Спосіб лікування сколіозу

Винахід відноситься до медицини, а саме до ортопедії та психофізіології і може бути використаний для підвищення ефективності лікування сколіозу. Відомий спосіб лікування сколіозу з використанням комплексу фізичних вправ у вигляді корегуючої лікувальної фізкультури [В.Я.Фищенко, В.А.Улещенко, Г.А.Покиданов, Г.В.Блохинцев. Консервативное лечение сколиоза. К; Медицинская фирма "УНИТИ-Атлант", 1994.- 188с.]. Однак одноманітність, монотонність та низька емоційна наповнюваність навантаження при виконанні спеціальних фізичних вправ, що згруповані в комплекси, знижує ефективність лікування сколіозу. Відомий спосіб лікування сколіозу, в якому для підвищення ефективності уроки лікувальної фізкультури (ЛФК) доповнюють додатковим введенням дітей в стан трансу [Асатрян Ж.Х. Избирательный массаж и лечебная гимнастика при сколиозе. Пособие для членов ассоциации МАНЦ.- Зовнішторгвидав України, 1993.-20с.]. Однак використання введення в транс шкідливо для дитячої психіки, оскільки він приводить до різкого зниження самоконтролю дитини, до затьмарення свідомості і внаслідок піддатливості дитячого організму може в майбутньому привести до непередбачуваних наслідків. В основу винаходу поставлено задачу розробити спосіб лікування сколіозу шляхом використання ЛФК та додаткового проведення аутогенного тренування з максимальною концентрацією уваги на хребті, усвідомлення необхідності занять ЛФК, що забезпечить підвищення ефективності лікування, закріплення навичок, які сприяють лікуванню. Поставлена задача досягається тим, що для лікування дітей, хворих на сколіоз, додатково застосовують аутогенне тренування (AT) в основі якого лежить усвідомлення необхідності концентрації уваги на хребті під час виконання вправ ЛФК. Потреба в застосуванні AT пояснюється тим, що більшість дітей шкільного віку зі сколіозом відвідують уроки лікувальної фізкультури без бажання, а ефективність лікування сколіозу залежить від постійної монотонної роботи м'язів, багато з яких включаються в роботу через визначений час і без розуміння необхідності тренувань, наполегливого усвідомленого виконання одноманітних вправ, без зосередженості на хребті, завдяки самонавіюванню, ефект лікування значно нижчий. Результат досягається тільки постійною цілеспрямованою працею завдяки формуванню навичок та вмінь правильної постави. Фізіологічною основою навички є динамічний стереотип, закріплена система умовнорефлекторних зв'язків. Чим частіше виконуються дані рухи, чим довше триває вправляння, тим міцніше закріплюються складні системи нервових зв'язків, що діють як єдине ціле під впливом зовнішніх подразників. Вироблення навичок, якими б різноманітними вони не були, починається однаково, а саме: початковим моментом є розуміння того, як треба виконати дію. Не можна з успіхом робити те, чого не розумієш, не можна виконати дію, коли не знаєш, як її треба виконати. Отже, знання є необхідною передумовою формування навичок. Але знати, як зробити дію, ще не означає вміти її зробити. Вміння набувається шляхом тренувань. Тільки тренування створюють і навичку. Тому виробляючи шляхом вправ уміння, ми формуємо разом з тим і ряд навичок. Отже, між знаннями, умінням і навичками існує нерозривний зв'язок і взаємозалежність. Спосіб здійснюється таким чином. Фахівець з ЛФК, який володіє методикою аутогенного тренування, спочатку для ознайомлення проводить словесну розповідь про захворювання сколіозом (індивідуально, або колективну), про причини розвитку та шляхи подолання хвороби, і ознайомлює дітей з правилами самостійного навчання та використання AT, а потім проводить практичний показ дій, що створюють у них образ показаних рухів. Далі він рекомендує кожному виконати дію практично, спираючись на мислений її образ. Цей етап характеризується напруженою увагою при виконанні кожного руху, тому всі вправи виконуються повільно. Після засвоєння дії відпрацьовують техніку виконання вправи багаторазовим повторенням окремих дій. Потім окремі дії об'єднують в єдину цілісну систему і увагу зосереджують на результатах складної дії, а також на самоконтролі правильного чергування навантаження та паузи, вдоху та видиху. Під час занять дітям дають поняття про статичні та динамічні вправи, пояснюють, що у вправах, котрі на перший погляд нічим не відрізняються по виконанню (наприклад, підйоми та опускання тазу), при різному режимі роботи приймають участь різні групи м'язів. Спочатку виконання вправ дітьми проводять під акомпонемент рахунку інструктора, потім рахунок проводить кожна дитина для класу під контролем інструктора. Після цього відпрацьовують рухи під рахунок в думках кожним учнем окремо. При досягненні безпомилкової техніки виконання одної вправи, до неї додають ще одну, і таким чином через кілька місяців діти повністю самостійно виконують весь комплекс вправ, орієнтуючись на своі почуття, самостійно регулюючи кожен для себе періоди навантаження та відпочинку. Протягом всього періоду підготовки ненав'язливо нагадують дітям, щоб під час виконання вправ вони пам'ятали про свій хребет, думали про ту користь, яку приносить дана вправа, про те, що лікуючи хребет вони тим самим сприяють вилікування інших захворювань, котрі є в них. В подальшому урок починають з вступного слова лікаря або інструктора ЛФК, коротко вказують на необхідність для кожного учня розслабитись, сконцентрувати увагу на хребті, при наявності супутньої патології на хворому органі та самостійно починати лікування. Після цього діти починають працювати самостійно, кожен в своєму власному режимі. Запропонований спосіб лікування на відміну від прототипу забезпечує контрольованість оздоровчого процесу, усвідомлення необхідності занять ЛФК, викликає зацікавленість в лікуванні і віру в успіх. Спосіб пояснюється таким прикладом. Приклад. В спеціалізованій школі протягом трьох років 1999-2002рр. навчались та лікувались 2 групи школярів, хворих на сколіоз (класи А та Б по 23 учня в кожному): в -А з Іст. сколіозу 18, з IIст. сколіозу 5 в -Б з Іст. сколіозу 12, з IIст. сколіозу 11 За результатами лікування в кінці року: в -А покращення у 37%, прогресування у 4% в -Б покращення у 25%, прогресування у 8% тобто, на початок лікування в -Б класі було більше дітей з ІІст. сколіозу, і результати лікування в цьому класі в порівнянні з -А класом були гіршими. В 2000-2001 навчальному році в -Б класі 1 раз на тиждень почались уроки ЛФК з додатковим застосуванням аутогенного тренування запропонованим способом, -А клас займався за звичайною методикою. За результатами лікування в кінці року: в -А покращення у 28%, прогресування у 14% в -Б покращення у 54%, прогресування у 10% В 2001-2002 навчальному році в -Б класі 1 раз на тиждень продовжувались уроки ЛФК з застосуванням аутогенного тренування, -А клас займався за звичайною методикою. В лютому 2002 року проведено контрольний огляд дітей цих двох класів комісією в складі лікаря-ортопеда, лікаря-педіатра та завучів школи. Мета огляду - визначення візуального стану дітей, їх вміння утримувати правильну поставу. При цьому виявлено: В -А класі з оглянутих 24 дітей візуально відхилень від норми не виявлено у 3 дітей, що становить 12%. В -Б класі з оглянутих 20 дітей візуально відхилень від норми не виявлено у 15 дітей, що становить 75%. За результатами лікування в кінці року: в -А покращення у 40%, прогресування у 12% в -Б покращення у 53%, прогресування немає. На кінець спостереження контингент дітей в цих двох класах становив: в -А з Іст. сколіозу 17, з IIст. сколіозу 7, з IIIст. сколіозу 1, в -Б з Іст. сколіозу 23, з IIст. сколіозу 3, з IIIст. сколіозу 0. За роки спостережень контингент дітей в обох класах залишався стабільним. Виписки дітей в кінці навчальних років не було, в класи лише добавились по кілька дітей зі сколіозом Іст. Основна маса дітей з обох класів, у яких визначено покращення стану, виписані зі школи в травні 2002 року. Крім того, лікування запропонованим способом сприяло зменшенню кількості захворювань в цілому та загострень хронічних захворювань. Критерії важкості сколіозу та ефективності лікування його визначались згідно з методичними рекомендаціями по комплексному лікуванню хворих сколіозом в умовах спеціалізованої школи-інтернату [Комплексное лечение больных сколиозом в условиях специализированной школы-интерната, методические рекомендации, утвержденные бюро Президиума Ученого совета МЗ УССР от 15.11.1977г. протокол №28]. Запропонованим способом проліковано 26 хворих на сколіоз з різним ступенем вираженості. Спосіб простий, доступний, не викликає ускладнень, легко переносимий, дозволяє досягти високого клінічного ефекту.