Розділювач ланцюгів діодний

Винахід відноситься до галузі телефонного зв'язку. РЛД призначений для розділення сигналів в спарених телефонних лініях з різнополярною системою ущільнення сигналів і може бути вмонтований в стандартній розетці, виготовленій згідно ГОСТ 8810, як навісним монтажем, так і на платі, як приставка до телефонного апарату, факсу, або іншого абонентного пристрою (АП), а також, як внутрішньосхемний вузол цих пристроїв, придатний для роботи з автоматичними телефонними станціями різних типів. Відомий аналог: "Приставка діодно-тиратронна" (ПДТ-1) ТУ45 УРСР1.003-88. Розділення спарених АП відбувається з допомогою однонапівперіодних випрямлячів. В ряді випадків відкриття тиратрона відбувається до зарядження ланцюга дзвінка до амплітудного значення вхідної напруги. Недоліком, в зв'язку з цим, деколи відбувається відкривання тиратрона, може появитися додатна напруга виклику, тобто виникає ситуація "зняття трубки". Другим недоліком є те, що ПДТ-1 розміщається в спеціальній коробці. Найбільш близьким технічним рішенням є телефонна приставка спарених абонентських пристроїв "U А" 21591 "А". Розділення спарених АП відбувається з допомогою однонапівперіодних випрямлячів. Автор прототипу робить наголос на силу звучання звукового сигналу (дзвінка) і використовує велику кількість електронних компонентів, що приводить до значного падіння напруги в режимі "розмова", зменшення надійності і довговічності пристрою. Другий недолік прототипу - це використання спеціальної коробки для пристрою. В основу винаходу поставлено задачу створення пристрою РЛД шляхом використання мінімальної кількості електронних компонентів досягнути значно меншого падіння напруги в режимі "розмова", тобто головне не гучність звучання дзвінка сигналу виклику, для цього на кожному АП є регулятори гучності, а якість розмови по АП, а також підвищити довговічність і надійність РЛД. Розміщуємо його в стандартну розетку, причому функції схем струмообмежувача, порогового пристрою виконує стабілітрон послідовно з'єднаний з резистором. До складу РЛД входять наступні елементи і зв'язки між ними: однонапівперіодного випрямляча 1, вхід якого під'єднано до одного з проводів абонентних ліній (АЛ), а ви хід з'єднано з одною з вихідних клем приставки, з першим виводом струмообмежувача 4, з входом порогового пристрою 3, вихід з якого з'єднано з входом керування електронним ключем 5, один з виводів якого з'єднано з першим виводом струмообмежувача 4, а другий вивід з'єднано з другою вихідною клемою приставки, загальним виводом порогової схеми 3 і входом однонапівперіодного випрямляча 2, вихід якого з'єднано з другим проводом ДЛ. На кресленні (див фіг.) приведено функціональну схему запропонованого приладу. На ній зображено однонапівперіодні випрямлячі 1, 2, пороговий пристрій 3, струмообмежувач 4, електронний ключ 5. В режимі очікування виклику з АТС РЛД працює наступним чином: з АТС в АЛ поступає змінна напруга прямокутної форми, що являє собою меандр з частотою 1-2 Гц. Через випрямлячі 1, 2 ця напруга поступає на схему дзвінка. Під час додатного напівперіоду вхідної напруги схема дзвінка заряджається до амплітудного значення вхідного сигналу, а під час від'ємного напівперіоду - незначно розряджається. Оскільки напруга до якої заряджається схема дзвінка на порогову напругу спрацювання схеми 3, то на виході схеми 3 буде сигнал нульового рівня. Струм розряду схеми дзвінка через струмообмежувач 4 і ключ 5 не протікає. В режимі вихідного виклику станції (знімання трубки ) напруга в лінії стає однополярною. Полярність напруги відповідає струмопровідному стану напіввипрямлячів 1, 2, а амплітуда напруги в АЛ зменшиться в наслідок дії подільника напруги, створеного вихідним опором АЛ з боку АТС і опору АП в розмовному режимі. На час набору номеру з АП напруга в АЛ не перевищує порогу спрацювання схеми 3, внаслідок цього приставка не здійснює впливу на використання АП в режимі набору номеру. В режимі сигналу виклику від АТС РЛД працює наступним чином: при поступанні додатної напівхвилі сигналу виклику схема дзвінка починає заряджатися до амплітудного значення сигналу виклику, і коли він перевищить поріг спрацювання схеми 3 поступить на вхід електронного ключа 5 і він перейде в низькоімпендантний стан. Схема дзвінка буде розряджатися через схему 4 і ключ 5, оскільки ключ 5 має гістерезис напруги відкриваннязакривання, то, незважаючи на те, що напруга на схемі дзвінка спаде нижче від порогу спрацювання схеми 3, ключ 5 буде знаходитись в низькоімпедансному стані. Схема дзвінка розрядиться до напруги рівної падінню її на ключі 5. З приходом додатної півхвилі сигналу виклику ключ 5 перейде в високоімпедансний стан і процес повториться. При використанні спареного АП в АЛ встановлюється полярність напруги протилежна до полярності напіввипрямлячїв 1, 2. Тому РЛД не здійснює впливу на використання спареного АП. Використання даного винаходу дозволяє РЛД не тільки виконувати свої основні функції такі, як розділення сигналів, відсутність звукового сигналу в режимі "' виклик "' спареного АП, але і значно сильнішого сигналу в режимі "розмова", оскільки використовується мінімальна кількість електронних компонентів, а функції схем струмообмежувача, порогового пристрою, електронного ключа виконує стабілітрон, послідовно з'єднаний з резистором. Окрім цього, як аналог так і прототип розміщувались в спеціальних коробках, а автор пропонує РЛД розміщувати в стандартних розетках, згідно ГОСТ 8810 (СТ СЭВ 5396), як того і вимагають телекомпанії в усьому світі, тобто зменшиться собівартість виробу, не тільки завдяки зменшенню кількості деталей, а й на вартість спеціальної коробки.