Спосіб лікування стронгілоїдозу

Винахід відноситься до області медицини і стосується лікування стронгілоїдозу. Стронгілоїдоз - гельмінтоз, що протікає з алергійним, дуодено-жовчеміхуровим і шлунково-кишковим синдромами. Людина заражається, проковтуючи филярієвидні личинки з забрудненою їжею, особливо овочами і ягодами чи при їхньому активному проникненні через шкіру (ходіння босоніж). У деяких випадках личинки, які з'явилися в кишечнику і затрималися в ньому до 24 годин і більш, можуть тут же перетворитися у филярієвидні і проникнути через слизувату оболонку стінки кишки в кровоносні судини. Отже, поряд із зараженням через рот і шкіру може спостерігатися і внутрішньокишкове самозараження (аутосуперинвазія). З кров'ю личинки мігрують у легені. Тут, розриваючи капіляри, вони попадають у просвіт альвеол, потім - у бронхи і зі слизом - у ротову порожнину. Зі слиною, вони досягають кишечнику і розвиваються до статевозрілого стану. Біологічний механізм відтворення інфекції (інвазії) складається з трьох частин: джерела збудника інфекції (інвазії), шляхів його передачі і сприйнятливості осіб, що заражаються. Тому в основі раціональних заходів щодо профілактики, боротьбі і ліквідації епідемічного процесу повинен бути активний вплив на один, два чи всі три частини процесу. У комплексі заходів, спрямованих на джерело інвазії, важливе місце належить виявленню хворих стронгілоїдозом і їхньому лікуванню. Однак лікування стронгілоїдозу наявними дотепер препаратами недостатньо ефективно. Відомий спосіб лікування стронгілоїдозу шляхом призначення антипаразитарного препарату мебендазол (Этиотропная фармакотерапия протозойных инфекций и глистных инвазий // Мамчур В.И., Суременко Н.С., Крауз В.А., Баранова Н.П., Легеза К.Н. - Днепропетровск-Санкт-Петербург, 1997. -С.79). Однак низька ефективність противопаразитарного лікування і сильна токсична дія обмежують застосування цього препарату. Найбільш близьким технічним рішенням до заявленого є спосіб лікування стронгілоїдозу з застосуванням медаміну та препаратів симптоматичного впливу (Этиотропная фармакотерапия протозойных инфекций и глистных инвазий // Мамчур В.И., Суременко Н.С., Крауз В.А., Баранова H.П., Легеза К.Н. - ДнепропетровскСанкт-Петербург, 1997. -С.82). Препарат має антипаразитарну дію у відношенні стронгілоїдозу. Однак пероральне лікування медаміном не можна призначати дітям до 2-х років і під час вагітності, лактації, може відзначатися підвищена чутливість до препарату. У процесі терапії в дорослих можливі наступні побічні явища: головні болі, нудота, блювота, сухість у роті, кропивниця, шкірна сверблячка, нейтропенія, ангионевротичний набряк. Зрідка можливі оборотні порушення функції печінки чи розвиток гепатиту. Ефективність складає 60-70%. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу лікування стронгілоїдозу, у якому за рахунок зміни протипаразитарного препарату досягається вплив на дорослі особі, яйця и личиночні форми паразитів, за рахунок чого підвищується ефективність лікування та запобігається або зменшується частота і тривалість загострень стронгілоїдозу. Поставлена задача вирішується в способі лікування стронгілоїдозу шляхом застосування традиційної терапії, яка містить симптоматичне лікування, та протипаразитарного препарату, згідно з винаходом, призначають препарат медізол у дозі 400мг х 2 рази на добу протягом 3-5 днів. Препарат медізол (1 таблетка містить 200 або 400мг альбендазолу) є високоефективним засобом при моно- і поліінвазіях, викликає ларвицидну, овицидну і верміцидну дію (діє загибливо на дорослі особи, яйця і личиночні форми паразитів). Застосовується при лікуванні як порожнинних, так і тканевых гельмінтозів, а також міазів і інших казуїстични х паразитозів у людини. Спосіб дозволяє зменшити частоту і тривалість рецидивів за рахунок згубної дії протипаразитарного препарату на всі стадії розвитку гельмінта. Прийом препарату медізол протягом 3-5 днів - умова, необхідна і достатня для знищення гельмінта, прийом препарату менш 400мг х 2 рази на день не робить необхідної лікувальної дії. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. Хворому на стронгілоїдоз одночасно з традиційною симптоматичною терапією призначають медізол у дозі 400мг х 2 рази на день після їжі, прийом продовжують протягом 3-5 днів. Нами обстежено на стронгілоїдоз 28376 чоловік, виявлено інвазованих 147 (0,52%). Вивчена паразитологічна ефективність лікування різними антигельмінтиками (мебендазолом, медаміном і медизолом) у 147 хворих стронгілоїдозом. Усі хворі переносили медізол добре. Не відзначалося ні температурних, ні токсичних, ні алергійних реакцій на препарат. Нижче приведені приклади використання заявленого способу. Приклад 1 Хворий Ю., 18 років, звернувся зі скаргами на дрібнопапульозний сип на шкірі грудей, живота і спини, постійну сверблячку в місцях висипання. Також скаржився на субфебрильну температур у, болі в епигастральній області, у правому підребер'ї. Лікувався по-приводу гастродуоденіту, дискинезії жовчних шляхів. Однак проведене лікування позитивних результатів не дало. Захворювання перейшло в хронічну форму. При подальшому обстеженні при дуоденальному зондуванні в жовчі були виявлені кишкові угриці (стронгілоїдоз). У зв'язку з цим було призначено комплексне лікування, що включає в себе медізол у дозі 400мг х 2 рази в добу протягом 3 днів. Стан хворого покращився, зникли всі скарги. Суб'єктивне поліпшення стану сполучалося з поліпшенням показників біохімічних показників крові, Т- і В- клітинної ланки імунітету. Повне клінічне благополуччя, відновлення працездатності, відсутність рецидивів свідчать про стабілізацію процесу та видужання. Приклад 2 Хвора Ш., 42 років, звернулася зі скаргами на періодичні дрібнопульозні висипання в області грудей і живота, сверблячку, набряклість вік, лихоманку. Хворіє протягом року, відзначає часті загострення. Проведене симптоматичне лікування не привело до позитивного ефекту. В даний час звернулася до лікаря в зв'язку з приєднанням субфебрильної температури. При рентгенологічному обстеженні в легенях - еозинофільні інфільтрати. При обстеженні був виявлений стронгілоїдоз. У зв'язку з цим було призначено комплексне лікування, що включає медізол по 400мг х 2 рази в добу протягом 5 днів. Стан хворої значно покращився, зникла висипка, виникнення нових вогнищ висипань не відзначалося. На тлі цього покращилися показники біохімічних показників крові, загального білка і білкових фракцій, Т- і В- клітинної ланки імунітету. У легенях рентгенологічна - норма. Усі хворі, що одержували медізол, відзначали його гарну переносимість. У жодного з хворих, що спостерігаються, не відзначено ніяких побічних явищ, які клінічно або лабораторно можна було б зв'язати з застосуванням препарату.