 2011 р. (72) БЕЗСМЕРТНИЙ ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ, ШЕВЧУК ВІКТОР ІВАНОВИЧ (73) НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ (НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЛІКУВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС) ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. М.І. ПИРОГОВА 3 60584 4 загальну активність, що характерно для загрози Таким чином, застосування способу дозволяє тромбозу. Призначена патогенетична терапія. прогнозувати виникнення тромботичних ускладнень. Комп’ютерна верстка А. Рябко Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601