Спосіб діагностики цитомегаловірусної інфекції у вагітних

Винахід відноситься до медицини, а саме акушерства та гінекології і може бути використаним для діагностики цитомегаловірусної інфекції у вагітни х. Цитомегаловірусна інфекція (ЦМВІ) - широко розповсюджене захворювання людини, яке викликано цитомегаловірусом. Перебіг його спостерігається переважно в латентній формі. Діагноз ЦМВІ не може бути остаточно встановлений лише на основі клінічних ознак. Своєчасне проведення адекватної терапії й профілактики може бути здійснено тільки при чіткому лабораторному підтвердженні інфекції. Відомим є вірусологічний метод, який дає точність до 100%, однак, малодоступний і трудомісткий, тому що виділення цитомегаловірусу проводиться в спеціалізованих вірусологічних лабораторіях, результати досліджень можна одержати через 3-4 тижні (Вирусные, хламидийные и микоплазменные заболевания гениталий.- М.: информационно- издательский дом "Филина", 1997. -536с.). Відомим є найбільш специфічний і високочутливий молекулярно-біологічний експрес-метод діагностики ЦМВІ (100%). Однак метод у даний час малодоступний. Крім того, не дозволяє діагностувати реплікативну форму ЦМВІ (Марков И.С. Современная лабораторная диагностика TORCH-инфекций у женщин детородного возраста, беременных и детей. Сообщение 2. Лабораторная диагностика цитомегаловирусной инфекции (CMV). // Здоровье женщины. -2001. -№2(6). -с.83-90). Найчастіше для діагностики ЦМВІ застосовують імуноферментний аналіз (ІФА) (Кулаков В.И., Гуртовой Б.Л., Орджоникидзе Н.В. с соавт. Ци томегаловирусная инфекция в акушерстве. - М.: ГЭОТАРМЕД, 2001. -32с.). Його чутливість складає 99%, а специфічність 95%. Серодіагностика дає також ретроспективну інформацію про наявність ЦМВІ. Недоліком цього методу є малодоступність, дорожнеча, утруднення встановлення діагнозу уродженої ЦМВІ, а іноді суб'єктивна неправдиво позитивна оцінка результатів. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб цитологічного визначення у світловому мікроскопі специфічних кліток, що містять внутрішньоядерні включення в різних біосубстратах (слині, сечі, молоці, цервикальному слизу й ін.). Цей метод є найпростішим і легкодоступним, однак, має невисоку чутливість від 5 до 30% (Внутриутробные инфекции и патология новорожденных (под ред. К.В. Орехова) - М.:Медпрактика -М. -2002, 252с). Для цитологічної діагностики у вагітних звичайно, беруть зіскрібки зі слизуватої оболонки піхви і цервікального каналу. При цьому ефективність виявлення кліток "совине око" низька в зв'язку з недостатнім обсягом, технікою і якістю проведення процедури взяття матеріалу для дослідження. У результаті часто реєструються неправдиво негативні результати, тим більше, що для ЦМВІ характерна латентна субклінічна форма перебігу захворювання. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу діагностики цитомегаловірусної інфекції, в якому за рахунок зміни методики одержання для дослідження матеріалу з піхви і цервікального каналу, досягається одержання великої кількості біосубстрату, за рахунок чого підвищується точність діагностики. Поставлена задача вирішується в способі діагностики цитомегаловірусної інфекції у вагітних, який здійснюють шляхом дослідження біосубстрату з піхви і цервікального каналу з наступним вивченням під мікроскопом, згідно з винаходом, біосубстрат одержують шляхом уведення гігієнічного тампону ввечері на 8-10 часів. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Узяття біосубстрату здійснюють із гігієнічного тампона, що знаходиться в контакті з піхвою протягом 8-10 годин. Тампони виготовляють із натуральної вати, упаковують у папір вологоміцний, мішечний, не просочений і стерилізують паровим методом при температурі 132 градуси Цельсія протягом 20 хвилин. Тампон уводять вагітним жінкам у піхву у вечірній час, а ранком витягають, поміщають у контейнер з 50мл фізіологічного розчину і негайно доставляють у лабораторію. В умовах лабораторії тампон із фізіологічним розчином переносять у центрифужні пробірки, струшують протягом 15 хвилин. Потім витягають тампон і проводять центрифугування протягом 15 хвилин при 3000об/хв. Над осадову рідину зливають. Осад ресуспендують у 1мл фізіологічного розчину і відразу ж наносять на знежирене предметне скло тонким шаром. Мазки висушують при температурі 18-20 градусів Цельсія, фіксують у суміші Нікіфорова протягом 15-20 хвилин. Фарбування проводять по Романовському-Гимзі гематоксилін-еозином (Кулаков В.И., Гуртовой Б.Л., Орджоникидзе Н.В. с соавт. Ци томегаловирусная инфекция в акушерстве. - М.: ГЭОТАРМЕД, 2001. -2с.) Пофарбовані препарати вивчають під мікроскопом (об'єктив 40, окуляр 10). При сумнівному результаті дослідження повторюють. При мікроскопії виявляють клітки округлої форми зі збільшеним ядром , у яких знаходять гомогенні включення, що займають майже все ядро ("совине око"). Для підтвердження ефективності способу, що заявляється, були проведені порівняльні дослідження. Результати ІФА-, ПЦР- і цитологічних досліджень наведені в табл. Таблиця Спосіб дослідження Усього ІФА ПЦР Цитологічний сеча слина Мазок із цервікального каналу Змив з тампону 318 276 89 89 89 89 З них позитивних Абс.число % 276 86,8% 89 27,9 11 32 9 65 12,3 35,9 10,1 73,0 Дані таблиці свідчать, що найбільш інформативними явилися результати цитологічного дослідження змивів із тампонів у порівнянні з іншими біосубстратами. Ураховуючи доступність і дешевизну досліджень, даний спосіб дозволяє з великою долею вірогідності діагностувати ЦМВІ в умовах жіночої консультації, ЦРЛ, амбулаторії, які не мають коштовного лабораторного обладнання.