Електрична лінія

Електрична лінія, що складається з генератора, сполучних проводів та приймача, яка відрізняється тим, що довжина лінії вибрана рівною половині довжини хвилі. Корисна модель належить до електротехніки, зокрема до ланцюгів з розподіленими параметрами і конкретно до довгих електричних ліній. Електричні лінії відомі. Вони використовуються в електроенергетиці, телефонному зв'язку, при передачі ПВЧ (понад високі частоти) і т.д. Докладний опис пристрою і роботи електричних ліній дано, наприклад, у книзі "Теорія лінійних електричних ланцюгів" (Автори: Б.П.Афанасьєв, О.Е.Гольдін, И.Г.Кляцкін, Г.Я.Пінес. -М.: "Вища школа", 1973). Відповідно до опису, прототип складається з генератора (джерела), сполучних проводів лінії і приймача (навантаження). Недолік прототипу полягає в тому, що при зміні навантаження вихідна напруга лінії також змінюється, тобто не залишається стабільною. Задачею дійсної корисної моделі є підвищення рівня стабільності вихідної напруги за рахунок зміни конструктивних особливостей лінії. Поставлена задача вирішується тим, що в лінії, яка складається з джерела, сполучних проводів і приймача, довжина лінії береться рівною половині довжини хвилі. На відміну від прототипу, де при зміні навантаження вихідна напруга міняється, у пропонованій корисній моделі рівень стабільності вихідної напруги піднятий за рахунок вибору довжини лінії, рівній половині довжини хвилі. На Фіг.1 дано графічне зображення лінії. Позиціями позначений: генератор - 1, вихідні затис качі якого з'єднані з входом лінії - 2; а на вихід лінії - 2 включений приймач (навантаження) - 3. На Фіг.2 приведена схема заміщення тієї ж лінії, до складу якої входять: генератор Г; вхідний опір ZВХ і опір навантаження ZН . (13) що цей недолік буде виключений, якщо вхідний опір виключити або звести до мінімуму. Величина вхідного опору, як встановлено, визначається формулою: ZВХ  ZВ  thl (реальна лінія) або U При роботі лінії вихідна напруга нестабільна через спадання напруги на опорі ZВХ . Очевидно, (11) UA спадання напруги на ньому будуть зведені до мінімуму. Описана корисна модель буде становити інтерес для фахівців, що працюють над створенням високочастотних ліній. Вона може бути використана в навчальному процесі з метою забезпечення кругозору студентів. (19) опори;  - коефіцієнт поширення;  - коефіцієнт фази; l - довжина лінії. Очевидно, що при довжині лінії, рівній половині довжини хвилі, тригонометричний тангенс дорівнює нулю, а, отже, і вхідний опір, і спадання напруги на ньому будуть дорівнювати нулю. У випадку реальної лінії при обговорених умовах буде не нульове, але мінімальне значення гіперболічного тангенса, тобто ZВХ і 65924 ZВХ    tgl (лінії без втрат), де ZВ і  - хвильові 3 Комп’ютерна верстка Н. Лисенко 65924 4 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601