Спосіб хірургічного лікування раку щитовидної залози

Винахід відноситься до розділу медицини, а саме до хірургії і може бути використаний при лікуванні раку щитовидної залози у випадку, коли пухлина проростає у сусідні органи: трахея, стравохід, судинно-нервовий пучок. Відомі способи хірургічного лікування раку щитовидної залози, які включають резекцію щитовидної залози з видаленням пухлини [1]. Недоліками цих способів є велика кількість рецидивів із-за нерадикальності оперативного втручання. Найближчим аналогом є спосіб хірургічного лікування раку щитовидної залози, який включає тотальне екстрафасціальне видалення щитовидної залози з резекцією пухлини [2]. Недоліком аналога є велика кількість ускладнень у вигляді продовження захворювання та метастазування. Задачею винаходу є розробка такого способу хірургічного лікування раку щитовидної залози, який за рахунок кріодеструкції частин пухлини, які проросли в сусідні органи, забезпечував би зниження кількості ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі хірургічного лікування раку щитовидної залози, який включає тотальне екстрафасціальне видалення щитовидної залози з резекцією пухлини, згідно з винаходом після резекції пухлини виконують кріодеструкцію її частин, котрі проросли в сусідні органи. Виконання кріодеструкції частин пухлини, які проросли в сусідні органи забезпечує зниження кількості ускладнень так як при цьому наступає девіталізація пухлини без ушкодження сусідніх органів. Оскільки хрящова тканина, нервова тканина, судини, тканина стравоходу ви тримують більш низькі температури. Спосіб виконують наступним чином. На догоспітальному етапі пацієнту проводять повне загальноклінічне обстеження, включаючи УЗД щитовидної залози, тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) пухлини для гістологічної верифікації та комп'ютерну томографію (КТ) для конкретизації локалізації проростання пухлини в сусідні органи. При необхідності виконують бронхофіброскопію. Оперативне втручання проводять під ендотрахеальним наркозом з класичною укладкою пацієнта на операційному столі. Виконують доступ до щитовидної залози, ретельну ревізію для верифікації неоперабельності процесу та уточнення ділянок органів в які проросла пухлина. Виконують тотальне екстрафасціальне видалення щитовидної залози з резекцією пухлини по поверхні органів, де відмічається вростання пухлини. Виконують центральну та бокову дисекцію шиї з обох сторін з видаленням метастатичних лімфатичних вузлів. Використовуючи універсальну кріохірургічну установку (УКУ), з кріоаплікатором відповідного діаметру, проводять кріодеструкцію частин пухлини, котрі проросли в сусідні органи. На трахеї зону заморозки зі сторони рани контролюють візуально, а в просвіті трахеї за допомогою бронхофіброскопу. Кріоцикл "заморозкирозтанення" повторюють тричі. На судинно-нервовому пучку зону заморозки контролюють візуально лише зі сторони рани. Виконують ретельний гемостаз, використовуючи електрокоагулятор, та гемостатичну губку, підшивають частину латеральної фасції з претиреоїдними м'язами до трахеї, прикриваючи зону кріодеструкції. Післяопераційну рану дренують резиновими випускниками та пошарове зашивають. Асептична пов'язка на рану. Приклад 1. Хворий К., історія хвороби №748/53, поступив в хір ургічнй відділ КМКЛ №16, 10.11.2001р. з діагнозом: рак щитовидної залози Т4 Ν1-б Мх. На догоспітальному етапі пацієнту провели повне загальноклінічне обстеження, включаючи УЗД щитовидної залози: в правій долі щитовидної залози в середній її третині відмічався вузол до 4-х см в діаметрі, збільшені та змінені лімфатичні вузли шиї вздовж обох кивальних м'язів. Виконали ТАПБ пухлини для гістологічної верифікації: папілярний рак щитовидної залози. Провели КТ для конкретизації локалізації проростання пухлини в сусідні органи: пухлина проростає передньобокову стінку трахеї справа на 3-й см нижче щитовидного хряща на всю товщу трахеї, не захоплюючи слизовий шар, та проростає фіброзний і м'язевий шари стравоходу. За допомогою бронхофіброскопу BF-XT40 виконали бронхофіброскопію: пухлина щитовидної залози слизову трахеї не проростала. Оперативне втручання проводили під ендотрахеальним наркозом з класичною укладкою пацієнта на операційному столі. Виконали: доступ до щитовидної залози, ретельну ревізію для верифікації неоперабельності процесу та уточнення ділянок органів в які проросла пухлина. Виконали тотальне екстрафасціальне видалення щитовидної залози з резекцією пухлини по передньобоковій поверхні трахеї та над стравоходом, де відмічалось вростання пухлини. Виконали центральну та бокову дисекцію шиї з обох сторін з видаленням метастатичних лімфатичних вузлів. Використовуючи (УКУ) "КРІОПУЛЬС", з кріоаплікатором діаметром 1,5см, провели кріодеструкцію частин пухлини, котрі проросли кільця трахеї та стравохід. На трахеї зону заморозки зі сторони рани контролювали візуально, а в просвіті трахеї за допомогою бронхофіброскопу BF-XT40. Кріоцикли „заморозки-розтанення" повторювали тричі. Виконали ретельний гемостаз, використовуючи електрокоагулятор, та гемостатик ТАХОКОМБ, підшили частину латеральної фасції з претиреоїдними м'язами до трахеї, прикриваючи зону кріодеструкції. Післяопераційну рану дренували резиновими випускниками та пошарове зашили. Асептична пов'язка на післяопераційну рану. Приклад 2. Хворий В., історія хвороби №832/31, поступив в хір ургічний відділ КМКЛ №16, 08.12.2001р. з діагнозом: рак щитовидної залози Т4 N1 Mx. На догоспітальному етапі пацієнту провели повне загальноклінічне обстеження, включаючи УЗД щитовидної залози: в лівій долі щитовидної залози в середній її третині відмічався вузол до 2,5-х см в діаметрі, збільшені та змінені лімфатичні вузли шиї вздовж лівого кивального м'язу. Виконали ТАПБ п ухлини для гістологічної верифікації: фолікулярний рак щитовидної залози. Провели КТ для конкретизації локалізації проростання пухлини в сусідні органи: пухлина проростає судинно-нервовий пучок зліва в проекції 2-4 кілець трахеї. Оперативне втручання проводили під ендотрахеальним наркозом з класичною укладкою пацієнта на операційному столі. Виконали: доступ до щитовидної залози, ретельну ревізію для верифікації неоперабельності процесу та уточнення ділянок органів в які проросла пухлина. Виконали тотальне екстрафасціальне видалення щитовидної залози з резекцією пухлини по поверхні судинно-нервового пучка зліва в проекції 2-4 кілець трахеї, де відмічалось вростання пухлини. Виконали центральну та бокову дисекцію шиї зліва з видаленням метастатичних лімфатичних вузлів. Використовуючи (УКУ) "КРІОПУЛЬС", з кріоаплікатором діаметром 1,0см, провели кріодеструкцію частини пухлини, котра проросла судинно-нервовий пучок зліва в проекції 2-4 кілець трахеї. Кріоцикли „заморозкирозтанення" повторювали тричі, зону заморозки контролювали візуально лише зі сторони рани. Виконали ретельний гемостаз, використовуючи електрокоагулятор, та гемостатик ТАХОКОМБ, прикриваючи зону кріодеструкції. Післяопераційну рану дренували резиновими випускниками та пошарове зашили. Асептична пов'язка на післяопераційну рану. По запропонованому способу проліковано п'ять хворих, з яких у одного хворого було ускладнення у вигляді продовження захворювання та метастазування. В той же час, як у всіх п'яти хворих пролікованих по способу найближчому аналогу, спостерігались різноманітні ускладнення. Таким чином використання запропонованого способу дозволяє знизити ускладнення у вигляді продовження захворювання та метастазування. Джерела інформації: 1. Петровський Б.В.,//Многотомное руководство по хирургии, том VI „Хирургия шеи, пищевода, средостения и диафрагмы", книга 2, глава VI, ст.176-178. Изда-тельство „Медицина", Москва, 1966. 2. Зографски С.//Эндокринная хирургия, Медицина и физкультура, София 1977 ст.212-223.- найближчий аналог.