Композиція з гербіцидною і стимулюючою дією для підвищення продуктивності ярого ячменю

Винахід відноситься до сільського господарства і може бути використаний при вирощуванні ярого ячменю з метою підвищення його продуктивності, покращення якості зерна, екологізації сільськогосподарського виробництва. В світовому землеробстві ячмінь є однією з найбільш поширених культур - він займає 11% від усі х посівних площ зернових [Самойлов Л.Н., Благовещенская З.К. Комплексное применение средств химизации при возделывании ячменя // Химизация сель. хоз. - 1991. - №6. -С.101-105]. В останні роки в Україні врожайність ячменю значно знизилась. Однією з причин цього є забур'яненість посівів, через яку за даними Інституту захисту рослин УААН [Лисенко С.В., Джам 0.В. Гербіциди в посівах ярого ячменю // Захист рослин. - 1996. - №2. - С.6-7] втрати зерна досягають 10% і більше. Бур'яни затінюють і пригнічують культурні рослини, забирають у них воду і поживні речовини, становлять загрозу для наступних культур. Тому боротьба з бур'янами є надзвичайно важливим фактором стабілізації рівня виробництва зерна. Серед заходів, спрямованих на зменшення забур'яненості посівів, значна, а дуже часто вирішальна роль належить використанню гербіцидів - хімічних речовин різної будови, які пригнічують або зовсім припиняють ріст бур'янів. В результаті підвищується врожайність та якість зерна вирощуваної культури, зменшується його засміченість насінням бур'янів. В технології вирощування ярого ячменю застосування гербіцидів має особливе значення, тому що цю чутливу до бур'янів культуру висівають суцільним способом і за допомогою механічних заходів знищити бур'яни в посівах практично неможливо. Відомий [Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. - К.: "Юнівест Маркетинг". 2001. -С.84] системний гербіцид Гранстар, який дедалі все ширше використовується в посівах ячменю. Він ефективно знищує бур'яни, має широкий спектр дії та добру технологічність. Низькі норми його внесення (25 г/га) не потребують додаткових витрат на транспортування. Основним недоліком Гранстару, як і інших гербіцидів, є токсична дія на культурні рослини та ґрунтову біоту. Гербіциди як речовини з високою фізіологічною активністю можуть спричиняти негативні анатомо-морфологічні зміни в будові листків, їх некрози, хлорози і відмирання [Мережинский Ю.Г., Митрофанов Б.А., Иванищев В.Н. Интенсивность фотосинтеза в зависимости от уровня поступления и накопления гербицидов в растениях // Физиология и биохимия культурных растений. -1975. -Т.7. - Вып. 4. -С.345-350; Delvin R. et al / Chlorophyll production and chloroplast development in norflurazon-treated plants // Weed Res. -1976. -V.16. -№2. Задача даного винаходу - створення засобу, який захищає посіви озимої пшениці від бур'янів і підвищує продуктивність культури шляхом створення композиції з гербіцидною та стимулюючою дією, що зменшує пестицидне навантаження на біоценози і навколишнє середовище. Поставлена задача досягається композицією з гербіцидною та стимулюючою дією, що складається з гербіциду Ковбою, розчинника (води) і регулятора росту рослин Агростимуліну, при такому співвідношенні компонентів в розрахунку на використання для обробки 1 га посівів: Гранстар 15г; Емістим с 5,0мл; Вода 300л. Емістим С - вітчизняний високоефективний регулятор росту природного походження, стимулятор росту зернових, зернобобових, техничних, кормових, овочевих і плодоягідних культур [Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні // К.: "Юнівест Маркетинг". - 2001. –С.120-121] Хоча було відомо, що Емістим С є ефективним стимулятором росту ярого ячменю [Пономаренко С.П., Боровикова Г.С. Біостимулятори росту. Вплив на урожайність та якість продукції //Захист рослин.-1997.-№11.-С.35], важко було передбачити заздалегідь, що при його використанні сумісно з гербіцидами дози останніх можна зменшити без зниження біозахисної дії, з одночасним підвищенням врожайності і якості зерна. Тому ми вважаємо, що запропоноване нами технічне рішення відповідає критерію "винахідницький рівень". Сутність винаходу пояснюємо прикладами, в яких наведені результати трирічних досліджень, що. проводились в Уманській державній аграрній академії під керівництвом академіка АН ВШ України, доктора с.-г. наук, професора З.М. Грицаєнко. Досліди закладалися на дослідному полі методом рендомізованих повторень, Площа дослідних ділянок 100м 2, облікових ділянок –40-60м 2 повторення дослідів триразове. Обприскування гербіцидом і регулятором росту проводили у фазі повного кущення ячменю, витрата робочого розчину – 300л/га. В контрольних варіантах Гран стар і Емістим С не використовувались. Технологія вирощування ярового ячменю загальноприйнята для Центрального Лісостепу України. Оптимальна доза внесення Гранстару - 25г/га. Сорт ярого ячменю - Рось. Приклад 1. Метою досліду було вивчення впливу дії різних доз Гранстару і Емістиму С на вміст хлорофілу в рослинах ярого ячменю. Цей показник характеризує продуктивність асиміляційного апарату, від функціонування якого в значній мірі залежить врожайність посівів. Вміст хлорофілу в листках ярого ячменю визначали у фазі виколошування за методикою [Викторов С.Д. Малый практикум по физиологии растений // М.: Высшая школа. 1983. - С. 51-52]. Результати досліду наведені в табл.1. Таблиця 1 Вплив різних доз Гранстару і Емістиму С на основні біологічні процеси в рослинах ярого ячменю Варіант досліду 1. Контроль 2. Гранстар 25г/га (100%) Вміст Вміст сухих речовин Чиста продуктивність хлорофілу, фотосинтезу % до % до % до % г/м 2 контролю контролю контролю 100,0 40,70 100,0 5,1 100,0 104,4 43,87 107,8 7,6 149,0 3.Гранстар 20г/га (80%) 4. Гранстар 15г/га (60%) 5. Гранстар 10г/га (40%) 6. Гранстар 25г/га (100%) + Емістим С 5мл/га 7. Гранстар 20г/га (80%) + Емістим С 5мл/га 8. Гранстар 15г/га (60%) + Емістим С 5мл/га 9. Гранстар 10г/га (40%) + Емістим С 5мл/га 105,1 104,2 102,3 106,0 196,9 107,2 105,4 46,28 42,37 41,16 47,86 49,98 73,26 52,91 113,7 104,1 117,6 122,4 180,0 130,0 8,3 6,7 6,1 7,7 8,2 9,2 9,1 162,7 131,3 151,0 160,8 180,3 178.4 Приклад 2. Метою досліду було вивчення впливу Гранстару і Емістиму С на накопичення сухи х речовин в рослинах ярого ячменю. Цей показник характеризує інтенсивність роботи асиміляційного апарату, що визначає продуктивність рослин. Вміст сухих речовин в листках і стеблах визначали за К.М. Векірчиком [Векірчик К.М. Практикум по фізіології рослин // К.: Вища школа. -1984. -С.47-48]. Результати досліду наведені в табл.1. Приклад 3. Метою досліду було вивчення впливу Гранстару та Емістиму С на фотосинтетичну продуктивність посівів ярого ячменю. Чиста продуктивність фотосинтезу є важливим фізіологічним показником, який в значній мірі характеризує продуктивність рослин і визначає ефективність агротехнічних заходів щодо вирощування культури. Чисту продуктивність фотосинтезу визначали за методикою [Ничипорович А.А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев //М.: Из-во АН СССР. - 1956.- 94 С.] Результати досліду наведені в табл.1. Приклад 4. Метою досліду було вивчення впливу Гранстару та Емістиму С на забур'яненість посівів ярого ячменю. Забур'яненість посівів на 1м 2 в 9-разовому повторенні визначили за методикою [Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Методичні рекомендації для проведення дослідів у землеробстві // К.: УСГА. - 1985. - С. 70-72]. Результати досліду наведені в табл.2. Таблиця 2 Вплив різних доз гербіциду Гранстару та регулятора росту рослин Емістиму С на забур'яненість посівів та врожайність ярого ячменю Кількість % до Маса % до Урожай, Прибавка бур'янів, контролю бур'янів, контролю ц/га врожаю шт. г/м 2 ц/га % 1. Контроль 59 100,0 840 100,0 35,5 2. Гранстар 25 г/га (100%) 8 14 10 1 38,0 2,5 7,0 3. Гранстар 20 г/га (80%) 10 17 15 2 38,8 33 9,3 4. Гранстар 15 г/га (60%) 17 29 21 3 40,5 5,0 14.1 5. Гранстар 10 г/га (40%) 21 36 35 4 38,7 3,2 9,0 6. Гранстар 25 г/га (100%) + Емістим С 5 мл/га 7 12 15 1,8 39,6 4,1 11,5 7. Гранстар 20 г/га (80%) + Емістим С 5 мл/га 9 15 20 2 41,4 5,9 16,6 8. Гранстар 15 г/га (60%) + Емістим С 5 мл/га 13 22 38 4,5 42,6 7,1 20,0 9. Гранстар 10 г/га (40%) + Емістим С 5 мл/га 16 27 43 5 41,7 6,1 17;2 НІР0,5, ц/га 1,78 Варіант досліду Приклад 5. Метою досліду було ви вчення впливу Гранстару та Емістиму С на врожайність зерна ячменю. Облік врожаю здійснювали шляхом суцільного збирання комбайном "Нива" і зважуванням. Математичну обробку результатів проводили за Б.А. Доспєховим [Доспехов Б.А. Методика полевого опыта //М.: Агропромиздат. - 1985. - С. 248256]. Результати дослідження наведені в таблиці 2, НІРо,5 (найбільша істотна різниця) - статистичний показник, що характеризує точність обліку врожаю по повтореннях. Таким чином, поставлене завдання виконано. Створено композицію, яка стимулює основні біологічні процеси в рослинах ярого ячменю: підсилює роботу асиміляційного апарату, фотосинтетичну продуктивність, сприяє зменшенню забур'яненості посівів, підвищує врожай зерна та покращує його якість. Впровадження такої композиції в сільськогосподарське виробництво надає можливість значно зменшити пестицидне навантаження на агробіоценози і довкілля, заощадити валютні кошти на закупівлю гербіциду, отримати вагому прибавку високоякісного зерна. За підрахунками, проведеними за загальноприйнятими методиками на основі діючих нормативів, додатковий прибуток при застосуванні гербіциду Гранстару (15г/га) + Емістим С (5мл/га) становить 431,6грн/га. Додаткові витрати окупаються в 17,4 рази.